Наши контакты: +38 044 361 92 79 | +38 067 912 89 29

Будівельний комплекс України: нові можливості чи виклики?

IMG 4797Українське законодавство переживає повільну, проте невідворотну трансформацію. Лише протягом зимового періоду було ухвалено низку принципово важливих для країни нововведень. Попри всі складнощі впровадження реформ та інерцію, будівельна галузь повільними кроками рухається вперед, у бік інтеграції до європейських нормативів та усвідомлення себе на міжнародній арені. Водночас український ринок ще далекий від досконалості: сьогодні будівельники стикаються з такими загрозами, як рейдерські захоплення, недостатнє фінансування програм доступного та молодіжного житла тощо, які, у свою чергу, впливають на прибутковість бізнесу. Чого очікувати від нових законодавчих ініціатив на ринку будівельних матеріалів? Який обсяг будівництва по різних областях України? З якими проблемами бореться бізнес? Ці та інші наріжні питання галузі та пропозиції щодо їх вирішення коментує Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Іван Салій.

 

Загальний стан будівництва по країні

Динаміка будівництва в Україні демонструє впевнене зростання після кризи 2014-2015 рр. Так, за 2018 рік обсяги будівництва по Україні становили 136 270 млрд грн проти 177 010 млрд грн у 2019-му. Традиційно лідерські позиції утримує м. Київ (41 226 млн грн), Дніпропетровська (19 485 млн грн), Одеська (17 314 млн грн), Харківська (14 731 млн грн), Київська (10 295 млн грн) області. Всього – +20,0%.

Введення в експлуатацію житла теж демонструє приріст: за 2018 р. – 8 191 тис. кв. м, за 2019 р. – 8 407 тис. кв. м. Загалом – +2,6% (без урахування площі, прийнятої в експлуатацію до тимчасового порядку). Значним плюсом можна назвати те, що більшість новобудов, якщо відсутні порушення проєкту й нормативів, фактично є енергоефективними. Поряд із цим спостерігається парадокс: виробництво 2будматеріалів не зростає, а навіть зменшилося, тоді як обсяги будівництва бурхливо збільшуються.Серед інших проблем будівельного комплексу – практично відсутність державної підтримки програм доступного житла, зменшення внутрішніх інвестицій. Натомість у забудовників незаконно відбирають земельні ділянки, бізнес, у тому числі в Києві.

Втішає старт національного проєкту «Велике будівництво», покликаний масштабно розбудувати інфраструктуру України, запровадження е-кабінету забудовника, скасування дозволу ДАБІ на дорожнє будівництво тощо. Подивимось, як це буде працювати з часом.

Серед перших очевидних пропозицій:

1. Утворити професійне Міністерство регіонального будівництва України (адже те, що діє зараз, не відповідає професіональним проблемам галузі).

2. Вирівняти інвестиційну активність по регіонах, адже збудовано житла на одного мешканця за рік: м. Київ – 0,43 кв. м, Київська обл. – 0,87 кв. м, проти 0,09 кв. м у Сумській обл., 0,05 кв. м. у Миколаївській обл..

3. Потрібні владні масштабні інфраструктурні, соціальні, промислові та транспортні проєкти.

4. Ініціювати будівництво орендного житла у великих містах.

5. Оподаткування інвесторів житла потрібно наблизити до нуля. І таких можливостей десятки, але вони не в тренді лібертаріанців у владі.

Протидія рейдерським захопленням

Виявляється, що Кримінальний кодекс України (стаття 206 п. 3) передбачає позбавлення волі за протидію законній господарській діяльності на строк від п’яти до десяти років. Проте жодна справа не доведена до суду! Загалом від рейдерських схем Мін’юсту епохи П. Порошенка постраждало понад 200 000 підприємств, з них лише 700 продовжують боротьбу (200 – будівельники). Згадаймо сумнозвісний випадок із девелоперською компанією «Омокс» та її керуючим власником Олексієм Кулагіним: у травні 2019 рвсі активи компанії «Омокс» були переписані за допомогою чорних реєстраторів, а ЖК «Чайка» був захоплений.

1Новий уряд виступив із гучною заявою: «Епоха рейдерства закінчилася» та вже довів це конкретними діями. Зокрема, Президент України Володимир Зеленський вперше в Україні захистив приватного інвестора: будинки «Укрбуду» добудує «Київміськбуд». 18 грудня 2019 р. було відкрито Офіс запобігання рейдерству, запровадили сервіс моніторингу реєстраційних змін «SMS-маяк». Проте шахраї-рейдери створюють нові схеми – великі і дрібні, як, наприклад, реєстрація ОСББ без відома жителів, підробляючи протоколи для реєстрації. А юридична протидія рейдерству Національної поліції та ЖК «Чайка» триває і досі…

Якщо коротко підсумувати, потрібне посилення відповідальності за статтею 206 Кримінального кодексу України «Протидія господарській діяльності підприємств» з обов’язковим покаранням усієї групи співучасників злочину: замовників, реєстраторів, які привласнюють чуже майно; створення міжвідомчої методики розслідування випадків блокування роботи підприємств та рейдерства; введення в дію антикризового закону редакції 2009 року.

Імплементація 305 регламенту

Згідно з п. 2.23 додатку 3 до угоди про Асоціацію з ЄС Україна зобов’язалася у 2014-му до 2020 року адаптувати своє законодавство до права ЄС. Років три-чотири, як зазвичай, дебатували, але далі відступати нікуди: у 2020 році терміни адаптації збігають. Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування прийняв проєкт Закону «Про надання будівельної продукції на ринку» від 28.12.2019 р. № 2698 (ініціаторами законопроєкту виступили О.О. Шуляк, А.А. Клочко, І.С. Юнаков). Це закон кардинальних змін для промисловості будівельних матеріалів. Він передбачає кропітку і професійну діяльність Уряду, Мінрегіону та Мінекономіки, які й до сьогодні сперечаються за повноваження, а відповідальність за «похід галузі в Європу» взяли на себе нардепи. У законопроєкті відзначають посилання на органи, яких в Україні, до речі, немає (наприклад, Державний ринковий нагляд виробників).

3У рамках законопроєкту приймаються національні стандарти, ідентичні до стандартів ЄС, але якщо відсутні (а стандартів вкрай обмаль), то застосовуються європейські документи. Крім того, призначаються Національні органи технічної оцінки, комісія з технічного регулювання, видаються свідоцтва тощо.

Учасники Спілки давно чекають на повноцінну реалізацію Регламенту 305 в українському законодавстві та впровадження в практику і готові долучитися до його доопрацювання.

Пропозиції:

1. Доцільно, щоб Кабмін і Центральний орган виконавчої влади (який визначить Кабмін) розглянули законопроєкт «Про надання будівельної продукції на ринку» № 2698 та оприлюднили дорожню карту імплементації як додаток до проєкту закону.

2. Необхідна презентація авторами основних новел законопроєкту ще до прийняття у першому читанні закону та вивчення уточнень і доповнень.

3. Спілка запрошує всіх небайдужих виробників будматеріалів долучатися до робочої групи з підготовки пропозицій та зауважень до законопроєкту «Про надання будівельної продукції на ринку» від 28.12.2019 р. № 2698.

Список Статей