Україна-Білорусь: добросусідство і стратегічне партнерство

IMG 28766За даними Державної служби статистики України, серед торговельних партнерів нашої країни Республіка Білорусь, за підсумками трьох кварталів 2017 року, посіла друге місце серед країн СНД та четверте серед країн світу. Активне співробітництво з нашим північним сусідом ведеться, зокрема, і в галузі будівництва. Білорусь зацікавлена не лише в українській сировині (гіпс, глина, базальт тощо), яку закуповує для своїх потреб, а й у технологічних продуктах енергозбереження та інженерних системах будівництва. Так, восени 2017 року керівники підприємств із виробництва будівельної кераміки Білорусі ознайомилися з досвідом забезпечення енергоефективності в Україні, насамперед досягненнями підприємства «Керамейя» в питанні заміщення природного газу альтернативними видами палива. А з 5 по 7 березня відбувся «візит у відповідь» до Республіки Білорусь керівництва «Керамейї» за сприяння Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів та інформаційної підтримки журналу Prof Build.

У Республіці Білорусь останніми роками відбуваються позитивні зміни в багатьох аспектах. За рахунок кредитних ресурсів здійснено широкомасштабну модернізацію більшості підприємств різних галузей, впроваджено сучасні технології.

IMG 28000«Нині наше першочергове завдання ‒ розрахуватися з боргами та продовжити вдосконалюватися відповідно до потреб сьогодення. Основні напрями роботи вбачаємо в залученні вкладень, створенні привабливого інвестиційного клімату, роботі над підвищенням показника в рейтингу Doing Business, налагодженні законодавчих та правових взаємовідносин із сусідами тощо», ‒ зазначив заступник міністра архітектури та будівництва Республіки Білорусь Олександр Сидоров, який посприяв організації бізнес-туру української делегації провідними білоруськими підприємствами: «Гомельскло», Білоруський цементний завод, «Керамін», Радошковичський керамічний завод, «Березабудматеріали».

«Гомельскло»

ВАТ «Гомельскло» ‒ єдиний у Білорусі виробник листового полірованого скла, продукція якого затребувана на ринках країн далекого і ближнього зарубіжжя. На підприємстві функціонують дві лінії з виробництва листового скла продуктивністю 780 та 800 тонн на добу.

У 2014 році введено в експлуатацію італійську високопродуктивну лінію з виробництва ламінованого скла фірми LISEC, яка не має аналогів у Білорусі. Технічні можливості лінії дають змогу мінімізувати ручну працю, збільшити продуктивність в автоматичному режимі і виготовляти високоякісне ламіноване скло великих форматів (PLF-Jumbo і DLF).

IMG 27577А два роки тому розпочалося виготовлення енергозберігаючого скла на лінії німецької компанії Buhler. Нині обсяг виробництва становить 4,8 млн кв.м енергозберігаючого скла на рік. До кінця року підприємство планує розвинути потужність до 8 млн кв.м і розширити номенклатуру продукції (мультифункціональне, сонцезахисне та ін.).

В Україну «Гомельскло» за січень-грудень минулого року експортувало 13,93 млн кв.м листового скла і 754 тис. кв.м енергозберігаючого (низькоемісійного скла з м’яким покриттям).

«Єдине в Україні підприємство з виробництва листового скла ‒ Лисичанський склозавод «Пролетарій», який ми відвідали кілька років тому разом із головою Ради Федерації роботодавців України Дмитром Олійником, ‒ розбомблений і досі не відбудований. Як результат ‒ повна імпортозалежніть нашої країни з листового скла та скловати», ‒ зауважив президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій.

ВАТ «Білоруський цементний завод»

Випуск цементу ВАТ «Білоруський цементний завод» розпочав у 1996 році. У серпні 2014-го акціонерне товариство увійшло до складу новозаснованого холдингу «Білоруська цементна компанія» і разом з іншими його учасниками на чолі з генеральним директором Володимиром Кисельовим розпочало реалізацію якісно нової виробничої та управлінської політики. Удосконалення технологічних процесів, IMG 30311впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій, реалізація інвестиційних проектів, створення ефективної системи мотивації та стимулювання працівників і, як результат, ‒ підвищення якості продукції, причому на тлі зниження її собівартості.

У 2015 році «Білоруський цементний завод» освоїв виробництво нової марки цементу ‒ ГТТТ 500-Д0 нормований, призначеного для будівництва доріг. В Україну у 2017-му компанія поставила 421,6 тис. тонн цементу і 20 тис. тонн стінових матеріалів (блоки з ячеїстого бетону і силікатна цегла).

«Білоруські виробники дуже активні, бо у них така система управління. Натомість українські виробники цементу поки що не надто турбуються про експортні поставки. Я вважаю, на ринку цементу в Україні має бути здорова конкуренція та різноманітність пропозицій», ‒ зауважив Іван Салій.

«Керамін»

ВАТ «Керамін» ‒ провідне підприємство Білорусі з виробництва керамічної плитки, керамограніту, виробів санітарної кераміки і цегли. У Білорусі працює 26 фірмових магазинів компанії, в одному з яких ‒ шоу-румі площею 800 кв.м ‒ побували представники делегації.

IMG 29111Якщо говорити мовою цифр, то вони виглядають так: 50 тис. кв.м плитки на добу, або 18 млн кв.м на рік; 9 основних ліній; 2,5 тис. працівників, які трудяться цілодобово.

«У Білорусі ми реалізуємо лише близько 35% від загального обсягу виробленої продукції. Працюємо в основному на експорт – майже 80% від усього експорту постачаємо в Росію. Для українського ринку виробляємо близько 8%, все інше – на ближнє зарубіжжя: Болгарія, Казахстан, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія і т.д. Менше 5% припадає на далеке зарубіжжя: країни Європи, налагоджуємо роботу в США, Канаді, Арабських Еміратах», ‒ розповів заступник генерального директора з розвитку і маркетингу ВАТ «Керамін» Євген Костюков, провівши представників української делегації шоу-румом плитки та цехами заводу з виробництва керамічної цегли.

Радошковичський керамічний завод

Радошковичський керамічний завод ‒ це порівняно молоде підприємство, яке розпочало свою діяльність з 1985 року. Нині виробнича потужність заводу становить близько 68 млн умовних штук цегли на рік. Структура випуску продукції виглядає так: від 40 до 50% – поризовані керамічні блоки; 30% ‒ повнотіла цегла, 25% ‒ звичайна будівельна цегла. Раніше важливим ринком збуту була Росія, але російські виробники почали демпінгувати ціни. Зараз основна частина продукції реалізується в Мінську.

IMG 30233Як у будь-якого виробника, незалежно від країни діяльності, у підприємства існують свої проблеми. Директор ВАТ «Радошковичський керамічний завод» Олег Міщенко розповів про труднощі, з якими доводиться зіштовхуватися: «Наше основне завдання на найближчу перспективу ‒ випуск облицювальної цегли. Проблема полягає в тому, що наша глина не підходить для її виробництва. Вона містить багато карбонатів, які нейтралізують залізо, що призводить до її знебарвлення. Під час випалювання цегли утворюються контактні плями, і зовнішній вигляд стає непривабливим. Але ми працюємо над цією проблемою».

Слід зазначити, що білоруська глина ще й має високу вологість, тож доводиться сушити її в сушильному барабані. А це ‒ додаткові затрати. Ще одна стаття витрат для підприємства ‒ перехід на нову автоматизовану систему випалювання.

«У грудні минулого року ми своїми силами автоматизували піч: управління температурою, аеродинамікою тощо. Для цього придбали вентилятори, перетворювачі, датчики, котролер. Наразі налагоджуємо роботу за новою системою», ‒ зауважив Олег Сергійович.

«Березабудматеріали»

Свою історію підприємство розпочало з 1967 року, коли був заснований Березовський комбінат будівельних матеріалів. З 1981-го на заводі налагоджено виробництво керамічної плитки.

IMG 30155З 2002 року на підприємстві розпочато модернізацію, яка триває і досі. Наразі замінено майже все обладнання на італійське відомого бренда SACMI. Це дає можливість виготовляти керамограніт з водопоглинанням до 0,5, як для стін, так і для підлог, терас тощо. Нині виробничі потужності підприємства становлять 11 млн кв.м керамічної плитки на рік, водночас її споживання в Білорусі – 10 млн кв.м. У загальному обсязі виробництва третину продукції займає облицювальна плитка, а 2/3 ‒ плитка для підлоги і керамограніт. 75% продукції виготовляється на експорт, зокрема в Польщу, Чехію, Румунію, Сербію, Угорщину та ін. У 2017-му компанія відвантажила першу партію в Республіку Мозамбік (Південно-Східна Африка).

«Ми поставляємо нашу продукцію в Україну, але конкурувати з вашими виробниками дуже складно. Скажу відверто, без української складової нам не обійтися, оскільки сировину закуповуємо з Дружківки Донецької області», ‒ сказав директор ВАТ «Березабудматеріали» Олександр Побожний.

Коментарі:

Олександр Сидоров заступник міністра архітектури та будівництва Республіки Білорусь

Нещодавно українські друзі гостинно приймали нас на ТОВ «Керамейя» та продемонстрували свої досягнення у сфері енергозбереження.

Переконаний, що ми продовжимо подальше спілкування і співпрацю. Адже відкритість, добросусідство, взаємна повага і взаємовигідне співробітництво ‒ це кредо будівельної галузі Білорусі та й економіки загалом, яка розвивається як самостійна і незалежна система і може розраховувати тільки на свої сили. Для економічного розвитку недостатньо лише коштів, потрібні насамперед ідеї ‒ інноваційні виробництва і спільні проекти. А це стає можливим тільки в партнерстві та співробітництві. Тому ми охоче запросили своїх друзів для знайомства з нашими підприємствами. Такі зустрічі ‒ це унікальна можливість не тільки обмінятися досвідом, а й ознайомитися з новими технологіями і перейняти практику їх впровадження на виробництвах.

Іван Телющенко генеральний директор ТОВ «Керамейя»

Мета нашої поїздки до Білорусі — проаналізувати конкурентне середовище, рівень якості продукції і перспективи розвитку співробітництва. Білоруські виробники зацікавилися нашим обладнанням із заміщення природного газу альтернативними видами палива. Слід зазначити, що наші північні сусіди виважено ставляться до споживання природного газу для промисловості, адже платять за нього фактично ту саму ціну, що й ми.

Також ми готові надати консалтингові послуги щодо технологічних аспектів, допомогти в пошуку обладнання формовочного оснащення на європейському вторинному ринку тощо. Маємо значний досвід у цих питаннях, тож можемо ним поділитися.

Поїздка мене дуже вразила, і моє стереотипне бачення Білорусі як країни з «радянщиною» радикально змінилося. Там відчувається європейський рівень розвитку. Білоруси чітко розуміють класичні питання управління бізнесом, зокрема щодо енергозатрат, підключення до електромереж тощо. Вони рухаються правильним шляхом. Державна власність не роздана «своїм», як в Україні, де безліч підприємств, які дісталися «на шару», пустили «під ніж», заробивши на металоломі... У Білорусі існує абсолютно прозорий та справедливий механізм входження в капітал того чи іншого підприємства шляхом придбання акцій. Це стандартний спосіб реорганізації компанії, без «мародерства».

Галина Ромашко