Після обвалу у 2013–2016 роках економіка України поступово відновлюється, а з нею – і будівельна галузь. Певну стабільність та передумови до зростання обсягу ринку в 2017-му демонструють і сегменти сталебудівництва. В експорті виробники орієнтуються на ринок ЄС, водночас в Україні розраховують на замовлення від торгівлі та сільського господарства. Про це йшлося під час V Національної конференції учасників ринку сталевого будівництва. Близько 270 фахівців – експерти будівельної галузі, представники державних органів і неурядових організацій обговорили передумови до зростання та важливі аспекти подальшого розвитку. Організувала конференцію профільна асоціація «Український центр сталевого будівництва» (УЦСБ), а журнал Prof Build став інформаційним партнером заходу.
Підсумки-2016: від стагнації – до відновлення Учасників ринку металевих конструкцій (МК) можна розділити на три сегменти: спеціалізовані підприємства – виробники металоконструкцій; монтажні організації з власними потужностями; цехи металургійних та гірничо-збагачувальних комбінатів, а також компанії, котрі виготовляють металоконструкції для особистих потреб. Якщо в 2010–2012 роках нараховувалося 10 підприємств з річним виробництвом понад 5 тис. т МК на рік, то в 2015-му – лише два. Кількість виробників з обсягом 2–5 тис. т на рік скоротилося з 14 до 6, а тих, що випускають менше 2 тис. т на рік – з 219 до 127. Наразі 63% усього виробництва МК в Україні припадає на дрібні підприємства. Згідно зі статистикою у 2011 році обсяги виготовлення металоконструкцій в Україні становили 177 тис. т, а за І–ІІІ квартали 2016-го – 55 тис. тонн. У 2012-му внутрішнє споживання МК склало 183 тис. т, натомість у 2015році – знизилося до 65 тис. т. Водночас виробництво впало з 183 тис. т до 72 тис. т. За І–ІІІ квартали 2016-го споживання склало 52 тис. т, а виробництво – 55 тис. тонн. Таке майже двократне скорочення призвело до спаду обсягів виробництва МК на внутрішньому ринку, зменшення кількості виробників і посилення ролі дрібніших підприємств. Виграшна позиція останніх пояснюється тим, що великих об’єктів мало, а на менших площах інвесторам простіше працювати з малими підрядниками, які більш гнучкі з точки зору цінової пропозиції. До речі, падіння ринків МК спостерігається не лише в Україні. За словами голови будівельного напряму асоціації World Steel Терренса Бусуттіла, попит на МК знижується і в ЄС. Наприклад у Німеччині, в 2011–2015 роках питома витрата МК в перерахунку на душу населення знизилася з 28 до 20 кг, у Нідерландах – з 70 до 30 кг. Експерт пов’язує це зі скороченням витрат мета- лургійних компаній на маркетингове просування МК серед будівельних компаній. Невтішна ситуація і в металургів: на виробництві фасонного прокату середній показник EBITDA $10/т, на арматурі – $30/т. Тому в ЄС частка сталевого будівництва становить всього 4% загального обсягу. Цікаво, що стагнація ринку МК, яка спостерігалася у 2010–2013 роках в умовах зростаючого ринку будівництва України, у 2014–2015-му різко скоротилася. А минулого року будівельний ринок, за інформацією директора з розвитку УЦСБ Тетяни Колчанової, продемонстрував зріст на 25% у гривні у порівнянні з 2015-м. Щодо сегмента тонколистової сталі з покриттям, то в 2016 році ринок виробів з цього матеріалу займав 17%, а ринок сталі з полімерним покриттям зріс на 53%. «Більше половини імпорту в цьому сегменті завозиться з Китаю з дуже низькими показниками товщини сталі і покриття, що є певним викликом для галузі», – зауважив директор «Раута Груп» Андрій Озейчук. Згоден з колегою в цьому питанні й віце-президент «Сталекс» Євген Козлов, який вважає, що засиллю неякісної продукції сприяє відсутність критеріїв якості. Експерт пропонує боротися з цим, інформуючи кінцевих споживачів і про правила вибору, і існуючі стандарти. Справдилися очікування щодо певної стабілізації в галузі і зростання споживання металоконструкцій у 2016-му генерального директора «Укрстальконструкції» Володимира Носова. Щоправда, обсяг ринку будівель для потреб АПК не збільшився. Певне затишшя у сегменті ТРЦ пов’язане в першу чергу з призупиненням будівництва: лише в Києві п’яти великих торгових центрів. Тож очікувати нових замовлень у цьому сегменті не варто. Як підсумував віце-прем’єрміністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко, сьогодні сталеве будівництво недооцінене з боку інвесторів комерційної та промислової нерухомості, проте має хороші переваги з точки зору архітектурних і функціональних можливостей. «Відкладений попит на будівництво із застосуванням металоконструкцій величезний. Необхідно спільними зусиллями усунути бар’єри, що перешкоджають активному розвитку галузі», – зазначив міністр.
Експортні настрої: втрачаючи знаходимо Переорієнтацію на експорт виробники вважають одним із основних способів утриматися на плаву. Звідси й збільшення поставок за кордон: у 2012 році було експортовано 9,3% вироблених МК, у 2015-му – 12,5%, а за 9 місяців 2016-го – 12,7%. Істотних змін за цей період зазнала й географія експорту. Якщо в 2011 році головним споживачем була РФ (43% МК з України) та Білорусь (25%), при цьому на Польщу припадало 4% і на Німеччину – 2%. То в 2014-му постачання до РФ знизилося до 13%, в Німеччину склав 5%, у Польщу – 1%, Туркменістан – 10%, Узбекистан – 5%. У 2015 році на РФ припадало 21%, на Молдову – 9%, на Польщу – 6%. За підсумками січня-вересня 2016-го, частка Росії в експорті МК знизилася до 3%, Білорусі – до 4%, Німеччини – 4%. Водночас частка Польщі зросла до 26%, Ізраїлю – до 32%, Молдови – до 14%. Втративши традиційні ринки, українські бізнесмени досі перебувають у пошуку нових партнерів, яким властива різка зміна векторів: якщо в 2014 році 40% експорту припало на Нігерію, в 2015-му Великобританія спожила 38%, в 2016 році Ізраїль – 32%. Як зазначають експерти, заміни російському ринку поки не знайдено, а показники теперішніх най- більших експортних поставок вказують на те, що це, найімовірніше, разові замовлення. Наразі найперспективнішими ринками для збуту продукції вітчизняні виробники МК вважають ЄС і Скандинавські країни, де вартість тонни МК сягає €3 тис. Особливі сподівання покладають на Польщу, в першу чергу через низькі витрати на логістику. Ємність польського ринку становить 1,5 млн. т на рік, а отже, він здатний спожити обсяг МК, вироблений Україною. Як зазначив Володимир Носов, поляки лояльно ставляться до українських компаній, тому найпростіший шлях виходу на їхній ринок (за умови наявності європейських сертифікатів на зварювальні та інші роботи під час виробництва МК) – кооперація з місцевими виробниками. «Вони охоче йдуть на таке партнерство, оскільки українські компанії спроможні виробляти МК світової якості, до того ж, за цінами, нижчими за європейські», – додав він. Експерт зазначив, що близько 20 польських підприємств випускають щомісячно понад 1 тис. т МК, але маючи ве- ликий обсяг робіт, не завжди встигають вчасно виконати замовлення. «Головне – переконати їх у точності дотримання заявлених термінів, бо в ЄС це є визначальним фактором», – зазначив гендиректор «Укрстальконструкції». Також у Польщі є шляхи виходу безпосередньо й на генпідрядників, контракти з якими зазвичай передбачають і монтаж МК. Ще одна перевага співпаці з поляками – відсутність проблем на митниці. Перспективною для українських виробників МК експерт назвав співпрацю з європейськими інжиніринговими компаніями. Адже у такому випадку відкривається можливість постачати свою продукцію в будь-яку країну світу. Говорячи про експортний потенціал вітчизняних компаній, радник міністра економічного розвитку і торгівлі України, керівник Export Promotion Office Олексій Михайличенко нагадав, що в 2016 році Україна приєдналася до угоди про державні закупівлі Government Procurement Agreement (GPA) Світової організації торгівлі, що дає широкі можливості для українських експортерів. Так, тільки стосовно одного з майданчиків GPA-TED на 12 грудня 2016 року було подано 1588 тендерів на будівельні конструкції і матеріали, 8821 – на будівельні роботи і 4859 – на архітектурні, будівельні, інженерно-технічні та інспекційні послуги.
Перешкоди в законі Одна із суттєвих перешкод на шляху розвитку галузі – відсутність інтеграції українських будівельних норм у систему міжнародних і європейських стандартів. Як розповіла керівник напряму будівництва BRDO Олена Шуляк, будівельну галузь регулюють близько тисячі документів. З них понад 10% – застарілі, а близько 15% норм не відповідають критеріям законності (документ або не зареєстрований в Мін’юсті, або використовується в непередбачений законодавством спосіб). Експерт впевнена: Мінрегіон має обов’язково внести сегмент сталевого будівництва до п’яти пріоритетних ринків, котрі підлягають перегляду щодо законодавчого регулювання будівельної галузі. У свою чергу перший ник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський наголосив, що на сьогоднішній день в Україні кількість дозвільних процедур у будівництві в порівнянні з Європою і Центральною Азією на 50% менша – всього 10. А для початку будівельного процесу необхідно близько 67 днів. У Європі – 167. Однак в Україні вартість дозвільних процедур становить 15,2% вартості будівництва, у той час як у Європі – трохи більше 4%. Попри це у рейтингу DOING BUSINESS за пунктом «Отримання дозволів на будівництво» Україна сьо- годні знаходиться на 140-му місці, хоча ще в 2013 році займала 41-ше. Для поліпшення показників Україні необхідно прийняти ряд законів і нормативних актів. Зокрема закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності» № 4733/1 значно спростить дозвільні процедури: 81% всієї дозвільної документації буде реєструватися за повідомленням, а кількість незаконних забудов скоротить- ся на 75–80%.
2017-й: тенденції та прогнози Варто зауважити, хоча експерти досить обережні у прогнозуванні розвитку сегмента ринку, все ж вбачають для бізнесу чимало можливостей і перспективних напрямів. Як зазначив генеральний директор «Метінвест-СМЦ» Дмитро Ліппа, у 2017 році спостерігатиметься зниження темпів росту українського ринку металопрокату до 7%, а в будівельному сегменті – збільшення споживання металопрокату на 3–4%. Подальше відновлення будівельного ринку за умови входження всієї економіки України в стійку фазу розвитку у середньостроковій перспективі очікують в УЦСБ. Як зазначила Тетяна Колчанова, ключовими замовниками будівництва залишаються торгівля і агропромисловий комплекс. Зростання замовлень на металоконструкції, особливо в сегменті інфраструктурних об’єктів, очікує генеральний директор Групи компаній «Основа» Юрій Карпенко. І запевняє про п’ятикратне збіль- шення попиту в сегменті малих сухопутних мостів на 2017 рік. Найперспективнішим напрямом розвитку генеральний директор Житомирського заводу огороджувальних конструкцій Сергій Зубко вважає розши- рення сервісу для існуючих замовників. Він вважає, що насамперед постачання огороджувальних конструкцій в комплексі з каркасом або будівництво «під ключ» дозволяють компанії отримати більший прибуток. Загалом експерт впевнений, що впродовж 2017 року ринок покаже стабільніше зростання обсягів. Він нагадав, що в 2016-му імпорт металоконструкцій в Україні зріс удвічі, і дуже важливо, щоб українські виробники були готові забезпечити високу якість та задовольнити ринок попиту, інакше це зроблять закордонні компанії. А от генеральний директор ЦКБ Михайло Штомпель відмітив тенденцію до збільшення замовників високоякісних металоконструкції з антикорозійним захистом. «Отримуючи готові конструкції, замовники, особливо європейські, звертають увагу на упаковку і якість покриття», – зазначив експерт. І радить вітчизняним виробникам інвестувати в напрям підготовки поверхонь, використання дробоструменевого очищення, високоякісного обладнання з нанесення лакофарбового покриття та упаковки. Прибутковість спроможні забезпечити і нові види продукції, вважає Андрій Озейчук. Для прикладу навів досвід одного польського виробника МК (200–300 т/міс.): він «тренує» висококваліфікованих зварювальників, які згодом переходять на інше виробництво – виготовлення ковшів для екскаваторів. Їх виробляє та реалізує на глобальному ринку ця ж компанія, отримуючи в результаті до 1000 т ковшів у місяць. Вартість 1 т сягає €10 тис.
Урочисті моменти конференції У рамках заходу найкращих відзначили галузевою премією Ukrainian Steel Awards-2016. “ Найперспективніший напрям розвитку - розширення сервісу для існуючих замовників „ Таким чином, організатори популяризують оптимальні проекти із застосуванням металоконструкцій, реалізованих учасниками УЦСС у період 2012–2016 років. Переможцями в різних номінаціях стали 12 компаній, що активно працюють в усіх сегментах сталевого будівництва. Серед них – «Укр- стальконструкція» (за комплекс RIXOS YALTA MRIYA AND RESORT 5), STEEL WORK GROUP (ТРЦ Lavina), Завод Майстер-Профі (за архітектурну композицію «Подвійний схід»), STEELCO (зерносховище для фермерського господарства «П’ятигірське»), компанія «Прушиньски» (ТРЦ Lavina), компанія «Вартість» (проект консольного колеса огляду Batumi Tower в Грузії), ПЕМ Україна (Zeman Group) (рес- торан «Юрта» в Казахстані), компанія «Екорембуд» (зерносховище в м. Дубно), компанія Hempel («Термінал-Укрхарчозбутсировина»). У додаткових номінаціях відзначили компанію «Метінвест» – за активну участь у розвитку внутрішнього ринку сталевого будівництва, Tekla/Trimble – за впровадження передових інформаційних технологій у галузі сталевого будівництва та компанію Hilti – за популяризацію нових будівельних технологій.
Лариса Степанушко