Будівельний ринок України: рухаємося до Європи, тупцюємо на місці чи пасемо задніх?

IMG 06731«Обсяги будівництва у світі зростають. Лідирують у цій царині США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Туреччина. І якщо в Туреччині обсяг будівництва за 2017 рік оцінюють у 130 млрд євро, то для України аналогічний показник становить лише 3,2 млрд євро. Ми поступаємося навіть Білорусі», – розповідає Іван Миколайович Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів. У той час коли на державному рівні анонсують шалені успіхи будівельної галузі, надягаючи на очі суспільства «рожеві окуляри», Іван Миколайович дотримується принципів об’єктивності і правдивості. Пропонуємо Вашій увазі цікаву аналітику експерта стосовно тенденцій на будівельному ринку України та світу.

 

А що там у сусідів?

Загалом у 2018 році обсяги будівництва у Європейському Союзі зросли на 2,9% порівняно з попереднім роком (у грошовому еквіваленті). Стрімку динаміку демонструють Болгарія (+16,5%), Словаччина (+17%), Польща (+9,7%).

Досить цікавим є досвід наших польських сусідів. Суттєво збільшено інвестиції за всіма напрямами будівництва: в житлове, нежитлове і (найбільше) інфраструктурне будівництво. Інфраструктурне будівництво після глибокого спаду у 2017 році відновило позиції (інвестиції збільшилися приблизно на 10%) і демонструє впевнене зростання.

Ситуація в Німеччині теж стабільна, будівельна сфера поступово нарощує обсяги. Щоправда, тут переважають інвестиції в реконструкцію наявного житлового фонду, на нове житлове будівництво припадає приблизно 1/3 коштів. Серед рушійних сил – промислове будівництво, інфраструктурне будівництво, що пов’язано з інвестиціями промислових інвесторів у промислові будівлі, уряду – в автомобільні, водні і залізничні дороги.

Будуй своє!

В Україні частка будівництва у ВВП держави у 2017 році становила 2,3% (для порівняння: Білорусь – 6%, Польща – 7%, Туреччина – понад 9%). Динаміка будівництва у першому кварталі 2019 року порівняно з попереднім періодом у 2018-му досягла 124%. Загалом в Україні у 2018 році обсяг будівництва у коштах становив 136 270 млн грн (+4,4%). Традиційно найбільш 2019 8активно будуються Київ та Київська область, Одеська, Дніпропетровська та Харківська області. Загалом введено в експлуатацію майже 8,7 млн м2 житла. Це на 5,6% менше, ніж у попередньому році (і на 11,1%, якщо не брати до уваги площу, прийняту в експлуатацію відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, збудованих без дозвільного документа на виконання будівельних робіт). У перерахунку на одного жителя України минулого року побудовано лише 0,21 м2 житла, що на 0,03 м2 менше, ніж 2017-го. Лідирує за цим показником Київська область. Єдина область, де зафіксовано мінімальне зростання порівняно з 2017-м роком, – Харківська.

Тривожний дзвіночок – те, що зменшуються обсяги житлового будівництва. Переламати цю тенденцію навряд чи вдасться, адже напрям практично не має державної підтримки, інвестицій внутрішніх обмаль, не розвиваються програми молодіжного житла. Загалом на Україну на молодіжне житло виділяється 100 млн грн при потребі в 5 млрд грн. Замість потужної державної підтримки найважливіших галузей маємо протилежну тенденцію: у забудовників незаконно відбирають земельні ділянки, бізнес, в Києві включно.

Є потенційні інвестори, готові вкласти кошти в будівництво, зокрема з Польщі, проте для надходження інвестицій потрібні й належні умови, і проекти, що забезпечують дохідність. Як позитивний момент можна відзначити те, що нові будинки, якщо відсутні порушення проекту й нормативів, фактично є енергоефективними. На ринку України вдосталь нових сучасних матеріалів, що відповідають європейським вимогам, для будівельних робіт.

Київ знімає майку лідера

Значно менше стали зводити житла у столиці. Торік збудували лише одну школу й один дитячий садок, тому мерія звітує про останні три роки. Про нові станції метро міська влада згадала через 5 років каденції. «Мертва тиша» – і про реновацію старого житлового фонду, реконструкцію хрущівок. Не розумію: чому, як всюди в Європі, не створюють технопарки, не докладають зусиль, аби збільшити туристичну привабливість міста? У столиці 7,0 млн.кв.м хрущівок понад 700 «розвалюх», недобудованих об’єктів, бур’яни і ями, деякі з них – на Хрещатику, у пішохідній доступності від мерії.

2019 9Показовий приклад незацікавленості влади у системних змінах – плани стосовно реконструкції трамвайних колій. У Європі, Мінську, Харкові, Львові, Кривому Розі для будівництва і реконструкції застосовується технологія широкополосних трамвайних плит довжиною до 6,0 м, колії на гумовій підкладці з гумовим профілем збоку. Це дозволяє уникнути шуму й вібрації. У Києві трамвай досі на шпалах, гримить-грюкає. Хоча реконструювати трамвайні колії від цирку до Контрактової площі та запровадити нові технології планують давно, «віз і нині там».

Одним словом, очільникам Києва варто приступити до затвердження Генерального плану, оновлення стратегії розвитку міста. І що швидше, тим краще.

Будівельні матеріали: очікування й реальність

У січні-лютому окремі заводи зупинялися, оскільки не було можливості реалізації продукції. Швидше за все зростання, зафіксоване на початку року, пояснюється просто: оформили роботи, виконані в попередньому році та працювали на склад. -11%! Саме на стільки у 2018 році зменшився обсяг виробництва вогнетривкої керамічної цегли (987 vs 883 млн шт. ум. цегли). Негативні тенденції простежуються і у 2019 році.

Виробництво виробів із гіпсу для будівництва збільшилося на 5%, плитки та керамічних плит – додало собі +3% у минулому році та +2% за січень-березень поточного року. За останні роки вдалося суттєво зменшити імпорт керамічної плитки: з 57% у 2005 році до 20% – у 2018-му. Лідери вітчизняного ринку – «Харківський плитковий завод», «Атем» – ні в чому не поступаються зарубіжним конкурентам. Мають роботизоване технологічне обладнання, цифровий друк із величезним асортиментом дизайнів та затребувані розміри (від 250×60, 120×200 до 1200×600 мм, тобто широкоформатні плити з глазурованого керамограніту). Разом із тим Україна активно постачає сировину країнам Європи. Наприклад, у 2018 році Україна виготовила 54,0 млн м2 плитки, а Італія та Іспанія з додаванням нашої сировини – приблизно по 400,0 млн м2. Уряд 2019 12повинен ввести акциз або збільшити в рази ставку вивізного мита, запровадити квоти на експорт національного надбання. Тоді в Україні з’являться нові заводи. На мою думку, за умови будівельного буму ми здатні збільшити виробництво плитки в 5-10 разів.

Погіршилася ситуація у виробництві блоків із цементу, штучного каменю та бетону для будівництва. Воно скоротилося на 7% у 2018 році та на 4% – у першому кварталі поточного року.

Україна забезпечує внутрішній попит та експорт лицьової і клінкерної цегли. Матеріал у тренді в Європі. Донедавна клінкер в Україні не виготовлявся, купували його в Іспанії, Польщі, Німеччині, Австрії, Фінляндії. Зараз експортуємо клінкер і на фасади, і на брукування тротуарів. Температура випалу 1100-1300 °С, морозостійкість до 500 циклів, водопоглинання на рівні 1,0-6,0% забезпечують необмежений термін експлуатації фасадів. Єдиний чинник, що перешкоджає популярності матеріалу на внутрішнього ринку, – ціна.

Цегла представлена широкою лінійкою кольорів, фактур, фасонних виробів. Це і цегла 250×120×65, і популярні зараз у Європі великоформатні блоки 440×245×215, інші формати по 10-13 цеглин в одному блоці. Пустотність сягає 50%, щільність (вага) – 720 кг/м3 замість 1450 кг/м3 клінкеру і 2000 кг/м3 рядової цегли. Виготовляють блоки «Слобожанська Будівельна Кераміка», «Керамейя», «Євротон», очікуємо, що відновить випуск Кузьмінецький завод. VIP-замовники купують у Європі блоки, пустоти в яких заповнені базальтовою ватою або пінопластом. Проте поки що такі новинки через високу вартість не набули широкої популярності в Україні.

Навпаки, затребуваним є блок 2NF, еквівалентний 2,12 звичайної цеглини. Він поризований, полегшений і зручний для кладки. Газобетон конкурує з цеглою в малоповерховому будівництві та огороджувальних конструкціях висотного будівництва. Має низку недоліків, проте доступна ціна і швидкість кладки (блок 300×200×600, 500×200×600 мм), армовані перемички та плити перекриття мотивують споживачів віддавати їм перевагу. Нарешті вдалося подолати кризовий етап у виробництві елементів збірних конструкцій для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю: після 2 років спаду у перші 3 місяці 2019 року зафіксовано зростання на 4%.

Головний у будівництві сьогодні товарний бетон і залізобетон, представлено безліч виробів та конструкцій. Через обмежений радіус доставки світові технології стрімко розвиваються в Україні. Наявні унікальні поклади гранітів (щебінь має марки 1000, 1200 і навіть 1500). Впевнено «зміцнює м’язи» виробництво товарного бетону: після стагнації у 2018 році початок 2019 року увінчався зростанням виробниц-тва на 12%. Серед лідерів – кар’єри «Ковальської», «Юнігран», «Вирівський кар’єр».

Маємо чим пишатися і у виробництві цементу: його вдосталь, +24% за перший квартал поточного року (1574 тис. т). Саме каркасно-монолітні технології забезпечують висотне будівництво житла. Конструктивний, збірний залізобетон використовується в будівництві складів, холодильних комплексів, застосовувався в будівництві аеропорту «Київ» ім. Ігоря Сікорського. Новаторським можна назвати виготовлення плит перекриття за технологією безопалубного формування. Довжина плит сягає 20 м, товщина становить 500 мм.

2019 14Панельне будівництво. Наразі в Європі 50-60% будують із панелей заводської готовності (з утеплювачем, з опорядженням). Наприклад, у Литві з’явилися підприємства, що пропонують тришарові залізобетонні конструкції з використанням кольорового бетону, матриць і графічних бетонних фасадів. Доставляють конструкції навіть за 300 км за Полярне коло, із них будують студентські гуртожитки в 24 поверхи із скло-алюмінієвих модулів у Лондоні. В Україні частка індустріального великопанельного будівництва мізерна – менше 10%. При тому що флагман галузі – «ДБК-4» – нещодавно докорінно модернізувався. Є автоматизована лінія з виготовлення арматурних сіток і каркасів, безвідходна технологія, лінія обслуговується оператором-комп’ютером. Уперше в Україні встановлене касетне виробництво, магнітна опалубка, можливість змінювати вироби від палети до палети за допомогою комп’ютерних програм.

Вагомі напрацювання в індустріальному будівництві має й компанія Royal House. Пропонує енергозберігаючі великоформатні стінові модулі із залізобетону (7700×3120 мм) повної готовності (вікна, двері вставлені), з утепленням пінополістиролом та мінеральною ватою, з карнизами, підвіконням, балясинами, пілястрами та облицьованим клінкерною плиткою фасадом. У повній заводській готовності модулі транспортуються на будівельний майданчик. Зараз технологія підкорює Європу.Обнадійливу динаміку демонструє виробництво сухих будівельних сумішей. У 2018 році відбулося зростання на 13%, а в перші 3 місяці 2019-го – на 17%. Не без гордості скажу, що знадобилося всього 10-15 років, щоб в умовах 100% імпорту з нуля створити «тисячу і одну» пропозицію упакованих сумішей, із рецептом і для мурування, і для облицювання, і для утеплення, і для підлог, і для гідроізоляції, і для реставрації… Виготовляється продукція вітчизняними виробниками за європейськими технологіями.

Поступово, починаючи з 2008 року, зростає попит на мінеральну вату. Єдиний рік, що став винятком, – 2017-й. У 2018 році обсяги виробництва зросли на 6%, у 2019 році – на 9%. У Черкасах, Харкові, Луцьку працюють конкурентоздатні сучасні підприємства з виробництва мінеральної вати, завдяки яким вдалося здолати дефіцит під час заходів з утеплення. Через високий попит на внутрішньому ринку експорт ще обмежений.

2019 15Несприятливим виявився минулий рік у виготовленні дверних і віконних блоків із пластмаси: скорочення виробництва досягло 8%. Але у 2019-му вже відзначено, хоч і повільне, проте зростання (+2%). Спостерігається прогрес у віконних технологіях. Товщина зовнішньої стінки вище вітчизняних стандартів: 3 замість 2,7 мм, ширина профілю зросла до 58-82 мм, кількість камер – з 3 до 5-7, товщина склопакета – з 24-32 до 60 мм. Є склопакети з «газом» і без, сонцезахисні і з електрообігрівом (склопакет як батарея опалення), двокамерні і трикамерні.

У топі – сталеве будівництво, зокрема металочерепиця будь-яких кольорів, профільний настил, легкі сталеві тонкостінні конструкції, металосайдинг, євроштахетник, водостічні системи.

Не виготовляються в Україні керамічна черепиця, шибка, листове й віконне скло.

Хто винен і що робити

Ми не помітили, як Україна поступово стала кукурудзяно-соняшниковим полем Європи, хоча традиційно належала до індустріальних держав. В Україні багато конкурентоздатних виробників, які виробляють продукцію для малого та середнього бізнесу, дорожнього будівництва. На щастя, не всі фахівці виїхали за кордон. Є підприємства, здатні не тільки ліквідувати проблеми точково, а й відродити галузь масштабно (машинобудівну галузь, хімію у будівництві). Маємо багато прекрасних архітекторів.

Чому ж досі у хвості? Заважає викревлене формування політичної еліти й неусвідомлення нею очевидних істин. Можновладці на найвищих державних щаблях повинні зрозуміти: економіка – це завод, будмайданчик, кар’єр, цех, поле. Що потрібні не кредити МВФ (які, власне, не допомагають, а тільки рятують неефективну владу), а інвестиції. Що драйвером, який забезпечить розвиток і добробут України, має стати будівництво. Я твердо в цьому переконаний.