Головним трендом останніх років на бетонному та залізобетонному ринку України можна вважати жорстку конкуренцію між виробниками. Це змушує йти з ринку дрібних виробників, а декого — працювати «в нуль».
Паралельно з цим, за рахунок президентської програми «Велике будівництво» та поступового відновлення темпів житлового та нежитлового будівництва, ринок збуту товарного бетону та ЗБК розширюється.
Більш детально про ситуацію, що склалася в галузі, та перспективи — далі в огляді.
Ринок будівництва: результати за 9 місяці 2021 року
Перш ніж перейти до розгляду ринку бетону та залізобетону, важливо поглянути на загальну ситуацію, що склалася на ринку будівництва. Адже попит на цих ринках є вторинним, і він повторює головні тенденції будівництва. Так, згідно з аналітичним оглядом, який підготувала Асоціація Українського центру сталевого будівництва, споживча інфляція пришвидшилася у III кварталі до двознакового рівня, проте до кінця 2021 року, за оцінками НБУ, вона мала знизитися до 9,6% та досягти цілі 5% наприкінці 2022 року.
У другому півріччі 2021 року зростання економіки пришвидшилося завдяки сталому споживчому попиту, пожвавленню інвестицій і рекордному врожаю. Проте погіршення епідемічної ситуації та високі ціни на енергоносії стримували зростання реального ВВП. За підсумками року і за прогнозом НБУ, воно становило 3,1%. Фіскальна політика в III кварталі залишалася стриманою. До кінця поточного року вона пом’якшиться, але буде стримувальною відносно сукупного попиту.
Очікування учасників ринку щодо обсягів виробництва товарів та послуг в Україні в наступні 12 місяців продовжують поліпшуватися. У III кварталі 2021 року споживча інфляція прискорилася до 11,0% р/р у вересні (9,5% р/р у червні).
Основними чинниками зростання індексу споживчих цін були:
• стійкий споживчий попит;
• зростання виробничих витрат;
• високі світові ціни на сировинні товари.
Довідково. Згідно з результатами опитувань щодо ділових очікувань підприємств, проведеним НБУ, вартість енергоносіїв, сировини та трудових ресурсів третій квартал поспіль залишалася найвагомішим фактором зміни цін.
Очікується, що надалі інфляційний тренд розвернеться, чому сприятимуть кілька чинників:
• ефект перенесення на ціни зміцнення гривні;
• високий врожай;
• заходи НБУ з посилення монетарної політики.
У III кварталі відбулося зростання внутрішніх цін виробників, викликане підвищенням світових цін на сировинні товари, які переважають у виробництві промислової продукції. Через зростання виробничих витрат (переважно на енергоносії) ціни зростали і в секторах, орієнтованих на внутрішній ринок, — будівництві та транспорті.
Очікується, що високі ціни на енергоносії чинитимуть тиск на виробничу інфляцію до середини 2022 року, однак ціни у промисловості знижуватимуть свій темп зростання вже у IV кварталі поточного року внаслідок корекції цін на сировинні товари.
Швидкого сповільнення виробничих витрат в Україні очікувати не слід — у середньостроковій перспективі зберігатиметься глобальний дефіцит сировини, комплектуючих та помірні темпи зниження заробітної плати.
У розрізі видів діяльності у III кварталі 2021 року тривало відновлення у будівництві, машинобудуванні та нафтопереробці. Унаслідок нарощування житлового будівництва та пожвавлення на ринку оренди тривало зростання у сфері операцій із нерухомим майном.
З точки зору категорій кінцевого використання, до кінця року приватне споживання залишатиметься основним драйвером зростання економіки, яке супроводжуватиметься зростанням інвестицій. Як і у першому півріччі, збережеться негативний вплив чистого експорту.
На відміну від II кварталу, який характеризувався формуванням дефіциту зведеного бюджету коштом нарощування видатків майже за всіма напрямами, у III кварталі, за винятком окремих напрямів, видатки зростали помірно, а їх обсяг виявився нижчим, ніж було заплановано.
Сповільнилося зростання витрат на дорожню інфраструктуру, протягом кварталу вони були нерівномірними. Однак тривало зростання інших капітальних видатків. Загалом по ринку індекс будівельної продукції за 9 місяців становив 3,2%.
Відбулося зниження темпів скорочення обсягу нежитлового будівництва — до 2% (4,9% у січні-червні). Зростання в сегменті житлового будівництва — на 18,4%, у сегменті інженерних споруд — на 1,3%.
Проти аналогічного періоду попереднього року структура за характером будівництва змінилася:
• Частка капітального та поточного ремонту зросла на 7 в.п. до 41%, нове будівництво скоротилося на 5 в.п. до 33%.
• Обсяг виробленої будівельної продукції (виконаних будівельних робіт) підприємствами України у січні-вересні 2021 року становив 149,1 млрд грн, або 5,4 млрд дол. США, що відповідає зростанню на 20% до відповідного періоду попереднього року в доларовому еквіваленті.
• Обсяг виробленої продукції у нежитловому будівництві зріс на 9% до 1,3 млрд дол. США.
• У житловому будівництві відбулося зростання на 26,7% до 1 млрд дол. США.
• Обсяг виробленої продукції в інженерному будівництві підвищився на 20% до 3,1 млрд дол. США.
• У січні-червні 2021 року (п/п) зростання цін на будівельно-монтажні роботи загалом по ринку становио 16,5%.
• У нежитловому будівництві зростання цін становило 14,2%.
Довідково. За даними видання НБУ «Ділові очікування підприємств України» за III квартал 2021 року, підприємства поліпшили свої очікування щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців — баланс відповідей зріс до 21,5% (у II кварталі 2021 року — 15,9%). Однак витрати на виробництво залишаються основним фактором, що впливає на зростання цін, про що зазначили 75,1% респондентів (збільшення
порівняно з попереднім опитуванням на 2,7 п.п.).
Ринок бетону в Україні
Протягом останніх трьох років в Україні спостерігається як спад, так і підйом виробництва бетону. У 2020 році в Україні було вироблено 18676,2 тис. т 
бетону, тоді як роком раніше цей показник був на 2124,2 тис. т меншим.
Щодо ситуації у 2021 році, то вона була не гіршою, аніж у попередньому році.
Загалом запровадження карантинних обмежень для боротьби з COVID-19 у 2020 році мало негативний вплив здебільшого на галузь житлового будівництва, тоді як дорожнє будівництво активно розвивалося в рамках реалізації урядової програми «Велике будівництво». У 2021 році тенденція стосовно розвитку дорожнього будівництва продовжилася, і на кінець року загальна протяжність відновлених кілометрів доріг перевищила попередні показники. Також зростання відбулося і в житловому будівництві.
Якщо узагальнити всі чинники, можна виділити основні тенденції ринку бетону. Серед найвагоміших —укрупнення бізнесу. Для більш стійкого та стабільного ведення бізнесу гравці створюють групи компаній, холдинги, вертикально-інтегровані структури, мережі, до яких входять як виробники цементу та бетону, так і підприємства інших галузей. Такий підхід дає змогу не лише посилити позиції в певному регіоні, а й розширити географію постачання своєї продукції. Крім того, для створення так званої «подушки безпеки» виробники паралельно з випуском свого основного нішевого продукту розвивають суміжні високорентабельні сегменти, наприклад виробництво тротуарної плитки, декоративної бетонної цегли та ін.
Також до тенденцій ринку товарного бетону належать:
• Зростання попиту на житлову нерухомість. Саме ефект відкладеного попиту став основним рушієм.
Адже в умовах кризи, недовіри населення до банківської системи тощо нерухомість стає найбільш привабливим інструментом збереження активів.
• Сезонність. Ринок товарного бетону має сезонні коливання попиту, пов’язані зі зміною обсягів будівельних робіт протягом року.
• Зростання цін на енергоносії та сировину. Зростання цін на цемент, пісок та щебінь відповіднопризводить до підвищення цін на бетон.
В умовах же локальної концентрації ринку бетону конкурентними перевагами виробників стають якість, придатність до використання в певних умовах і швидкість доставки. Постачальники цього матеріалу для поліпшення продажів підвищують рекламну активність, розширюють інструментарій просування продукції та послуг, розвивають дилерські мережі, сервісні пропозиції для забудовників.
Якщо говорити про критерії вибору постачальника бетону, то замовник дедалі більше хоче працювати з перевіреними торговими марками, які постачають якісну продукцію. Окрім якості самого бетону, замовник усе частіше звертає увагу на зручність проведення фінансових операцій та рівень надійності підприємства. Експерти зазначають, що в першу чергу клієнтів цікавлять співвідношення ціна/якість, а також можливість відстрочення платежів. Таким чином, для замовника надзвичайно важливими є критерії якості та ціни товарного бетону, а також ім’я бренду та досвід компанії, з якою укладається угода.
Особливості ринку бетонних заводів в Україні
Одна з особливостей бетону — невелике логістичне плече. Бетон не може транспортуватися на великі відстані, тому споживачі обирають завод, розташований ближче до місця будівництва. Одна з альтернатив — бетонозмішувальні установки (далі — БСУ). Для профільних компаній правильне формування власного парку БСУ — це не просто необхідність збереження нинішнього рівня локального постачальника, це потенційна можливість успішно конкурувати на тендерах державного масштабу. Такі об’єкти наразі непогано профінансовані.
Натомість, за оцінками деяких експертів, український ринок здатний поглинути до сотні бетонних заводів у найближчі кілька років. Адже висока конкуренція серед будівельних компаній усіх спеціалізацій формує попит на бетон, ціною якого транспортні витрати максимально мінімізовані. Для цього БСУ має бути або по сусідству, або безпосередньо на будівельному майданчику.
Деякі стабільні будівельні компанії, які використовували раніше продукцію сторонніх постачальників, дійшли до необхідності формування власного парку БСУ. Вони зможуть у майбутньому виступити великим замовником стаціонарних та мобільних бетонних заводів. Бо кошти, вкладені у власний виробничо-технологічний ланцюг у середньостроковій перспективі при стабільному завантаженні потужностей роблять бізнес більш рентабельним. Втім, нині пріоритетним для більшості забудовників є варіант роботи, за якого виробництвом, доставкою та укладанням бетону займається одна стороння компанія. Така організація процесу дає змогу досягти максимальних показників за відсутності власного обладнання та транспорту. Менш прийнятним є варіант, коли виробник бетону здійснює його доставку на будівництво, а будівництво ведеться іншим підрядником.
Найменш ефективною вважається схема, за якої виробництвом, доставкою та використанням бетону займаються три різні організації. Тому зростаючу перевагу на ринку мають компанії, що включають як виробничі, так і будівельні підрозділи, що працюють у повній інтеграції та укомплектовані не тільки БСУ, а й насосами, міксерами, трамбувальним, роздавальним та віброобладнанням.
Нині в Україні небагато компаній, здатних комплексно забезпечити замовника повним спектром сумісних механізмів, що працюють над виробництвом, доставкою та укладанням бетону. Частіше доводиться формувати лінійку від різних постачальників та виробників.
Виробництво залізобетонних виробів і конструкцій
Загальний обсяг ринку залізобетонних виробів в Україні в натуральному вираженні у 2020 році становив 3868 тис. т, що є показником зниження виробництва порівняно з попереднім періодом. 2021 рік повторив тенденцію до зниження. При цьому вітчизняний ринок майже повністю складається з продукції локального виробництва.
Якщо дивитись на ринок залізобетонних виробів і конструкцій посегментно, то найбільшу його частку займають фундаментні блоки, плити перекриття та вентиляційні блоки. Ці позиції найбільше залежать від обсягів будівництва житлових, громадських і промислових будівель.
Серед змін, що виокремилися порівняно недавно, варто виділити збільшення попиту на мостові балки, жолоби для відведення дощової води, стовпи, бордюри, відбійники, тротуарні і дорожні плити — все те, що застосовують під час будівництва та ремонту автомобільних доріг.
Пов’язано це з тим, що обсяг дорожнього будівництва з кожним роком збільшується, в тому числі мостів та мостових переходів.
Попит на залізобетонну продукцію напряму пов’язаний із попитом на будівництво, тому ринок загалом має високу залежність від будівельного сектору. Відповідно, йому властиві сезонність у попиті та цінові коливання, зі зміною вартості сировини та матеріалів.
У цілому до загальних чинників впливу на розвиток ринку варто додати стан будівельної галузі (обсяги будівельних робіт, рівень споживчого попиту та ділової активності, сезонна зайнятість тощо), а також комерційні та бюджетні програми і загальну економічну картину в країні, в тому числі інфляційні процеси.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Ярослав Говдун, директор з розвитку компанії «Керрот Бетон»:
Ринок вітчизняного бетону в поточномуу 2021 році збільшився на 20-40% у порівняноні з 2020-м. Житлове будівництво зростає, також зросла кількість інфраструктурних об’єктів, об’єктів сільськогосподарської галузі та будівництво доріг.
Окрім цього, спостерігається збільшення котеджного будівництва, на що вплинуло введення карантинних обмежень.
Цього рокуУ 2021 році також вирізняласяється тенденція у сегменті спеціальних бетонів, зокрема високоміцних. Частіше ставилисяь технічні завдання для виробників бетонуі з бокуі сторони замовників. Це, безумовно, говорить свідчить про потреби зі сторони замовника у правильному підборі бетонів та, як наслідок, отриманні більш якісних і довговічних конструкцій. Зросла потреба у технологічному супроводі об’єктів, з моменту виготовлення бетонної суміші до етапу догляду за бетоном.
На мою думку, головним споживачем залишаються забудовники (девелопери) цивільного будівництва. Також великий відсоток обсягів’єму припадає на інфраструктурні проєкти.
Гарний приріст показало у 2021 роців цьому році і сільськогосподарське будівництво.
При цьому основними бар’єрами для ринку бетону у 2021 році стали відсутність сировини для виготовлення будівельних матеріалів, враховуючи збільшення попиту на них, логістика доставки сировини та спекулювання на цінах, враховуючи збільшення попиту.
Щодо найближчих перспектив, то слід очікувати зростання бетонного ринку в межах 20-30%. Це план, який залежить від багатьох факторів (як зовнішніх, так і внутрішньо-економічних).
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Валерій Нестеров, доцент кафедри будматеріалів КНУБА, голова Наглядової ради ТОВ «Комбінат будіндустрії»
Сьогодні збірний залізобетон нарощує обсяги споживання на будівельному ринку. У кожному з напрямів є свої вироби за популярністю, але, на жаль, цінова складова залишається в пріоритеті і виступає одним з основних критеріїв.
При цьому у 2021 році найбільшим попитом користувалися вироби, що активно використовуються в дорожньо-будівельних роботах. Зокрема, для об’єктів, що входили до програми «Велике будівництво», ми постачали елементи для водовідведення та водопропуску різного характеру та функціоналу.
Серед основних проблем варто виділити застарілу нормативну документацію, застарілі типові серії проєктів та ін.
Як результат — за деякими напрямами технологія виготовлення конструкцій випереджає нормативну базу.
Саме по собі виробництво ЗБК дуже матеріалоємне, потребує великої кількості сировини, щоб випустити значну кількість продукції. І якщо враховувати, що в окремих регіонах є дефіцит певних складових, то це позначається на темпах і обсягах виробництва. На жаль, паралельно з проблемами в питанні сировини наявний фактор їх постійного дорожчання. Також сюди додається логістика. Адже через великі обсяги перевезення залізниця не справляється, і застосовується 30-40-тонний вантажний автомобільний транспорт для поставки сипучих матеріалів-заповнювачів для бетону.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Євгеній Брижахін, директор компанії 4Build:
На сьогоднішній день українські компанії набагато активніше купують бетонні заводи у зв’язку зі збільшенням обсягів’ємів будівництва 
мостів, аеропортів, житлових комплексів, доріг, виробництва бетонної продукції та зі збільшенням попиту на сам бетон. Також на попит дуже впливає програма «Велике будівництво», яке відбувається по всій території України.
Стосовно співвідношення між купівлею нових та б/ву заводів, то із бувшими у використанні заводами, які були у використанні, мало хто працює. В основному всі працюють на нових. Це пов’язано з фізичним застаріннямустарінням обладнання, виснаженням металу, відсутністю автоматизації.
Під час монтажу б/ву заводів зі старої площадки на нову — виникають додаткові витрати, як на сам монтаж, так і на доставку. Ще на таких заводах досить важко удосконалити обладнання та автоматику, оскількитак як паспортиа на них давно вже відсутні, а виробника, який його створиввиробив, давно немає. Набагато простіше замовити новий завод
під власні потреби з прив’язкою до місцевості, доставкою та монтажем під ключ.
Найбільшим попитом користуються заводи імпортного виробництва. А саме турецькі та італійські. Але нещодавній вплив пандемії показав якісних вітчизняних виробників, які на високому рівні виготовляють бетонні заводи.
На мою думку, основним критерієм вибору заводу сьогодні виступає ціна. Вона дуже істотно впливає на кінцевий вибір. Наступним критерієм є порівняння заводів виробника в роботі і отримання відгуку напряму від персоналу, який на ньому працю. Також важливими факторами для вибору є комплектація, з якої виготовлений завод, гарантія та післягарантійне обслуговування.
Серед основних тенденцій на ринку бетонних заводів хотілось би виділити:
1) Правильне співвідношення ціна/якість.
2) Мобільність та простота в монтажу бетонних заводів.
3) Наявність зимових варіантів.
4) Сервіс 24/7.
5) Енергоефективність.
Стосовно перспектив, якщо й наразі так само на державному рівні буде підтримуватися програма Президента «Велике будівництво», то ринок буде розвиватися швидкими темпами.
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА
Василь Омельчук, головний технолог ПрАТ «ДБК-4»
Якщо оцінювати, які залізобетонні вироби мають найбільший попит у вітчизняного замовника, потрібно диференціювати вітчизняного замовника, поділивши його на дві категорії: приватні особи і підприємства (будівельні організації). Для приватних осіб це пустотні панелі перекриття, фундаментні блоки, кільця для колодязів.
Для підприємств, залежно від виду будівництва та від того, чим вони займаються (багатоповерховим панельним будівництвом, промисловим будівництвом, дорожнім, будівництвом приватних будинків та ін.), потреби різняться — від певних залізобетонних виробів для їхнього виду будівництва.
Серед бар’єрів, які стримують ринок — загальновідомі стримуючі фактори, зокрема недостатньо будується житла (низький рівень життя, недопрацьовують державні структури в напрямі розвитку програм будівництва житла, кредитування тощо).
Стосовно переобладнання підприємств, то сьогодні немає проблем із придбанням обладнання та можливостями модернізації виробництв під рівень сучасних вимог. Оскільки підприємства — переважно приватні та акціонерні компанії, то все залежить від бачення власниками доцільності й необхідності розвитку цього бізнесу, бажання його продовження.
