Наши контакты: +38 044 361 92 79 | +38 067 912 89 29

Посилення громадянського впливу на прискорення реформування енергетичного сектору до стандартів ЄС

energomenedzhment 002Зелена економіка та сфера відновлювальної енергетики стрімко розвиваються в енергетиці України, але для повного їх запуску необхідно забезпечити реалізацію низки факторів. Це те, що полегшує та підвищує якість і рівень життя на місцях. Виклики регіональної енергоефективності на Львівщині і в Чернігівський області: які вони?

Як проводити адаптацію стимулювання розвитку зеленої енергетики на місцях?

«У Німеччині ця тема дуже популярна – кожна політична партія активно її пропагує.Зеленій енергетиці відведено окремий пункт, виділяються значні ресурси на проведення активностей. На цю програму спрямовуються десятки мільярдів євро, і люди за це голосують. А тепер питання: чому у нас ця тема не є першочерговою у політичних дебатах?», –наголосив Олексій Рябчин, народний депутат, голова підкомітету енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

І хоча Верховна Рада України була одним із перших парламентів у світі, який ратифікував Паризьку кліматичну угоду протягом трьох місяців, поки що ми не маємо чіткого розуміння та усвідомлення наслідків кліматичних змін. Між політиками і громадою немає взаєморозуміння, адже збереження клімату та навколишнього середовища під час війни не є першочерговим завданням.

maxresdefaultЕнергомоніторинг Львівщини: аналіз проблем Інститутом регіонального розвитку

У питанні енергоефективності Україна суттєво відстає від розвинених країн Європи, зокрема Німеччини, Польщі. Посідає 28-ме місце у світі за рівнем споживання енергії. Входить у топ-20 найменш енергоефективних країн світу.

«Нещодавно у Львівській області проводилося засідання паливно-енергетичної робочої групи, думки членів якої відрізнялися стосовно актуалізації питань енергоефективності. Адже одна частина говорила про необхідність освоєння традиційних енергетичних галузей, а інша відстоювала освоєння енергоефективності регіону та його забезпечення», зазначила Тетяна Лукашенко, експертка Інституту регіонального розвитку

Різні погляди на енергоефективність регіону і його забезпечення

Кожен регіон будує свою політику енергоефективності, але жоден не визначив енергоефективність як одну із ключових цілей Стратегії свого розвитку. Найчастіше завдання з енергоефективності виділяються як операційні стратегічні цілі, досягнення яких передбачає розробку та реалізацію регіональних програм та проектів. В багатьох регіонах реалізуються програми в сфері зовнішнього освітлення, часткового покриття відсотків населенню по «теплих кредитах», енергоефективності у бюджетній сфері.

Деякі регіони розробили програми енергоефективності і у сфері бізнесу, хоча реально вплинути на енергоефективність у цій сфері ані міська, ані обласна влада не можуть через брак коштів. В бізнесі найкращим стимулом енергоефективності є конкуренція, хоча окремі сфери підприємницької діяльності на сьогодні вимагають державної підтримки в розв’язанні даного питання.

На основі моніторингу енергоефективності серед областей Західного регіону Львівщина зайняла лідируючі позиції за рядом показників, зокрема і за отриманням теплих кредитів.

Субсидіювання знижує потужність енергозапитів на місцях та проведення заходів модернізації

Існують також і недоліки. Потреби населення у кредитних ресурсах на умовах передбачених державними та регіональними програмами, не задовольняються в повній мірі. Низькою також є зацікавленість населення стосовно енергозапитів. Перешкодою є діючі механізми субсидіювання населення. На експертних засіданнях обговорюються ці питання, адже існує гостра проблема з тими будинками, де більшість мешканців отримують субсидію. Людина, якій призначено субсидію, дотацію, на жаль, не зацікавлена витрачати кошти і запроваджувати заходи з енергомодернізації.

Ще однією проблемою є недофінансування регіональних програм з енергоефективності. Якщо проаналізувати виділення коштів з обласних бюджетів на програми з енергоефективності, то вимальовується наступна картина, – на початку року, бюджети, як правило, передбачають одні суми, які потім поступово зменшуються, а інколи взагалі не виділяються. Доцільним є введення норми, за якою обов’язковим є збільшення бюджету енергоефективності на наступний бюджетний рік на % недовиконання бюджету в попередньому році, – переконана експертка Інституту регіонального розвитку Тетяна Лукашенко.

Перегляд енергоефективних параметрів розрахунку субсидій

За словами Тетяни Лукашенко, пропонується змінювати підхід до нарахування субсидій. Механізм надання соціальної допомоги домогосподарствам повинен враховувати рівень енергоефективності будинку, а не норми споживання на особу, як це має місце на практиці. У нас субсидії визначаються і розраховуються на певний період, а у всіх європейських країнах застосовуються примусові заходи щодо підвищення ефективності житла. В цьому плані цікавим є досвід Латвії, де одержувачу субсидії встановлюється 3-річний термін для проведення енергозберігаючих заходів, після закінчення якого розмір субсидії скорочується.

Енергоефективність бюджетних організацій – то є головний біль для органів регіональної та місцевої влади. Застаріла матеріально-технічна база, низький рівень енергоменеджменту обумовлюють значні витрати на їх утримання. Заходи з енергоефективності, якщо і впроваджуються, то носять переважно локальний характер, оскільки на комплексну термомодернізацію приміщень часто не вистачає коштів. Виходом з ситуації є запровадження енергосервісних контрактів. Такі критерії оцінки діяльності мають стати драйверами бюджетних установ, зокрема стимулювати лідерів на місцях підвищити енергозаощадливість.

Чернігівська область розкриває потенціал енергоефективності

Чернігівська область поліпшила ситуацію щодо реалізації проектів у сфері енергоефективності. Коли залучаються кошти інвесторів, то відповідно змінюється ситуація в цій сфері, –зазначила експертка Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Наталія Висіканець.

У приватному секторі ситуація не така оптимістична: створюється об’єднання співвласників багатоквартирних будинків – їх близько ста у Чернігові, які реально працюють. Правда охочих взяти участь у реалізації інвестиційних проектів по їх термомодерізації, на жаль, не так багато. Це пов’язано навіть не стільки з відсутністю коштів, як з відсутністю ідей щодо реалізації проектів.

Останнім часом у Чернігівській області спостерігається позитивна тенденція у комунікації громадськості з керівництвом об’єднаних територіальних громад з питань енергоефективності. Кілька громад почали самостійно впроваджувати енергомоніторинг.

Група аналітиків Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень сформулювала дорожні карти енергоефективності для Чернігівської області та рекомендації органам місцевого самоврядування. Серед основних кроків, які необхідно було реалізувати – створення програми поведінкових змін населення щодо ефективного споживання енергетичних ресурсів, а також формування інформаційної програми, яка має розписану покрокову діяльність.

«Українці – досить специфічна нація. Усвідомлення отримання власної вигоди здатне стимулювати нас до дії. Тож усвідомлення того скільки можливо зберегти коштів з власного бюджету – здатне дати поштовх впроваджувати заходи енергоефективності у власній оселі», – переконана експертка Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень.

Також необхідно розробити систему заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища. Це стосується системи утилізації сміття з метою отримання додаткової енергії. У Чернігівській області вже є розробки стратегій підвищення енергоефективності регіону, поки що вони на доопрацюванні.

Список Статей