Интервью


Эксклюзивные интервью специалистов ведущих компаний для журнала Prof Build.

Читать далее

Журнал


Здесь Вы можете ознакомится и приобрести наш журнал

Перейти...

Статьи


Ознакомьтесь  с некоторыми материалами нашего журнала

Далее...

genpartneri

partneras

 

Національні будівельні традиції: результати другого бізнес-туру учасників Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів

img 757710-12 травня відбувся ІІ етап бізнес-туру «Вітчизняні будівельні матеріали – шанс оновлення міст та регіонів України». Грандіозне ділове турне за маршрутом Полтава – Харків – Суми, що мало на меті проведення низки ділових та ознайомчих зустрічей та презентацію сучасних матеріалів, технологій і проектних рішень, здійснили члени Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів на чолі з її президентом Іваном Салієм. Бізнес-тур вирізнявся цікавим форматом комунікацій, вкрай насиченим інформаційним наповненням, що передбачало, окрім доповідей, навчальні та консалтингові програми Українського Інституту Будівельних Матеріалів, а також оптимальний time-менеджмент, завдяки якому вдалося сумістити інформаційний блок, ділові переговори та культурно-розважальні заходи.

Полтава: українські Афіни Першою зупинкою для учасників туру стала неповторна й автентична Полтава. У стінах Полтавської обласної державної адміністрації представники місцевої влади, члени Асоціації міст України, Федерації роботодавців України, Полтавської торгово-промислової палати України та гості обговорили нагальні проблеми в будівництві та ремонті житла, створенні соціальної, інженерної, транспортної інфраструктури, а також пропонували дієві варіанти їх вирішення. «Сьогодні у нас вперше висадився такий потужний «науковий десант». Хочеться вірити, що подібні ознайомчі семінари й виставки стануть традицією. Для Полтавщини, враховуючи стрімкі темпи розвитку у будівельній галузі (регіон посідає 6-е місце в державі за обсягом будівництва), дане питання є принциповим. Ми не завжди встигаємо пильнувати за прогресом, за повсякденними клопотами часто забуваємо про здобутки й новації українських виробників, висококласні матеріали, що можуть застосовуватися як альтернатива зарубіжним. На мою думку, перевагу варто надавати найкращій продукції незалежно від того, хто її виготовив. Потрібно і «свого научатись, і чужого не цуратись». Переконаний, що в найближчому майбутньому оптимальне співвідношення ціна/якість демонструватимуть саме українські розробки», ‒ зазначив перший заступник голови Полтавської ОДА Олег Пругло. img 7471На думку президента Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Івана Салія, оптимальними є такі шляхи до розвитку та процвітання галузі, як ліквідація існуючих прогалин у законодавстві, політична воля й свідома позиція уряду, максимальне збільшення обсягів виробництва та застосування виключно вітчизняних будівельних матеріалів. А нашим виробникам є чим приємно здивувати українського споживача, який стає все більш вимогливим та прискіпливим і якість ставить на найвищу сходинку під час вибору будь-якого матеріалу. Залізобетонні конструкції, сухі будівельні суміші, штукатурки; керамічна та клінкерна плитка різних форматів, клінкерна цегла та бруківка; готові стінові панелі, конструктивні елементи для швидкісного індустріального будівництва; системи навісних фасадів, теплоізоляційні матеріали; залізобетонні труби та вироби для водовідведення; промислові наливні підлоги, ліфти для житлового та комунального господарства; відновлювальні ремонтні роботи для трубопроводів, мостів, а також основ та фундаментів – і це далеко не повний перелік представлених досягнень «з українським корінням». Яскраві рекламні буклети, численні зразки продукції, вражаючі відеоролики та показові фото – так презентували свої послуги та продукцію 12 вітчизняних підприємств: ПБГ «Ковальська», компанії «Слобожанська будівельна кераміка», «СІДКОН», «Комбінат Будіндустрії», «Сонет», «Дайвер ЛТД», «Галеко», «Глобал Сертифікс», «Будівництво – сучасні технології», Асоціація «Виробники пінопласту», Київський національний університет будівництва і архітектури, ТОВ «Український Інститут Будівельних Матеріалів». img 7382Уряд та бізнес: Під час офіційної частини зустрічі з представниками Полтавської ТПП відбувся змістовний обмін пропозиціями щодо збільшення обсягів будівництва на Полтавщині. Полтавська ТПП надає послуги з оцінки майна, товарознавчої та судової експертизи, захисту інтелектуальної власності та юридичні послуги, виявляє ініціативу щодо будівництва статусного, новітнього виставкового комплексу та сприяння будівництву. Безперечно, роль організації складно переоцінити. «Ми не торгуємо і не «промишляємо», а виконуємо роль мосту між владою та бізнесом», ‒ зауважив президент Полтавської ТПП Володимир Олійник. Попри показники зростання у будівництві на рівні 15‒18%, ситуація далека від ідеальної, є над чим працювати. «Будівельна галузь в Україні значно залежить від уряду, його результативності, патріотичності й професійності. В Європі до влади звертаються як до «швидкої допомоги», що сприяє вирішенню усіх організаційних питань. Що ж спостерігається в нашій державі? Українська політична еліта значно відстає від вимог сучасності», ‒ підбив підсумки Іван Салій. Мандрівка гоголівськими стежками Незабутні враження залишила по собі і прогулянка Полтавою та околицями міста ‒ приємна несподіванка для учасників туру від Володимира Олійника. Полтавщина ‒ Батьківщина Миколи Гоголя й Юрія Кондратюка, Панаса Мирного й Івана Котляревського, Симона Петлюри та Григорія Сковороди, відома не лише як колиска легендарних особистостей, а й як арена доленосних історичних подій, місто з оригінальними архітектурними рішеннями. Екскурсійний маршрут охопив найцікавіші місця, такі як Кругла площа, Соборний майдан, Біла альтанка (Ротонда дружби народів), пам’ятник полтавській галушці, державний заповідник «Поле Полтавської битви», собори, музеї, сквери, а її «родзинкою» стало відвідування с. Велика Круча та знайомство з виробами народних майстрів, представленими у розташованому неподалік Музеї українського побуту. img 2484Харків: «Індустріальне серце України» За аналогічним планом було організовано і наступний день бізнес-туру: спочатку гості відвідали медіацентр «Время», де познайомилися із співробітниками Харківської ОДА та представниками підприємств-флагманів галузі. Харківська область (включаючи м. Харків) – срібний призер серед регіонів України за обсягами будівельних робіт у 2016-му: 6-а у списку – за введенням житла в експлуатацію. У Харкові обсяг будівництва житла на одного мешканця ‒ 0,26 м2, а в області – 0,17 м2. Як зауважив Іван Салій, необхідно збільшити обсяги будівництва мінімум у 2‒3 рази. На території регіону працюють кілька підприємств, відомих далеко за межами України. За словами голови департаменту містобудування та архітектури Харківської ОДА, головного архітектора Харківської області Михайла Рабіновича, багато позицій продукції українських виробників відповідають стандартам Європейського союзу (ЄС). Архітектори та будівельники регулярно відвідують тематичні форуми, знайомляться з досвідом закордонних колег, а потім імплементують його у власну практику. За рівнем культури виробництва, показниками якості, естетичними характеристиками, ціновою політикою деякі вітчизняні виробники конкурують зі світовими грантами. Досвід Харкова ‒ чудове цьому підтвердження. «Місто відкрите до співробітництва: ми застосовуємо матеріали практично з усієї України, інших держав, впроваджуємо енергозберігаючі технології, також до роботи на масштабних об’єктах залучаються закордонні фахівці. Розширенню партнерства сприяють зустрічі, подібні сьогоднішній: приміром, я протягом дня отримав понад 50 нових контактів. Це дуже важливо з огляду на високий рівень галузевого залучення: один будівельний напрям передбачає сім супутніх виробництв», ‒ наголосив Михайло Рабінович.
img 7577 Харківський плитковий завод: «візитівка» регіону Безсумнівно, «візитівкою» регіону є Харківський плитковий завод (ХПЗ), про досягнення та труднощі у роботі якого розповів голова Наглядової Ради ПАТ «Харківський плитковий завод», директор ТОВ «Керамічна група «Голден Тайл» Валентин Шеветовський. За словами власника підприємства, нині кераміка використовується як заміна натуральним матеріалам, що поступово зникають, ‒ мармуру, дереву. Протягом останніх 10 років ринок керамічної плитки збільшився удвічі. Основні виробники – Китай (6 млрд м2), держави ЄС (1,2 млрд м2). Які перспективи України у цій сфері? «Наразі на європейському просторі ми успішно конкуруємо з провідними світовими гравцями: Італією, Іспанією, Туреччиною, Польщею. І здатні конкурувати з ними не лише з огляду на демократичну цінову політику, а й завдяки високій якості продукції. Поступово освоюємо ринки Польщі, Німеччини, Великобританії (до речі, останні дві держави – основні споживачі керамічної плитки в ЄС», ‒ наголосив Валентин Валентинович. Загалом ХПЗ здійснює експорт у 26 країн світу. Потужний і стабільний попит на даний вид продукції спостерігається як на міжнародній арені, так і на внутрішньому ринку. В 2016 році імпорт керамічної плитки в Україну склав 9 млн м2 (при загальному обсязі споживання 38 млн м2). Активно працюють 5 основних вітчизняних виробників – ХПЗ, «АТЕМ» (Київ), Cersanit (Житомирська обл., м. Новоград-Волинський), «Інтеркерама» (Дніпро), Zeus Ceramica (Донецька обл., м. Слов’янськ). Проте на сьогоднішній день потенціал держави значно вищий. За словами спікера, серед переваг України – вдале географічне розташування (між потужними ринками ЄС та РФ) і наявність власної сировини (40 млн т глини, яку було експортовано, вистачило би для 40 підприємств такого рівня, як ХПЗ); у переліку бар’єрів – значні витрати на закупівлю обладнання, тривала забюрократизована процедура отримання дозволу на підключення до електромереж, відсутність належних геологорозвідувальних заходів, незадовільний стан доріг (під час перевезень пошкоджується 5-10% продукції), брак кваліфікованих кадрів. «За прогнозами, протягом 10 років виробництво керамічної плитки в Україні може зрости вдесятеро – до 500 млн м2 – і стати драйвером розвитку промисловості», ‒ поділився своїми роздумами Валентин Валентинович. img 8173Суми: перлина Слобожанського краю Знайомство із Сумами розпочалося зі спільного засідання делегатів, представників Сумської ТПП, влади, зокрема заступника міського голови Степана Пака та керівника управління капітального будівництва Сумської ОДА Анатолія Ворожка. Хоча фінансування будівельної галузі регіону динамічно збільшується (у 2017 р. – на 150-170% порівняно з попередніми роками), Сумська область посідає лише 17 місце серед регіонів України за обсягами будівельних робіт, 18-те – за введенням в експлуатацію житла. На думку генерального директора ТОВ «Керамейя» Івана Телющенка, перешкоджають розвитку галузі та малого бізнесу здирництво з боку енергетиків, захмарні платежі фірмам-посередникам, корупція на різних щаблях, штучні законодавчі перепони. Від мрії – до мети Однак приклад ТОВ «Керамейя» ‒ провідного виробника клінкерної цегли, клінкерної бруківки та керамічних поризованих блоків, доводить, що, маючи мрію та наполегливість, бажання досягти мети, вірну стратегію, в Україні теж можливо створити «куточок Європи». На запитання, які переваги має продукція «Керамейя» порівняно з аналогами, Іван Телющенко відповів досить амбітно: «А у нас просто немає гідних конкурентів. Думаю, у споживачів, які свого часу повірили у перспективи нових матеріалів (клінкерної цегли, бруківки), досі не з’явилося жодного приводу для розчарування». Наприклад, порівнюючи кераміку із гранітом, варто зазначити, що граніт – природний камінь, магматична порода, що характеризується найбільшою міцністю. Проте він має суттєвий недолік – ризик радіоактивного випромінювання. Водночас керамічна бруківка менш міцна, але тепліша (якщо стати на неї босоніж), а ще – створює можливості для більшого різноманіття естетичних рішень. Майстри вміють викладати її навіть у вигляді вишиванки. Сьогодні в асортименті підприємства ‒ понад 40 видів продукції. «У найближчих планах – збільшити обсяги продажів. Лише «його величність товар» забезпечує накопичення грошової маси. Якщо ж продукція орієнтована на експорт, це ще і внесок в розвиток економіки України», ‒ наголосив Іван Федорович. Основа основ: виробництво цегли на «СБК-Ромни» Завершальним акордом бізнес-туру стало відвідування виробничих потужностей ПАТ «Слобожанська будівельна кераміка» ‒ цегельного заводу, розташованого поблизу м. Ромни. На «СБК-Ромни», модернізованому у 2011-му, виготовляється близько 60 млн облицювальної керамічної цегли на рік (в асортименті ‒ 10 кольорів). На заводі використовується обладнання німецьких, французьких, італійських виробників. Уся продукція має європейську сертифікацію, підлягає додатковій екологічній експертизі. Вона затребувана як на українському просторі, так і в ЄС, Ізраїлі, РФ, Великобританії, Казахстані, Білорусі. «Напередодні святкування 20-річчя започатковуємо нові проекти щодо енергозбереження (вже модернізовано піч, що дозволило суттєво скоротити витрати газу). img 8190Працюємо і над збільшенням асортименту, зокрема готуємося до випуску так званої ангобованої цегли», ‒ сказав директор «СБК-Ромни» Юрій Ткаченко. Усі учасники бізнес-туру дійшли висновку, що такі робочі поїздки необхідно зробити традиційними, адже основна їх мета ‒ ознайомити керівників профільних підрозділів, архітекторів, проектантів, дистриб’юторів, забудовників, дизайнерів з усієї України із широкими можливостями вітчизняних виробників та їхньою високоякісною продукцією, яка може достойно конкурувати з європейськими аналогами.

Підготувала Ольга Радучич

 

baner

19987487 1480326248701649 690881370 n

768

0001

2018 300 250 ukr primys

250 100 ukr 2018 kb

steel freedom 2017

pf-banner 300x250 2017 stat

01

300x250 1

rooftile

270 new

roof china 230x100

 

100 100

100 100 wdpag2018
pf-banner 100x100 2017 ukr build 100x100 gif rus foreign

          

          

          

          

  
      

      

Мы в facebook