Наші контакти: +38 044 361 92 79 |  +38 067 912 89 29

Дорожня галузь в умовах війни: виклики та рішення

Микола БерезовськийЗа попередніми підрахунками Укравтодору, з початку повномасштабного російського вторгнення росії зруйновано/пошкоджено понад 25 тисяч кілометрів доріг, з яких 8,8 – державних. Зруйновано 342 штучні споруди, з них 151 – на автошляхах державного значення. При цьому не менш суттєвих втрат зазнав вітчизняний дорожній ринок. Попередньо через воєнні дії в Україні дорожні компанії втратили 200 виробничих баз. У тому числі – 40 асфальтобетонних заводів, кожен з яких коштує десятки мільйонів гривень. Пошкоджено та знищено пів тисячі автомобілів різних видів, більш ніж 300 одиниць спеціальної техніки, кожна з яких вартує не менше 3-4 мільйонів гривень: котки, грейдери, навантажувачі, маніпулятори, цистерни тощо. Але, незважаючи на це, інфраструктура України поступово відновлюється та ремонтується.

Про реальну ситуацію на ринку дорожнього будівництва ексклюзивно для журналу Prof Build розповів президент Національної асоціації дорожників України Микола Березовський.

 

Prof Build: Миколо Володимировичу, на Вашу думку, чи вдалося на сьогодні дорожній галузі оговтатись та поновити роботу на дорогах України?

 

– Сьогодні більшість дорожніх компаній поступово відновлюють свою діяльність. Адже після 24 лютого минулого року дорожня галузь фактично припинила звичайну роботу. Тисячі дорожників долучились до лав ЗСУ та тероборони. В перші тижні війни дорожні компанії допомагали військовим у будівництві фортифікаційних споруд, доставляли військову техніку, займались евакуацією та волонтерством.

Але після деокупації півночі країни виникла нагальна потреба у розчищенні та відновленні пошкоджених автошляхів, будівництві об’їзних доріг навколо зруйнованих мостів, аварійному ремонті найбільш важливих маршрутів.

Компаніїчлени асоціації частково відновили роботу, хоча це було дуже непросто. Частина заводів, виробничих баз пошкоджена, пограбована, зруйнована.

Фінансовий ресурс держави зі зрозумілих причин дуже обмежений. Деякі об’єкти у прифронтових зонах довелося ремонтувати фактично під обстрілами. Але в час найважчих випробувань українські національні компанії продовжили віддано служити країні!

 

Кілька років поспіль НАДУ наголошувала на важливості розвитку національних дорожньо-будівельних компаній та стимулюванні розвитку національного виробника. Трагічні події сьогодення демонструють, наскільки виправданою була наша позиція, адже сьогодні переважно українські дорожники виконують усі заходи щодо забезпечення функціонування транспортної інфраструктури в умовах війни.

314506227 700305451591016 9038188440437856492 n

 

Prof Build: Незважаючи на те, що війна в Україні досі триває, бізнес починає потроху рахувати збитки. Яких кроків важливо дотримуватись у цьому процесі та як слід діяти?

 

– Так, унаслідок війни інфраструктурна галузь зазнала величезних збитків. Знищені та пограбовані десятки виробничих баз на сході й півдні країни. Втрачено сотні одиниць спеціалізованої техніки, склади матеріалів.

За попередніми оцінками, втрати компаній – членів НАДУ можуть становити понад 5,5 млрд грн. Особливо великі втрати у компаній, які активно працювали на територіях, де розгорнулись бойові дії, або які потрапили в тимчасову окупацію.

 

Деякі члени НАДУ вже напрацювали практику фіксації збитків та підготовки документації для того, щоб у подальшому в судовому порядку вимагати компенсації за рахунок країни-агресора.

НАДУ пропонує компаніям, які не мали такої можливості, звертатися за консультацією. У рамках роботи асоціації ми готові її запропонувати.

 

Чому фіксація збитків – це важливо?

Сьогодні ще немає відповіді, до якого суду або до якого міжнародного компетентного органу необхідно звертатися з вимогами про відшкодування матеріальних збитків, завданих агресором. Напрацювання дієвих механізмів компенсації – це справа майбутнього.

 

Водночас документація наслідків агресії – це ще і підтвердження того, що компанія об’єктивно не має можливості виконувати свої зобов’язання за договорами перед контрагентами, кредиторами тощо.

Фіксація збитків допомагає підтвердити форс-мажорні обставини, внести зміни в договір на підставі істотної зміни обставин (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Фіксація необхідна для правильного ведення податкового обліку, списання активів, нарахування амортизації і т.д.

Які основні етапи фіксації збитків?

Насамперед це звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. У протоколі огляду місця події потрібно надати максимальну кількість інформації, щоб зафіксувати усі знищені та пошкоджені об’єкти.

  Якщо об’єкти пошкоджені внаслідок пожежі, необхідно звертатися до ДСНС.

Окрім звернення до відповідних органів, потрібно самостійно здійснити фіксацію збитків. Рекомендуємо зібрати додаткові докази – відео з камер спостереження, показання свідків та інформацію з публічних джерел (публікації в медіа, офіційні звіти, новини, прес-релізи). Докази з публічних джерел необхідно зберегти із зазначенням дати, коли було востаннє відкрито документ у мережі Інтернет (зберегти копії веб-сторінок із супутниковими знімками). Особливо важливо здійснити самостійну фіксацію, якщо підприємство розташоване на окупованій території і не має можливості звернутися до держорганів.

 Також варто провести інвентаризацію та скласти відповідні акти на підприємстві із залученням працівників та представників військових адміністрацій.

 

Безпосередньо на підприємстві необхідно забезпечити документування завданої шкоди на діяльність. Наприклад, скласти акт про непридатність майна для подальшого використання у виробничому процесі тощо. Рекомендується також залучити спеціальні організації для отримання висновку про непридатність майна.

Можна створити спеціальну комісію та провести інвентаризацію майна з описом його стану.

У подальшому НАДУ буде постійно відслідковувати тему відшкодування збитків та повідомляти про досвід українських компаній у цьому напрямі.

248758878 1254188685055082 5408299753276336330 n

 

 

Prof Build: Уже набрала чинності нова методика визначення вартості дорожніх робіт і послуг. Наскільки це важливо для дорожньо-будівельної галузі та які переваги має таке нововведення?

 

Застаріла система ціноутворення – одна з проблем, яка тривалий час гальмувала розвиток інфраструктурної галузі. Взаємовідносини між замовником і підрядником базувались на стандартах ще радянських часів, коли роботи виконували державні підприємства, відповідно, жорстко регламентувались усі виробничі та господарські процеси. Проте в умовах ринкової економіки використання ресурсних елементних кошторисних норм лише перешкоджало роботі підрядників, реально не впливаючи ані на якість робіт, ані на своєчасність їх виконання.

 

Друга проблема – частина сучасних практик, які вже використовувались, не були належним чином регламентовані. Наприклад, це стосується механізму зміни ціни в процесі виконання умов контракту внаслідок впливу інфляції та інших чинників.

 

Міністерство інфраструктури спільно з учасниками ринку, експертами, профільними асоціаціями доклали чимало зусиль, щоб провести реформу ціноутворення та наблизити українську модель до міжнародних стандартів.

 

Нарешті набрала чинності нова Методика визначення вартості дорожніх робіт та послуг, яка відповідає міжнародним практикам.

Що змінилося?

  1. Відтепер для оцінки вартості проєктів буде використовуватись міжнародна система вимірювання робіт (CESMM4), або її український аналог, який розробляє ДП «ДерждорНДІ». Замовник буде виносити на тендер відомість обсягів робіт, як це робиться на проєктах, що фінансуються МФО.
  2. Ціни на роботи та матеріали під час обрахування вартості проєкту замовник братиме з публічних, прозорих баз даних цін та баз даних об’єктів-аналогів (зокрема, за основу візьме середні ціни). Важливо, що бази даних можуть створюватися не лише державними установами, а й, наприклад, професійними об’єднаннями (НАДУ вже розглядає можливості створення такої бази). Це спростить порівняння та перевірку баз на адекватність наведених цін.
  3. У договорі між замовником та підрядником буде фіксуватися тверда ціна з чітко визначеною вартістю робіт (виміряних за міжнародною чи українською системою). Важливо, що кожна робота оцінюється укрупненим показником вартості, тобто без деталізації, якою кількістю співробітників і техніки, за який час виконані роботи.
  4. Скасовано ще один архаїзм. Розмір кошторисного прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат під час планування вартості об’єкта не буде пов’язаний із трудовитратами. Прибуток визначатимуть як відсоток від прямих витрат.
  5. Запроваджено чітку і прозору методологію визначення інфляційних та ризикових витрат. У тендерній документації замовник має вказувати суми компенсацій, на які зможе розраховувати підрядник у разі настання конкретних ризиків та залежно від рівня інфляції.

 

 279011272 565811568373739 5939749182015827039 nProf Build: Минулого року Верховна Рада прийняла законопроєкт №7669, який повертає використання коштів Дорожнього фонду на дороги. На жаль, не обійшлося без розмов про «зрадоньку». Як Ви вважаєте, наскільки неправдива така маніпуляція?

 

Передусім зазначений законопроєкт скасовує норму про те, що кошти Дорожнього фонду спрямовуються першочергово на виконання боргових зобов’язань за державними запозиченнями, або під державні гарантії, а також на забезпечення потреб сектору оборони.

Також було схвалено законопроєкт №7668-д щодо повернення акцизів на паливо. Тобто з’явилась перспектива відновлення фінансування дорожнього сектору.

Прикро, що деякі політики одразу почали «розганяти зраду». Нібито бюджетні гроші тепер підуть не на армію, а на «будівництво доріг»! Це відверта маніпуляція.

Передусім кошти Дорожнього фонду це податки водіїв та автовласників, які завжди сплачувались за утримання та ремонт доріг.

 

 

Окрім того, у сучасній війні перемагає той, у кого більш якісно побудована логістика. Одна з цілей наших військових логістичні ланцюжки агресора.

А як щодо нашої власної логістики? Сьогодні вона цілком побудована на автоперевезеннях.

Саме дорогами відбувається евакуація поранених. Від стану дорожнього покриття часто залежить життя наших хлопців. На шляху «швидкої» до шпиталю має значення кожна хвилина. І лікарі в цей час мають надавати допомогу, а не стрибати на ямах, безсило спостерігаючи, як солдат стікає кров’ю.

Доставка боєприпасів, палива, зброї, медикаментів – усе залежить від стану доріг!

Як забезпечити постачання фронту, якщо не утримувати стратегічно важливі автошляхи в належному технічному стані, не здійснювати аварійно-відновлювальні роботи на зруйнованих ділянках та штучних спорудах?

 

259961117 1270103153463635 2902489382436269967 nІз початку війни дорожня сфера тримається на ентузіазмі та патріотизмі українських дорожніх компаній. Відновлено десятки кілометрів «доріг життя», споруджено об’їзди, відбудовано півсотні мостів.

Тривалий час дорожники виконували роботи здебільшого за рахунок власних ресурсів, власних обігових та залучених коштів.

 

 Ніхто сьогодні не планує розпочинати нове будівництво, але утримання дорожньої мережі в проїзному стані є стратегічно необхідним, адже це наш прямий обов’язок, особливо в такий важкий для країни час. Без фінансування експлуатаційного утримання і локальних аварійних ремонтів нас чекає логістичний колапс.

Отже, треба готуватись до тривалої боротьби і думати про те, як країна буде жити, працювати, тримати фронт і завтра, і післязавтра. Саме в цьому відмінність державницького мислення від популізму. Впевнені, що і військові, і медики, і підприємці, і звичайні водії з цим абсолютно згодні!

 

Дякуємо за допомогу в підготовці публікації команді Національної асоціації дорожників України.

Список Інтерв'ю