Маріанна Бігунець, комерційна директорка будівельної компанії GAZDA
З початку 2026 року у західних областях співвідношення реальних покупців до кількості квартир у новобудовах становить близько 1,3-1,5, що є одним із найвищих показників в Україні. Натомість у Києві та Київській області цей показник коливається в межах 1,5-1,7.
Це означає, що на ринку дедалі більше домінує позиція покупця, а не забудовника, що змушує девелоперів уважніше ставитися до якості власних проєктів та формувати цінову політику з урахуванням додаткових переваг і технологічних рішень.
Ще у 2020-2021 роках первинний ринок житла почав поступово переорієнтовуватися на потреби покупців. Саме тоді на ринку сформувалася ситуація, коли пропозиція почала перевищувати попит, що дало покупцям значно ширший вибір між різними житловими проєктами та їхніми якісними характеристиками.
З одного боку девелопери намагаються максимально врахувати потреби покупців та запропонувати якісно нові підходи до організації житлового простору, а з іншого — різниця у ціновій політиці між різними проєктами залишається досить відчутною. Вартість квадратного метра у якісних житлових комплексах може бути на 40-50% вищою за аналогічні проєкти, які не мають додаткових технологічних чи інфраструктурних переваг.
Покупця вже складно зацікавити лише стінами та стелею. Якість будівництва сприймається як базовий стандарт, а не як унікальна перевага. На перший план виходять додаткові характеристики житлового комплексу — рівень комфорту, безпеки, інфраструктура ЖК та інвестиційна привабливість об’єкта. Саме за цими параметрами потенційні покупці дедалі частіше ухвалюють рішення про придбання житла.
Сьогодні на первинному ринку житла покупці дедалі більше звертають увагу не лише на енергетичну автономність та на площу квартири чи розташування будинку, а ще й на інноваційні рішення, що формують нову якість життя у житлових комплексах.
11 найбільш затребуваних у покупців характеристик новобудов
1. Системи доступу Face ID
Йдеться про безключовий доступ до під’їздів та внутрішніх зон комплексу за допомогою технології розпізнавання обличчя. Такий підхід підвищує рівень безпеки, адже доступ мають лише мешканці або авторизовані відвідувачі, а також позбавляє потреби користуватися ключами чи картками.
2. Інтелектуальна система безпеки
Сучасні житлові комплекси дедалі частіше впроваджують комплексні системи охорони: цілодобове відеоспостереження, контроль доступу на територію, присутність професійної охорони та інтеграцію цифрових технологій, зокрема систем розпізнавання обличчя.
3. Підвищений акустичний комфорт
Нові будинки проєктуються з урахуванням сучасних стандартів шумоізоляції. Це означає, що навіть у багатоповерховому житлі рівень сторонніх звуків між квартирами або ззовні значно зменшується, що створює більш комфортне середовище для проживання.
4. Авторські холи з дизайнерською концепцією
Під’їзди перестають бути лише технічним простором. У сучасних житлових комплексах вони оформлюються як повноцінні громадські зони з унікальною дизайнерською концепцією, індивідуальними елементами декору та продуманою естетикою.
5. Smart-ландшафт території
Благоустрій території дедалі частіше передбачає використання автоматизованих систем догляду за зеленими насадженнями. Зокрема, системи автоматичного поливу дозволяють підтримувати належний стан зелених зон упродовж року без значних витрат ресурсів.
6. Підземна система утилізації відходів
У сучасних житлових комплексах дедалі активніше використовуються підземні контейнери для збору сміття. Така система дозволяє уникнути традиційних контейнерних майданчиків у дворі, зменшує неприємні запахи та покращує загальний вигляд території.
7. Формат Ready-to-Live
Все більш популярним стає формат квартир, які вже повністю підготовлені до проживання: із завершеним дизайнерським ремонтом, встановленими меблями та побутовою технікою. Покупець може заселитися одразу після придбання, без тривалого ремонту.
8. Концепція “двір без авто”
У багатьох нових житлових комплексах автомобілі виносяться за межі внутрішнього простору двору — у підземні або окремі паркінги. Завдяки цьому двір перетворюється на безпечний простір для відпочинку, прогулянок та дитячих ігор.
9. SPA та спортивні зони в межах комплексу
Інфраструктура сучасного житла дедалі частіше включає власні wellness-зони: фітнес-простори, SPA, зони релаксу або басейни. Це дозволяє мешканцям підтримувати активний спосіб життя, не залишаючи територію комплексу.
10. Безбар’єрна архітектура
Сучасне житло дедалі частіше проєктується за принципами універсального дизайну: без порогів, зі зручними пандусами, широкими проходами та зручною навігацією. Це робить простір комфортним для людей різного віку, сімей із дітьми та людей з інвалідністю.
11. Клубний формат житлового середовища
Окремі проєкти пропонують формат клубних містечок із малоповерховою каскадною забудовою. У таких комплексах поєднуються квартири, таунхауси та спільні громадські простори, що формує більш камерну атмосферу проживання та відчуття закритої спільноти.
Сьогодні девелопери дедалі більше підлаштовуються під потреби покупців. Конкуренція на ринку змушує не лише підвищувати якість житлових проєктів, а й пропонувати рішення, що відповідають сучасним європейським стандартам житла.
Читайте також:
Чому асфальт "сходить зі снігом" і як це змінити через корпоративне управління
Не лише крани: чому бетонна техніка виходить на перший план