Старе житло: зносити чи оновлювати

IMG 13353Реконструкція застарілого житла нині для України є надактуальною темою. Питання реновації цього житлового фонду намагаються вирішити ще з 1990-х років. Майже впритул до досягнення цієї мети підійшли у середині двохтисячних років. Втім, через всесвітню фінансову кризу, яка зачепила й українську економіку, це питання було відкладене на невизначений термін. І ось українські урядовці, науковці та представники будівельного професійного середовища знову повернулися до цієї теми. Будівельною палатою України спільно з Київським міжнародним контрактовим ярмарком за сприяння Асоціації міст України та Національної спілки архітекторів було організовано науково-практичну конференцію «Реконструкція житла масових серій: проблеми та шляхи вирішення», яка відбулася 20 березня в рамках будівельної виставки InterBuildExpo-2018.

Певним «каталізатором» цього разу виступив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе, який повідомив, що Мінрегіон із метою комплексної реконструкції застарілого житла активізував роботу над концепцією реновації застарілого житлового фонду.

«На сьогодні житловий фонд в Україні становить 977,9 млн кв м, і близько 50% із нього – застаріле житло, зокрема так звані «хрущовки». Щороку в країні вводиться в експлуатацію в середньому 10 млн кв. м, і це поки що зовсім не покриває потреби українців у новому житлі. Тому один із пріоритетів Мінрегіону – розробка ефективного механізму реновації застарілого житлового фонду, що дозволить нарешті розпочати цей важливий і довгоочікуваний процес. Ми поставили перед собою завдання – розробити новий ефективний законопроект, адаптований під українські реалії», — зазначив Лев Парцхаладзе.

У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України вважають, що наразі старий житловий фонд, зокрема так звані «хрущовки», можна успішно модернізувати. Програма «теплих кредитів» і програма енергоефективності будуть спрямовані насамперед на такі будинки, яких у країні близько 20 тис.

Віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко нещодавно заявив, що в Україні вже є успішно реалізовані проекти, які демонструють, що на таких будинках можлива інженерна санація вартістю близько 2,5 тис. грн на квадратний метр.

«Рахуємо вартість проекту на квадратний метр, оскільки є «хрущовки» на 3 під’їзди, на 5, на 10. У 100-квартирний будинок потрібно вкласти 3–3,5 млн грн для його реновації. 50% – дає держава, якщо є муніципальна програма, то разом – 70%, плюс 30% – кошти громадян. Таким чином, дамо «хрущовкам» друге життя», – зазначив Геннадій Зубко.

Втім, як неодноразово визнавали у профільному міністерстві, успіх у досягненні поставленої мети залежить від шляхів запровадження механізму відновлення застарілого житлового фонду, які потребують широкого обговорення з експертами галузі та громадськістю. Правильність такого підходу підтвердили учасники конференції. Президент Будівельної палати, Герой України Петро Шилюк, відкриваючи захід, наголосив, що реконструкція кварталів застарілого житла та реновація так званих «хрущовок» залишається значним резервом поліпшення житлових умов громадян, оновлення архітектурного обличчя українських міст. Він нагадав, що іще з 2007 року в Україні діє Закон щодо реконструкції житла, були розроблені пілотні проекти. Втім, справа так і не зрушила з місця. Ані забудовники, ані потенційні інвестори, ані самі мешканці не побачили в цьому законі надійних правових механізмів для унормування взаємовідносин усіх учасників процесу.

Петро Шилюк запропонував провести спеціальний інвестиційний форум для залучення зарубіжних інвестицій у будівництво нових кварталів житла, а також прийняти відповідну цільову державну програму.

У свою чергу, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України Дмитро Андрієвський звернув увагу на необхідність забезпечення надійної соціальної основи цієї проблеми, оскільки вона стосується інтересів десятків тисяч громадян – мешканців і власників житла старої забудови. Для цього слід вести активну професійну комунікацію влади і громадян, домагатися ухвалення якісних, обґрунтованих законів та нормативної бази.

Необхідність удосконалення певних положень чинного закону щодо реконструкції житла підтримав президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій. На його думку, відповідні зміни, у разі їх прийняття, відкриють шлях до широкомасштабної реконструкції застарілого житлового фонду.

«Потрібно врегулювати питання площі нового житла, що надаватиметься громадянам на заміну старого, яке підлягає знесенню. Площа нового житла має чітко відповідати площі старого, без урахування кількості громадян, які в ньому зареєстровані. Це допоможе уникнути спекуляцій із боку громадян, житло яких має перевищення терміну експлуатації», – зауважив Іван Миколайович.

Учасники конференції звернули увагу на важливість реновації не лише будинків, а й цілих міських кварталів у комплексі, з відповідною модернізацією інженерних мереж, транспортної інфраструктури тощо. На цьому, зокрема, наголошував директор департаменту Мінрегіону Сергій Білоус: «У цьому контексті є необхідність використання кращого досвіду зарубіжних країн».

Сергій Білоус висловив сподівання, що відповідний законопроект, який нині готується Мінрегіоном, пройде належне фахове та громадське обговорення і буде позитивно сприйнятий населенням.

У цьому аспекті інтерес присутніх викликав виступ директора інституту «ДІПРОМІСТО» Івана Шпилевського, який презентував науково-дослідну розробку з аналізом законодавчої бази і виконаний на замовлення Мінрегіону проект нової редакції Закону «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду».

На прийнятті державної програми щодо реконструкції застарілого житлового фонду наполягав директор «НДІ будівельних конструкцій», доктор технічних наук Геннадій Фаренюк.

«У 1999 році була прийнята програма реконструкції житла перших масових серій. Ця програма була виконана частково тільки в місті Харкові і ще в кількох містах. А нам потрібна програма, яка б визначала стратегію та джерела фінансування. Також необхідно визначити механізм взаємодії цих джерел і технічну політику термомодернізації житла. Під цю загальну програму мають з’явитися відповідні регіональні програми, програми міст. До речі, подібні програми існують у деяких містах, але вони декларативні», – наголосив Геннадій Григорович.

Директор Інституту генерального плану Києва Сергій Броневицький звернув увагу на те, що наразі в Києві на території мікрорайонів (кварталів) застарілого житлового фонду площею 388,5 га розміщується 2,5 млн кв. м житла, в якому мешкають 112 тис. осіб. Таким чином, щільність населення мікрорайонів становить близько 290–300 осіб/га. Під час проведення комплексної реконструкції на цих територіях можливе нове житлове будівництво з обсягами житлового фонду на етап 20 років до 1 млн кв. м, а на віддалену перспективу – понад 5 млн кв. м житла. Це, на думку експерта, дасть змогу збільшити щільність населення до 450 осіб/га.

Ростислав Гоменюк