Ольга Сидорчук, партнерка юридичної компанії Altelaw&Sempra
28 листопада 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1541, яка створює державний механізм компенсацій для бізнесу, що зазнав втрат унаслідок збройної агресії рф. Для будівельної галузі це рішення має особливе значення: саме на об’єкти будівництва, склади матеріалів, техніку та інженерну інфраструктуру протягом останніх років припадає значна частина пошкоджень.
Постанова формує першу юридично оформлену модель державної компенсації. Однак її фінансові параметри свідчать про те, що інструмент наразі орієнтований передусім на малий та середній бізнес, а не на великі будівельні холдинги чи масштабні інфраструктурні проєкти.
Часові обмеження. Ключове обмеження програми полягає в тому, що компенсація може бути надана лише за втрати, завдані після 1 грудня 2025 року.
Це означає, що тисячі пошкоджених будівельних майданчиків, виробничих баз, технічних складів, бетонних вузлів, офісних приміщень та інженерних мереж, які постраждали в період 2022–2025 років, під програму не підпадають.
Відповідно, документ не вирішує проблему накопичених збитків галузі, однак, в той же час, створює механізм реагування на нові удари та інциденти, які, на жаль, залишаються реальністю для всієї країни.
Що покриває програма. Постанова дозволяє отримати компенсацію за знищені або пошкоджені будівлі й споруди виробничого, адміністративного та складського призначення, окремі приміщення, технічні приміщення, а також об’єкти незавершеного будівництва, якщо роботи на них розпочалися після 1 січня 2021 року. Особливо актуально це для компаній, що реалізують довгострокові проєкти житлової, комерційної або промислової забудови, — адже саме незавершені об’єкти часто стають мішенню або зазнають "похідних" пошкоджень від вибухових хвиль.
До компенсації також допускаються зовнішні та внутрішні інженерні мережі: водопостачання, водовідведення, електропостачання, системи опалення, вентиляції, пожежні системи, будівельні майданчики та технічне обладнання, що перебували у власності суб’єкта господарювання та були необхідними для здійснення діяльності.
Географія покриття. Програма поширюється на майно, розташоване в областях підвищеного ризику — Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській, за винятком тимчасово окупованих територій.
Підстави для компенсації. До переліку воєнних ризиків, що можуть бути підставою для компенсації, входять влучання ракет та БПЛА, артилерійські обстріли, ураження засобами ППО, пожежі, вибухи та ударні хвилі — тобто ті фактори, які системно знищують будівельні об’єкти, техніку та інфраструктуру.
Розмір компенсації. Водночас максимальний розмір компенсації становить лише 10 млн гривень для одного суб’єкта господарювання разом із пов’язаними особами протягом усього строку дії програми. Для будівельного сектору — одного з найбільш капіталомістких у країні — цього обсягу явно недостатньо для покриття реальних збитків. Відновлення однієї секції багатоповерхового будинку, заміна пошкодженої техніки чи інженерних мереж часто коштує у кілька разів більше. Тому механізм насамперед орієнтований на середні та невеликі об’єкти: склади, цехи, офіси, модульні приміщення, ділянки з тимчасовою інфраструктурою. Проте навіть у такому обмеженому вигляді програма є важливою, адже дозволяє бізнесу отримати часткове відшкодування без суду та без багаторічних позовів проти рф.
Механізм участі та виплат
Для участі у програмі суб’єкт господарювання має подати до ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" заяву та надати пакет документів: копії документів, що підтверджують право власності на майно; звіт про оцінку, виконаний суб’єктом оціночної діяльності; витяг з ЄДР; квитанцію про сплату одноразового внеску; копії паспорта та РНОКПП підписанта. Розмір внеску становить 0,5% від загальної суми ймовірного збитку, яка не може перевищувати реальну вартість майна.
Після пошкодження об’єкта суб’єкт подає окрему заяву про виплату компенсації, додаючи фото пошкоджень (за наявності), акт комісійного або технічного обстеження, висновок про технічний стан, акти ДСНС чи поліції, техпаспорт майна та звіт про оцінку збитків. Компенсація визначається окремо для кожного об’єкта і дорівнює прямому збитку, але не може перевищувати попередньо заявлену суму.
Другий механізм — компенсація страхових премій — також може бути корисним для будівельних компаній, особливо тих, що зберігають матеріали, техніку або мобільні будівельні модулі на територіях ризику. Компенсація надається лише за договорами страхування, укладеними після 1 грудня 2025 року, які покривають воєнні ризики та відповідають реальній вартості майна. Участь у програмі здійснюється на платній основі — за кожною заявою сплачується внесок у 5000 гривень. Максимальний розмір компенсації — до 1 млн гривень на рік. Це незначна сума для забудовників, однак для малих компаній і підприємців, які володіють окремими об’єктами чи технікою, механізм може стати додатковим фінансовим буфером.
Водночас усі учасники програми автоматично приєднуються до договору відступлення права вимоги до російської федерації у межах виплаченої компенсації. Це дозволяє державі акумулювати претензії для подальшого міжнародного механізму репарацій.
Значення постанови для будівельного бізнесу
Таким чином, Постанова №1541 — це не рішення всієї проблеми руйнувань будівельної галузі. Максимальні виплати є замалими, а дата активації компенсації (лише після 01.12.2025) означає, що ключові втрати останніх років не будуть покриті. Проте це перший реальний державний інструмент, який дозволяє будівельним компаніям отримувати відшкодування без судів і бюрократичних процедур.
Для малого та середнього бізнесу, для локальних підрядників, виробничих баз та власників технічної інфраструктури — це можливість швидше відновлювати роботу та компенсувати хоча б частину збитків. І, власне, це важливий крок до формування більш комплексної та масштабної системи відшкодувань, яка в майбутньому має покривати й значно більші втрати будівельної галузі.
Читайте також:
Брухтозаготівля на роздоріжжі: чому Україні потрібен чесний компроміс, а не заборони
Договори нового часу: що змінюється у правовідносинах на первинному ринку
Страхування воєнних ризиків в України: чому ринок блокується і як його розблокують