Олеся Романенко, адвокатка, засновниця Olsten Partners Law Company, експертка з юридичної стратегії
Що відбувається?
У 2025 році держава розпочала зовсім новий курс у відносинах з бізнесом. Податкові органи і раніше боролися з детінізацією бізнесу, ухиленням від сплати податків, але сьогодні ці процеси набувають нових форм. Та і ви, мабуть, відчули це на собі: банк ставить незручні запитання, податкова надсилає запити з приводу та без, бізнес отримує відмови в обслуговуванні банківських рахунків, а фінмоніторинг розбирає бізнес на молекули та досліджує його під мікроскопом.
Складається враження, що держава хоче навести інші порядки та навчає бізнес «обілятися». Навіть не навчає, а легесенько примушує. На кожній податковій конференції озвучується, що в тіні – півтора трильйона гривень! І покласти їх у державний бюджет – основне завдання держави на 2025 рік. Щодня ми бачимо, як з’являються нові інструменти тиску для бізнесу. Без пряника, тільки батогом. А український бізнес звик працювати по-іншому. Як зручно, як вигідно, а не так, як того хоче держава. І це протистояння, на жаль, буде тільки посилюватися. У бізнесу немає можливості цьому протистояти, тому або адаптації, або...
За чим полює держава?
У податковій порахували, що 1,5 трильйона гривень, які мали б наповнити бюджет, бізнес ховає:
• зарплати в конвертах – 230-260 млрд грн;
• ФОП замість найму – 15-45 млрд грн;
• заниження оборотів по ФОП (не відображення офіційного доходу) – 15-45 млрд грн;
• скрутки по ПДВ – 108 млрд грн та ін.
З цієї аналітики можна зрозуміти, що держава точно знає, де шукати приховані податки, і має план, як ці кошти зарахувати в бюджет.
Дроблення бізнесу – червоний прапор та одна з найбільших проблем бізнесу.
До 2025 року «у повітрі» навіть не було такого слова – дроблення бізнесу. Але поточного року це явище у своєму лексиконі активно використовують податкові та правоохоронні органи. Під цим розуміють роботу бізнесу на суб’єктах підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування. Іншими словами, бізнес працює від імені ФОП (зареєстровані працівники або родичі) або ТОВ на єдиному податку. На думку податкових органів, замість цього має бути одна юридична особа, яка бере на себе весь оборот від здійснення господарської діяльності та яка є платником на додану вартість. Усі інші форми – дроблення.
Як же держава виявляє «ухилянтів від сплати податків»?
Цього року головною підтримкою податкових органів став Держфінмоніторинг, який зобов’язує всіх суб’єктів фінансового моніторингу (переважно банки та страхові компанії) збирати дані про всі підозрілі операції бізнесу та інформувати про такі операції. Ось чому банки стали схожі на паперових терористів, які вимагають від бізнесу передавати всю інформацію про господарські операції. Це те саме, що податкова перевірка, тільки з іншими наслідками.
Тільки за 2025 рік НБУ оштрафував за порушення правил фінмоніторингу 10 банків та 40 фінансових установ. А історія зі штрафом NOVA PAY у 90 млн грн всім показала, що нічого не залишиться в тіні – відтепер держава буде контролювати все. Банки та фінансові установи виконують роль не збирачів інформації, а пошуку підозрілих операцій. У разі виявлення, з одного боку, витягують усю можливу інформацію від бізнесу та передають її податковим органам, з іншого – блокують рахунки компаніям і всім пов’язаним особам та зупиняють діяльність. Щорічна верифікація, питання про бенефіціарів, походження грошей, пов’язані компанії... Банки аналізують навіть надання фінансової допомоги між компаніями, вимагають обґрунтування кожної операції. Ну і з нового – це контроль за IP-адресами, звідки відправляють платежі. Їх намір – виявити пов’язаність, а пов’язаність – це ознака дроблення.
Нові форми податкового контролю – це вже не про «перевірку папірців»
У 2025 році почастішали запити, які стосуються податкового навантаження. І хоча в українському законодавстві відсутній обов’язок платника податків сплачувати податки у встановлених відсотках від доходу, податкові органи самі придумали такі відсотки і примушують їх дотримуватися. Особливо це стосується платників ПДВ: блокування податкових накладних – ефективний для цього інструмент.
«Акваріум» та прозорість – нова метафора для українського бізнесу
Для того, аби добре зрозуміти, що відбувається, пропоную уявити, що український бізнес – це великий акваріум. Рибки в ньому – це люди, водорості та мушлі – обладнання, інструменти та інші активи. Так от, держава хоче, щоб цей акваріум завжди виглядав прозоро, аби можна було максимально контролювати, що відбувається в акваріумі. Як тільки ваш акваріум виглядає каламутним, непрозорим, не зрозуміло, які процеси там відбуваються, держава обов’язково буде намагатися з’ясувати це. Чекайте на її кроки. А якщо бізнес виглядає як чистий, прозорий акваріум зі зрозумілими процесами – такий бізнес не становить інтерес та є безпечним для держави.
Бюро економічної безпеки – другий помічник держави
Раніше податкова міліція, наразі БЕБ – це не просто податкова, це правоохоронний орган, який має оперативно-слідчі функції. У 2025 році їм надали додаткові повноваження щодо аналітичної роботи в пошуку місць ухилення від сплати податків. Усе перевіряється. Інформація, подана офіційно бізнесом через звітність, зіставляється з реальністю: соцмережами бренду, сайтами, навіть відеороликами з командою. Чому у звітах зарплати у бухгалтера – 8500 грн, а у вакансіях на Work.ua – 40 000? У 2025 році Державна податкова служба замовила розробку програмного забезпечення з ШІ, щоб це не робити вручну. І у 2026 році саме штучний інтелект шукатиме в автоматичному режимі місця ухилення від сплати податків. Що «каламутніша» вода в акваріумі, то більший ризик «обшуків», блокувань, перевірок.
Реальні наслідки для бізнесу:
• Блокування рахунків банками, які не хочуть ризикувати ліцензією через «незрозумілих» клієнтів. Стосується не тільки компаній, а й особистих рахунків власників/бенефіціарів.
• Донарахування всіх податків.
У разі дроблення встановлюється загальний оборот по всіх юридичних особах та ФОПах у структурі бізнесу і від нього вираховується ПДВ 20% та податок на прибуток 18%.
Практичні поради: що робити прямо зараз
1. Візуалізуйте структуру вашого бізнесу, подивіться, яка вона, з чого складається, як працює.
2. Проведіть «брейншторм» з командою. Разом шукайте «Ахіллесову п’яту», не бійтеся називати речі своїми іменами. «Де може прилетіти по бізнесу?» – це головне питання.
3. Проаналізуйте, яким виглядає ваш бізнес у соціальних мережах та на сайті, і зіставте це з офіційною інформацією у звітах.
4. Змініть підходи, шукайте прозорі варіанти, трансформуйте бізнес.
5. Змінюйте бізнес-мислення. Так, як було раніше, вже небезпечно.
Завершення: мотивація і трішки віри у власний бізнес
Сучасний український бізнес існує в умовах постійних змін, підвищеної уваги органів контролю, банківських і податкових «квестів», нових ризиків і несподіваних викликів. У цих реаліях головна перевага – це не лише швидкість чи гнучкість, а прозорість та готовність діяти на випередження. Бізнес, який сьогодні чесно дивиться на свою структуру, знає свої «Ахіллесові п’яти» та не боїться показати все «як є», виграє завтра.Не чекайте, коли гримне грім, – дійте вже сьогодні.
Читайте також:
Страхування воєнних ризиків в Україні: чому ринок блокується і як його розблокують
Маркетинг довіри: як девелоперу залишатися чесним і продавати під час війни
Житловий ваучер: як новий інструмент може вплинути на ринок нерухомості