ПАТ «Домобудівний комбінат №4», учасник корпорації «ДБК-ЖИТЛОБУД», – один із лідерів будівельної галузі України. Таких високих позицій підприємству вдалося досягти завдяки кваліфікованій команді, досконалому менеджменту, застосуванню новітніх технологій, високоякісних матеріалів і конструкцій, зокрема залізобетонної продукції власного виробництва, та орієнтації на європейські стандарти якості. Упродовж усієї своєї діяльності ПАТ «ДБК-4» звело понад 520 житлових будинків. Тільки за 2010–2015 роки на компанію приходиться 25 об'єктів нерухомості загальною площею більш ніж 630 тис. кв. м. А це понад 10% новобудов Києва цього періоду. Про історію успіху, стратегію розвитку та подальші плани розповів президент корпорації «ДБК-ЖИТЛОБУД», Герой України Петро Шилюк.
- Петре Степановичу, бренд «ДБК-ЖИТЛОБУД» досить молодий на ринку первинної житлової нерухомості, утім вже заслужив визнання та довіру. У чому секрет успіху колективу?
Вдячний за оцінку нашої діяльності. Хоча треба зауважити, що флагман нашої корпорації – «Домобудівний комбінат №4» з майже 39-річним трудовим досвідом, славетною історією перемог та здобутків. До речі, і мій фаховий професійний стаж уже понад 40 років. Особливого секрету успіху немає, ми не обтяжуємо нашу діяльність таємницями, працюємо відкрито й прозоро. Щодо особливостей нашої структури, у порівнянні з іншими підприємствами, тут дійсно є про що говорити. Створенню корпорації «ДБК-ЖИТЛОБУД» передувала кропітка виробничо-організаційна робота. Були мета та завдання – об’єднати підприємства в єдиний проектно-виробничий будівельний комплекс задля забезпечення реалізації кожного інвестиційного проекту «під ключ». Але що таке інвестиційний проект? Де його початок, і що вважати завершенням? Запитання не риторичне, без перебільшення, від його усвідомлення залежать цілі та стратегія розвитку підприємства. Ми повинні дбати про Розвиток – саме з великої літери. Тож керівники компаній і корпорації визначили для себе, що інвестиційний проект зведення будинку починається з рішення вкласти першу копійчину в реалізацію опрацьованої комерційної пропозиції, а завершується тоді, коли в корпорацію придбати квартиру в новобудові приходить клієнт. Ми відповідаємо перед нашим інвестором за все: якість робіт і матеріалів, терміни виконання договірних зобов’язань, обґрунтованість вартості будівництва, належне обслуговування нерухомості. Не лукавитиму, спочатку було складно, але тепер ситуація кардинально інша: усі працюють і відповідально, і злагоджено. За великим рахунком, ми створили надійний холдинг, у якому винагорода для кожного за виконані обсяги робіт залежить від кінцевого результату. А якщо всі учасники процесу зацікавлені в успіхові, то він обов’язково буде.
- Ви кажете про розвиток і дбаєте про нього. Але ж він неможливий без постійного оновлення матеріально-технічної бази. Нещодавно керівник однієї з відомих київських будівельних компаній поінформував, що вони на деякий час призупиняють осучаснення виробничої бази. Які ваші плани в цьому напрямі в цей непростий час?
Кожен сам обирає стратегію розвитку, сам визначає його вектор. Можу казати за себе і своїх однодумців. Ми не припиняли й не припинятимемо осучаснення нашої виробничої й промислової бази. У планах корпорації було й залишається придбання високотехнологічної лінії з виготовлення уніфікованих залізобетонних виробів. Розглядалися більш ніж десяток пропозицій, зрештою прийняли оптимальне для себе рішення. Розраховуємо, що завдяки впровадженню новітньої технологічної схеми нам вдасться урізноманітнити наші пропозиції на ринку первинної нерухомості, а отже, успішно боротися за споживача. Розуміємо, що нині всім скрутно. Але в такі часи боротьбу за споживача виграє той, чиї пропозиції найкращі, хто представить на ринку товар відмінної якості, якого досі не було. Налаштовую своїх колег і підлеглих на постійний пошук, досягнення результату, а не на запобігання невдачам. Останнє – наша ринкова стратегія, змінити яку нас не змусить ніхто й ніщо.
- Петре Степановичу, незабаром виповниться 10 років Будівельній палаті України. Хто знається на принципах створення професійних і громадських організацій та об’єднань, досить часто звертають увагу на унікальність статусу Палати. У чому вона полягає?
Таке запитання вимагає подумки повернутися в минуле. Сьогодні мало хто пам’ятає епохальний Закон України № 1674 «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд». Та навіть ті, хто пам’ятає, вважали і вважають цей законодавчий акт прикладом лобіювання інтересів однієї окремо взятої організації. І помиляються. У законі немає жодного слова про «Київміськбуд» як будівельника чи забудовника, як, до речі, немає і жодного слова про дійсно започатковану компанією схему будівництва житла за рахунок власних коштів населення. Натомість метою ухвалення документа було посилення соціального захисту неповнолітніх, створення для них сприятливіших стартових умов самостійного життя, розширення можливостей пенсійного забезпечення населення України та відпрацювання нових організаційних форм і економічних механізмів стимулювання житлового будівництва. 7–10 років потому суспільство актуалізувало ці проблеми й шукало шляхи їхнього розв’язання. У пункті 5-му статті 9-ї прикінцевих положень закону йдеться: «З метою сприяння розвитку галузі містобудування, впровадження в ділову практику загальноприйнятих норм і правил поведінки суб’єктів будівельного ринку та здійснення контролю за якістю й вартістю житла, своєчасністю його спорудження, забезпечення цільового використання залучених в житлове будівництво коштів підтримати ініціативу створення на добровільних засадах за участю суб’єктів господарської діяльності в галузі містобудування недержавних неприбуткових самоврядних організацій – Будівельної палати України та Будівельних палат міст та регіонів як галузевих регіональних торгово-промислових палат». Ця редакція статті закону, ухвалена в грудні 2005 року, чинна сьогодні. Саме така організація була потрібна молодому українському суспільству, яке опановувало основи ринкової економіки в умовах політичної незалежності.
Приклади такої діяльності розробники статуту організації вбачали в хартіях гільдій майстрових. Гончарі, кожум’яки, фармацевти – спеціальність для цих людей ставала змістом життя, формувала правила поведінки, які в найкращих представників Фаху перетворювалися на Кодекс професійної честі та гідності. Це величезна честь і відповідальність, яку ми повною мірою усвідомлюємо.
- Які завдання ставить перед собою сучасна Будівельна палата України?
Президія Палати напрацювала низку пропозицій щодо створення можливостей будівництва в країні доступного житла. Ми маємо намір запропонувати обговорення будівництва орендного житла, обмірковуватимемо й прийматимемо рішення щодо принципів і основ осучаснення системи управління підприємствами, співпраці з місцевими органами влади та інші. Запрошую вас на наше зібрання. Буде і цікаво, і повчально.