Микола Климович, директор з розвитку бізнесу ТОВ "Міртен"
Український ринок брухту сьогодні стоїть перед критично важливим вибором. Українська асоціація вторинних металів (УАВтормет) готова запропонувати металургам чесний та економічно обґрунтований компроміс: суттєве зниження тарифів — на 30–50% нижче європейських — і при цьому повне забезпечення їх сировиною. Такий крок дозволить зняти міжгалузеву напругу, завантажити металургійні комбінати, зберегти обсяги експорту та забезпечити державний бюджет додатковими 50–70 млрд грн.
Чому потрібне рішення "тут і зараз"
За даними УАВтормет, станом на 1 грудня середня вартість брухту чорних металів у ЄС становить 260–300 €/т. В Україні ціна у півтора раза нижча — близько 150 €/т. Брухтозаготівельні компанії готові працювати за формулою 210–250 €/т. Це не лише дасть змогу заготівельним компаніям вижити в умовах війни, а й дозволить оновити матеріально-технічну базу. І головне — це зніме аргументи на користь заборони експорту.
При цьому самі металурги дедалі більше усвідомлюють ризики власної ініціативи: без стабільної співпраці з ринком заготівельників вони не зможуть забезпечити себе сировиною навіть наполовину. І сьогодні вони вже готові розглядати компромісну модель ціноутворення.
Чому заборона експорту — це шлях у нікуди
Без експорту брухтозаготівельний ринок просто "обвалиться". За даними нашої Асоціації, понад 40% профільних компаній збанкрутіють протягом 1–2 місяців. Ринок спорожніє. Україна втратить 10–12 млн євро валютного виторгу щомісячно. А меткомбінати — значну частку сировини.
З початку повномасштабної війни споживання брухту в країні скоротилося утричі — насамперед через руйнування ММК ім. Ілліча та "Азовсталі". Якщо у 2021 році металурги переробляли 3,3 млн т, то у 2025 році — близько 1,3 млн т. Водночас щомісячний приріст брухту становить 5–10% — це додаткові 12 тис. тонн. І на це накладається вже підтверджений обсяг військового (конверсійного) брухту — понад 1,4 млн т.
Аргументи, які не можна ігнорувати
По-перше, повна заборона експорту брухту суперечить зобов’язанням України в рамках СОТ і Угоди про асоціацію з ЄС. Ми не маємо права встановлювати штучні бар’єри.
По-друге, європейський ринок профіцитний. ЄС не забороняє експорт і не створює монополій. У будь-який момент країна-член може докупити потрібний обсяг за ринковою ціною.
По-третє, брухт — це приватна власність, а не державний ресурс, який можна "розподіляти вручну". Будь-яка спроба монополізації сировини підриває фундаментальне право українців розпоряджатися власним майном.
Що потрібно зробити державі
Металобрухт — один із ключових джерел поповнення оборотних коштів для бізнесу. Якщо ціну штучно занижують, ми автоматично створюємо дефіцит ліквідності в підприємств, які залежать від стабільних надходжень. Таким чином ми фактично субсидуємо металургів коштом усієї економіки. Це спотворює конкуренцію, створює дисбаланси та робить суміжні ринки фінансово вразливими — і все це під час війни.
Наразі ми готуємо низку конструктивних пропозицій до Уряду, які дозволяють збалансувати ринок без заборон та маніпуляцій:
- повернутися до виконання зобов’язань у межах СОТ — експортне мито 10 €/т;
- скасувати заборону на експорт військового брухту;
- відновити механізм балансу заготівлі та споживання;
- посилити співпрацю в рамках Міжгалузевого меморандуму між заготівельниками, металургами, Мінекономіки, МОУ та Укрзалізницею.
Через війну накопичення брухту в Україні лише прискорюється. Металурги не здатні переробити весь надлишок, тому ринку потрібна чесна формула співіснування: гарантований обсяг сировини для металургів за цінами значно нижчими, ніж у ЄС, та можливість експортувати надлишок для розвитку заготівельних компаній.
Справедлива, економічно обґрунтована ціна на брухт — це не просто питання однієї галузі. Це питання ліквідності бізнесу, здорової конкуренції та стабільності всієї економіки. І ми готові забезпечити цей баланс.
Читайте також:
Житловий ваучер: як новий інструмент може вплинути на ринок нерухомості
Страхування воєнних ризиків в Україні: чому ринок блокується і як його розблокують
Договори нового часу: що змінюється у правовідносинах на первинному ринку