Наши контакты: +38 044 361 92 79 | +38 067 912 89 29

Основна проблема сучасних фасадів – відсутність збалансованості композиції

2020 02 04 20 23 10На сьогодні існує багато різноманітних рішень для облаштування фасадів. Усі вони сучасні, надійні та практичні. Розмаїття кольорів і форм дає змогу втілити будь-який задум. Однак на фоні таких можливостей часто забувають про естетику та цілісність, адже саме гармонійно поєднані між собою будівлі створюють ту композицію, що надає неповторності й самобутності місту та робить із нього справжню перлину. Про те, наскільки гостро нині стоїть проблема невпорядкованості в оформленні будівель та споруд в Україні і як це можна змінити, розповів Володимир Дербеньов.

Володимире Анатолійовичу, як Ви, архітектор за професією, ставитесь до творчих експериментів в оформленні фасадів?

— Світ навколо нас складається з величезної кількості різноманітних об’єктів, форм, фарб та звуків. На перший погляд здається, що таке розмаїття має бути хаотичним. Але ні, природа прагне до гармонії та балансу. Завдання архітектора дещо схоже. Він має досягти збалансованості і злагодженості в композиції, не втративши при цьому цілісності. Звичайно, архітектор як творча особистість завжди шукає індивідуальне рішення для окремого завдання. І це дуже добре, але не потрібно забувати, що архітектор має комплексно працювати з простором, на якому буде потім щось побудовано, програмувати сценарії його використання, проживати всі процеси всередині нього.

68939866 507577890081715 7344955664608788480 n 1Чи можна вважати, що сьогодні в Україні гостро стоїть проблема з так званим «самовільним» облаштуванням зовнішньої лицьової сторони будівлі її власниками, інакше кажучи — на свій смак?

— Так, звичайно, така проблема існує. Проїжджаючи містом, легко помітити різностильове облаштування балконів на кожному поверсі, їх хаотичне засклення тощо. Усе це руйнує цілісне сприйняття фасаду та деформує його масштаб, пропорції. Особливо це відчутно в історичних районах, де проста заміна автентичних вікон та дверей на різнокольорові й різностильові сучасні пластикові, дерев’яні чи металеві є неприпустимою. Адже некоректне втручання та зміна елементів фасаду в старовинній будівлі на сучасні руйнують історичний образ будівлі, створюючи хаотичний, негармонійний, який у підсвідомості людини викликає негативне сприйняття навколишнього середовища.

Чи регламентується в нашій країні питання щодо впорядкування фасадів на законодавчому рівні?

— Впорядкування фасадів, згідно з чинним законодавством України, регламентується «Паспортом опорядження фасаду» та може погоджуватись в установленому порядку в місцевих органах містобудування та архітектури (в Головному управлінні містобудування та архітектури — за необхідності; якщо розміщення об’єкта проектування відбувається у центральній зоні — в Головному управління охорони пам’яток) і є документом, згідно з яким і формується зовнішній вигляд об’єкта архітектури. Склад та форма паспорта регламентуються вимогами нормативної документації щодо виконання робочих креслень згідно з ДСТУ Б А.2.4-7:2009.

Якщо говорити більш детально, то паспорт опорядження фасадів (паспорт зовнішнього оздоблення) будівлі — це комплект документів, що визначає опоряджувальні матеріали (назву матеріалу, фактуру, колір з наведенням найменування або маркування відповідно до каталогів виробника матеріалів). Тобто це складова частина проектної документації на новостворюваний об’єкт або об’єкт, що реконструюється, та додається до розділу «Архітектурні рішення».

DSC 8722Тобто правила встановлені, але чому ж це не виконується?

— На жаль, у нас в країні прийнято багато законів і постанов, які мають чітко визначені «правила гри» на тому чи іншому ринку або в тому чи іншому процесі, але не відпрацьовано контроль за їх виконанням. Наприклад, раніше неможливо було здійснити заміну вікон чи засклення балкона в будівлі без погодження районного архітектора. Сьогодні цей процес майже не контролюється.

Коли йдеться про житлові комплекси, то у всіх забудовників найпершим є бажання отримати найбільші показники з ділянки забудови, а питання гармонізації та естетичного сприйняття навколишніх будівель та споруд відходить на останнє місце.

Але гіршою є ситуація, коли будівля має різних власників і відсутній відповідальний координатор на рівні ЖКГ, особливо коли йдеться про будівлі, які є пам’ятниками архітектури, де кожен власник має укладати охоронні договори та виконувати їх.

69275404 1028577204170078 148562880113934336 nЯк Ви вважаєте, що потрібно робити, щоб упорядкувати фасадну естетику? Може, скористатися досвідом інших країн у вирішенні цього питання?

— Ці всі питання дуже складні, і відповісти на них коротко неможливо. По-перше, в європейських країнах на проекти, які стосуються відповідальних ділянок, проводяться архітектурні конкурси із залученням громадськості. По-друге, при визначенні найкращого рішення до процесу долучаються місцеві професійні об’єднання архітекторів на зразок Національної спілки архітекторів України та Архітектурної палати України. Тим паче, в європейських країнах неприпустимий «варварський» підхід до оздоблення фасадів, які формують історичне середовище.

У нашому випадку потрібен комплексний підхід до гармонізації не тільки будівлі і благоустрою довкола неї, а й вулиці, кварталу, де концептуально передбачається програма розвитку елементів структур міста. Не менш важливо, щоб упорядкування історичних будівель здійснювалося через розробку історико-архітектурного опорного плану населених пунктів, який має містити узагальнену характеристику об’єктів нерухомої культурної та природної спадщини, їх територій і зон охорони. Наприклад, у Києві створено Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ», який має статус комплексної пам’ятки містобудування, а вся його територія — статус землі історико-культурного призначення, але це не зупиняє несанкціоновану забудову та реконструкцію.

Стосовно гармонізації будівель з різними архітектурними стилями, то тут потрібна комплексна програма з відтворення первинного вигляду вулиць (пам’яток містобудування).

25На завершення хотілось би дізнатись Вашу думку щодо використання муралів як ознаки креативності міста. Яку цінність вони несуть та яких норм і правил тут потрібно дотримуватися?

У Києві з’явилося багато нових муралів, виконаних художниками з різних країн світу. На жаль, такі зміни не завжди позитивно сприймаються, навіть у деяких випадках стають дисонуючими, що призводить до сприймання їх як проявів «вандалізму». Особливо коли мурали вносять активні зміни в історичне міське середовище.

Саме використання муралів — це не є щось погане. Існує багато цікавих рішень у спальних районах міст, де з їх допомогою вдалося урізноманітнити сірі ряди багатоповерхівок і надати затишним подвір’ям середмістя нового дихання.

Тому перш ніж прийняти рішення щодо розміщення муралу, потрібно попередньо здійснити аналіз будівель та споруд, а також міського середовища, де пропонується його використання (сюжет, колір та ін.). І, звичайно, рішення щодо доцільності використання слід погоджувати з експертною громадою, до якої необхідно залучати архітекторів, авторів проекту будівлі, мистецтвознавців, істориків, щоб не порушувати історичний образ міста

 

 2020 02 04 20 23 02Коментар експерта

ДМИТРО АРАНЧІЙ архітектор

Насправді немає нічого поганого у різній стилістиці фасадів. Це спостерігається й в інших країнах. Зокрема найбільші контрасти, суміші стилів усіх століть можна побачити у Лондоні. Причому не лише стилів, а й висот. Узяти до прикладу хоча б усім відомий лондонський район Сіті.

Інша річ — псевдоісторизм, щодо якого не одне десятиліття тому на всесвітньому конгресі категорично висловлювались архітектори. Адже найгірше, що може робити архітектор в історичних місцинах — копіювати історичні надбання. Натомість свою шану та данину часу він може висловити, витримуючи об‘єктивні критерії, як-то: членування фасадів, пропорції, червоні та блакитні лінії, матеріали тощо.

Тож перш ніж регулювати процеси забудови та оформлення фасадів, потрібно вивчити досвід не однієї країни та у дечому навіть не погодитись з ним. Також мають бути залучені експерти та громадськість. При цьому необхідно витримати баланс між життєво необхідними нормами та зайвою бюрократією.

Безперечно, пам’ятки архітектури мають бути чітко визначені, час від часу їх список має переглядатись/ розширюватись. Не можна відносити до пам‘яток лише, наприклад, київське бароко, а конструктивізм чи модернізм/футуризм — уже ні. Так ми ризикуємо залишитись без «крематоріїв», «тарілок» та «салютів». У той же час, щодо спорудження таких «контроверсійних» об’єктів потрібно обов’язково проводити громадські слухання (і далеко не один раз), де б обговорювались не лише суб’єктивно-естетичні показники, а й загальна користь від реалізації проєкту для міста чи країни. Яскравий приклад — хмарочос Shard (Уламок) у Лондоні.

Список Интервью