Сьогодні є велика потреба в оцінюванні наслідків руйнування житлового фонду, об’єктів критичної інфраструктури, громадського, соціального, історико-культурного та освітнього призначення. Адже перш ніж перейти до прийняття рішень щодо шляхів відновлення зруйнованого майна, потрібно чітко розуміти рівень його пошкодження. І дуже важливо, щоб на цьому етапі були враховані всі показники та передбачені наслідки. Більш детально про всі тонкощі цього процесу розповів Олексій Єжов, головний архітектор ДП «Проектний інститут «Київський ПРОМБУДПРОЕКТ».
Prof Build: На Вашу думку, чи готова сьогодні вітчизняна будівельна галузь до активної відбудови країни?
— Перш ніж перейти до поставленого запитання, насамперед варто зупинитись на визначенні видів ведення будівельних робіт, які задекларовані в будівельних нормах. А саме: нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточний ремонти. Згідно з визначенням, нове будівництво передбачає будівництво нового об’єкта; реконструкція — комплексну перебудову будівлі з приведенням її основних характеристик до сучасних будівельних норм із внесенням змін у конструктивні рішення та можливою зміною геометричних розмірів будівлі (надбудова, прибудова, тощо); капітальний ремонт — комплексний ремонт будинку з приведенням його основних характеристик до сучасних будівельних норм без внесення змін конструктивних рішень та геометричних розмірів будівлі; поточний ремонт — ремонт окремих елементів будинку.
На жаль, ми сьогодні не маємо ДБНів для такого виду ведення будівельних робіт, як відновлення. Тому, проводячи відповідні роботи, потрібно зіставляти види ведення будівельних робіт, які класифікуються за Державними будівельними нормами з наявними руйнуваннями споруд та будинків. Приміром, якщо зіставити вимоги щодо нового будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів з отриманими руйнуваннями об’єктів, то умовна класифікація стосовно їх відновлення буде виглядати так: нове будівництво — повне руйнування внаслідок влучання ракети унеможливлюють їх подальшу експлуатацію; реконструкція та капітальний ремонт — часткове руйнування, мають пошкодження у вигляді прямих попадань снарядів, руйнація деяких несучих конструкцій; поточний ремонт — незначні пошкодження у вигляді руйнацій вікон та дверей від вибухової хвилі чи осколкового ураження, пошкодження інженерних мереж.
При цьому, виконуючи будь-який вид робіт, важливо звернути увагу на забезпечення таких сучасних вимог, як енергозбереження, інклюзивність, пожежні вимоги та цивільний захист.
Prof Build: Продовжуючи питання сучасних вимог, зокрема до цивільного захисту, що потрібно обов’язково врахувати при влаштуванні укриттів (у громадських будинках), окрім надійності?
— З укриттями не все так просто. З одного боку, ті будинки, що зводились за радянських часів, як правило, мали бомбосховища чи найпростіші укриття. І навіть незважаючи на те, що вони не використовувались, ставали занедбаними та не придатними виконувати своє призначення, їх можна відновити. З іншого боку, більшість будинків та споруд різного призначення за часів Незалежності України зводилися без передбачуваних укриттів. Так, із початком війни питання укриттів почало знову набувати актуальності, але, як показує практика, навіть наявні укриття у своїй більшості не облаштовані за всіма вимогами. Зокрема, не враховуються норми на одну людину, наявність санітарних вузлів і душових, механічної припливно-витяжної вентиляції, конструктивні вимоги та ін. Звичайно, у більшості вже наявних укриттів виконати всі вимоги просто фізично неможливо, але варто враховувати їх при подальших проєктуваннях.
Prof Build: Що б Ви порадили робити першочергово під час оцінювання наслідків руйнування?
— Звичайно, у кожної компанії свій алгоритм дій, але на прикладі реального кейсу, а саме оцінка руйнування структури освітнього процесу, який ми реалізували в Чернігові, бажано попередньо класифікувати руйнування, дотримуючись ДБН. Так, для себе ми визначили чотири рівні пошкодження:
1. Повне руйнування від влучання ракети унеможливлює їх подальшу експлуатацію — потребує нового будівництва.
2. Часткове руйнування, мають пошкодження у вигляді прямих попадань снарядів, руйнація деяких несучих конструкцій — потребує реконструкції або капітального ремонту.
3. Незначні пошкодження у вигляді руйнації вікон та дверей від вибухової хвилі чи осколкового ураження, пошкодження інженерних мереж — потребує поточного ремонту.
4. Не пошкоджені споруди.
Загалом мушу сказати, що такий підхід себе виправдав, і після проведених обстежень ми змогли чітко класифікувати руйнування, яких зазнали освітні заклади в м. Чернігові. Це дало можливість побачити загальну картину потреб та обсягу робіт.
Prof Build: Також хотілось би трохи більше дізнатись про ДП «Проектний інститут «Київський ПРОМБУДПРОЕКТ». Яку базу він має та які послуги надає?
— ДП «Проектний інститут «Київський ПРОМБУДПРОЕКТ» є одним із найвідоміших і найстаріших проєктних інститутів вітчизняної будівельної галузі. При інституті функціонують інженерні центри інженерного та екологічного напрямів. Він є територіальною організацією Мінрегіонбуду з питань промислового будівництва, входить до складу технічного комітету стандартизації «Промислове будівництво».
З 2004 року ДП «Київський ПРОМБУДПРОЕКТ» — колективний член Академії будівництва України, з 2007 року — член Асоціації «Українське об’єднання проектних організацій». У 2009 році в інституті впроваджена і функціонує сертифікована відповідно до ДСТУ ІSO 9001:2001 система управління якістю відповідно до європейської моделі досконалості TUV SUD Management Servise GmbH (м. Мюнхен).
За роки своєї діяльності інститут виконував проєктування для низки великих промислових підприємств: металургійних заводів та комбінатів, підприємств хімічної галузі; заводів будіндустрії, заводів машинобудівної галузі, підприємств переробної і харчової промисловості та громадських будівель і житлових комплексів. Зокрема, займався проєктуванням підприємства «Київ-ТЕТРА ПАК», а також виробничої бази чіпсів ВАТ «Крафт Якобз Сушард Україна» в с. Старі Петрівці Київської обл. Окрім цього, підприємство взяло активну участь у реконструкції Центрального залізничного вокзалу в м. Києві; споруд Верховного Суду України на вул. П. Орлика; Маріїнського палацу та будівлі Верховної Ради і КМУ; реконструкції заводу «Редуктор» в м. Києві; Яготинського маслозаводу в Київській області; проєктуванні технопарку в Броварському районі Київської області; готельних комплексів «Інтерконтиненталь» та «Хілтон» в м. Києві; бізнес-центру «Торонто – Київ», «Гуллівер»; житлових та логістичних комплексів по всій Україні; стадіону «Олімпійський»; Театру оперети та Українського дому в м. Києві; виробничої бази заводу ім. Ковальської та багатьох інших цікавих і знакових об’єктів. Загалом це понад 1800 великих промислових об’єктів в Україні.
Також колектив брав участь у проєктуванні і надсилав своїх інженерів для будівництва заводів за кордоном. Приміром, у Єгипті — Хелуанський металургійний завод, який розташований в 30 км від м. Каїра; у Китаї — Завод електродів у м. Гірині, Завод алюмінієвих сплавів у м. Харбіні, Завод з обробки кольорових металів у м. Лоян, завод вантажних автомобілів у Чаньчуні; у КНДР — Об’єкти Солдинського металургійного заводу; низку об’єктів запроєктовано у НДР, Польщі, Болгарії, а також фахівці інституту взяли участь у проєктуванні та будівництві Машинобудівного заводу «Планта Механіка» в Республіці Куба.
Серед послуг, які надає наш інститут: архітектурно-будівельне проєктування промислових і цивільних об’єктів з виконанням функцій генпроєктної організації; оцінка впливу на навколишнє середовище; обґрунтування санітарно-захисних зон; кошторисна документація; експертиза та адаптація проєктних рішень іноземних фірм до чинних нормативних актів України; вирішення питань раціонального розміщення промислових підприємств, впорядкування промислової забудови по м. Києву і восьми областях України; обстеження, визначення технічного стану та паспортизація виробничих будівель, споруд та інженерних мереж; визначення категорії складності об’єкта для подальшої експертизи проєкту та ін.
Сьогодні інститут «Київський ПРОМБУДПРОЕКТ» продовжує працювати, нарощуючи свій виробничий та інтелектуальний потенціал, дотримуючись принципів високого професіоналізму, максимально враховуючи інтереси замовника, виходячи на оптимальні інженерні рішення і захищаючи їх у різних інстанціях на різних рівнях.