Олена Штогрин, керуюча Dictio, адвокатка
Страхування воєнних ризиків — один із ключових інструментів для відновлення інвестиційної активності в Україні. Без нього неможливо відкривати нові виробництва, розширювати логістичні центри, будувати промислові об’єкти та залучати фінансування.
В Україні вже під час війни у 2023 році було дещо змінено повноваження Експортно-кредитного агентства (ЕКА) та запроваджено страхування та перестрахування від воєнних та/або політичних ризиків кредитів українських суб’єктів господарювання, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження, та страхування та перестрахування прямих інвестицій в Україну від воєнних та/або політичних ризиків.
Міжнародний досвід
Як свідчить міжнародний досвід, уряди багатьох країн забезпечують страхування воєнних та інших катастрофічних ризиків на основі державно-приватного партнерства, що передбачає створення багаторівневої системи захисту від наслідків таких ризиків. В переважній більшості країн створена спеціальна установа або перестраховий Пул, зокрема (у Великобританії створений Pool Reinsurance Company Limited, в Австралії створено терористичний пул перестрахування ARPC).
Міжнародні фінансові організації, зокрема MIGA (індивідуальне покриття інвесторам), DFC та EBRD (перестрахувальне покриття через спеціалізовані програми українським страховикам), іноземні експортно-кредитні агентства надають страховий захист від воєнно-політичних ризиків в Україні, однак він доступний виключно інвесторам.
Наприклад, польська корпорація страхування експортних кредитів KUKE надає страхування для інвесторів, які зацікавлені у відновленні України. Участь у страхуванні політичних ризиків для роботи своїх компаній в Україні підтвердили також експортно-кредитні агентства багатьох країн (Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Швеції та Японії).
При цьому, інші категорії об'єктів в різних секторах економіки є незахищеними від дії воєнних ризиків в Україні.
Реструктуризація вітчизняного ринку
Страховий ринок України, з урахуванням запровадження оновленого посиленого регулювання, був реструктуризований у 2024–2025 роках.
НБУ сприяє співпраці між страховиками та міжнародними перестраховиками, щоб збільшити спроможність покривати ризики в Україні. Зокрема, НБУ у 2022 році послабив обмеження щодо транскордонних валютних операцій, які стосуються програм MIGA, DFC та EBRD, а перестрахові операції з DFC звільнено від частини податків.
То що ж із законопроєктом №12372 «Про систему страхування воєнних ризиків»?
Під час Rebuild Ukraine Conference 2025 у Варшаві відбувся воркшоп, організований за участі Міністерства економіки України, де було фактично презентовано оновлене бачення системи страхування воєнно-політичних ризиків для України.
Після робочих зустрічей у липні–серпні 2025 р. парламентський комітет дійшов висновку, що законопроєкт №12372 «Про систему страхування воєнних ризиків» потребує суттєвого доопрацювання. Тому, вже зрозуміло, що у такому варіанті його не приймуть, а держава відмовляється від ідеї створення централізованої «воєнної страхової мегаструктури», а обіцяє більш гнучку модель, яка поєднує ринок, державну підтримку та міжнародні інструменти.
Головна проблема: ринок не здатний покривати ризики там, де це найбільше потрібно. Воєнні ризики у прифронтових і прикордонних регіонах є не просто високими — вони регулярні та прогнозовані. Це автоматично робить їх непосильними для приватних страховиків:
- збитки можуть виникати багаторазово за короткий час;
- перестрахування таких ризиків або недоступне, або надмірно дороге;
- міжнародні перестраховики вимагають участі держави.
Саме тому, проаналізувавши законопроєкт №12372, дійшли висновку, що модель страхового пулу не працюватиме. Ринок просто не має достатньої місткості для прямого покриття обстрілів у Дніпропетровській, Харківській чи Херсонській областях. Це виробляє парадокс: найбільше страхування потрібне саме там, де його неможливо забезпечити без держави. Також, відійшли від ідеї створення окремої державної інституції – Державного агентства зі страхування тощо.
Які ж тоді рішення пропонує держава?
1. Короткострокове рішення для покриття воєнних ризиків під час війни
Кабінет Міністрів України оголосив про затвердження порядку надання компенсації бізнесу за знищене чи пошкоджене майно внаслідок агресії РФ, а також компенсації частини страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків.
Механізм реалізації станом на сьогодні ще розробляється та буде включати два інструменти підтримки:
- пряму компенсацію збитків для підприємств у прифронтових областях;
- компенсацію частини страхового платежу для бізнесу по всій Україні.
На жаль, документ станом на 28.11.2025 р. не опубліковано, а в ЕКА повідомили, що йде робота над механізмом реалізації. Отже, коментувати чи порядок буде працювати і які умови для компенсацій з точи зору юридичної, зарано.
2. Довгострокова модель захисту бізнесу від воєнних ризиків після завершення війни
З огляду на змінний безпековий контекст, модель страхування може трансформуватися та потенційно дозволити приватному страховому ринку покривати попит на страхування воєнних ризиків.
Для етапу післявоєнного відновлення розглядається можливість запровадження обов’язкового платежу (податку) за ізраїльським прикладом.
Сьогодні Україна робить перші кроки у формуванні власної моделі страхування воєнних ризиків. Як функціонуватиме багаторівнева система поки спрогнозувати важко. Проте, страхування воєнно-політичних ризиків для України є фундаментом для повернення інвестицій, відновлення промисловості та розвитку великої інфраструктури.
Для бізнесу головне — не чекати «ідеального моменту», аналізувати наявні можливості та інструменти і закладати страхування воєнних ризиків у будь-який інвестиційний чи будівельний проєкт уже сьогодні.
Читайте також:
Житло «для себе» перемагає: що змінило інвестиційну логіку покупців