Наші контакти: +38 044 361 92 79 |  +38 067 912 89 29

Віктор Лещинський: "Нові реалії змушують шукати нові підходи"

Лещинський 12022 рік став роком великих викликів для всіх, у тому числі й будівельних компаній. З початком повномасштабного вторгнення рф у перші півроку будівельний бізнес активно долучився до захисту та оборони територіальних громад і надавав підтримку всіма можливими засобами Міністерству оборони та його підрозділам. Як сьогодні живе будівельна галузь, що поліпшилось, а які проблеми залишилися — про це розповів Віктор Лещинський, президент Національного експертно-будівельного альянсу України, голова Наглядової ради Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «УКРБУД». 

— 2023 рік став певним чином адаптованим до воєнного часу. Суспільство та бізнес сприйняли нову реальність і усвідомили, що, попри війну, країна повинна розвиватись, хоча і з новими викликами. Один із них — гарантування безпеки. Так, нормативна документація, надана державними органами влади, дала будівельникам розуміння, що безпека громадян, суспільства та нові тенденції будівництва вже вимагають створення бомбосховищ та укриттів для населення. Тобто вся держава почала перебудовуватись за сучасними стандартами безпеки. 

Щодо проблем, які є на сьогодні, то одна з вагомих — інвестиції в нашу державу. На жаль, поряд із проблемами наповнення державного бюджету у зв’язку з тим, що всі зароблені кошти максимально йдуть на оборону країни, є випадки, коли територіальні громади та державні компанії чи установи спрямовують величезні кошти на озеленення міст, перекладання бруківки або асфальту, купівлю барабанів тощо.

Такі негативні випадки, безперечно, шкодять репутації держави, а якщо додати історії з реалізації об’єктів відновлення за донорські іноземні кошти, коли замовники і виконавці намагалися допустити ситуації, які можна вважати корупційними, то виникає багато питань. 

До всього в країні немає єдиного розуміння того, як ми будемо будувати зараз і в майбутньому, оскільки стратегічну норму не доопрацювали до кінця. Йти шляхом такої країни, як Ізраїль, Україна нині не може. Інвестиційний клімат дуже слабкий, а реалізовувати безпекові норми доволі дорого, але необхідно. Із цим питанням ми живемо і будемо жити ще не один рік, а скоріше, десятки років. Тобто реалізація всіх проєктів має вже в комплексі вирішуватись таким чином, щоб людина, сім’я та громада жили в безпечних будинках, знаходили можливість отримувати соціальні послуги також у захищених будівлях. Це все має стати нормою для України. 

За який рахунок і як це все реалізовувати? Перш за все жити в країні, в якій ми жили до 24 лютого 2022 року, ми вже не будемо. Будемо жити по-новому, за тим принципом, який нам диктує життя. Зараз потрібно шукати та запроваджувати нові підходи. Приміром, дуже сучасним є будівництво за системою «проєктуй-будуй». Якщо ти розробив проєкт, пройшов експертизу, то ти несеш відповідальність за якість проєктної документації під час будівництва цього об’єкта. Натомість ти в буквальному сенсі не витрачаєш більше коштів на додаткові роботи, які були упущені в проєкті. Тобто це синергія компаній, які мають повний цикл усіх послуг будівництва (своє проєктне бюро, спеціалісти з обстеження будівель і споруд, лабораторія та ін.). Також бажано мати будівельну техніку, але це не принципово, бо є компанії, які спеціалізуються на наданні такої техніки або послуг шляхом субпідряду. 

Такий принцип замкнутого циклу виходить вперед і в реалізації об’єктів відновлення, а компанії зі згаданими можливостями стають більш затребуваними, ніж просто компанії, які тільки вчора зареєструвались і мають у своєму складі 3-4 працівники.

Хочу запевнити, що в Україні є доволі багато комерційних організацій, які вже перелаштувались на сучасний підхід у роботі, зі сформованими командами, сучасним програмним забезпеченням та дотриманням інноваційних технологій. Поряд з тим маємо позитивні зміни і в державних будівельних компаніях. Так, державна акціонерна компанія «УКРБУД», в управління якої зайшла нова команда молодих амбіційних професіоналів, сьогодні трансформується в компанію повного замкнутого циклу. Тобто починаючи від потужного сучасного центрального офісу проєктування, наявності професійних кадрів із новими підходами до будівництва (архітектори, проєктанти, фахівці) до оновлення складу генпідрядної компанії. Такі зміни дозволять забезпечити якість та швидкість на всіх стадіях будівництва будь-якого об’єкта, незалежно від його призначення. А держава отримає потужного державного оператора будівництва на ринку відновлення країни, який буде повністю відповідати сучасним ринковим підходам із повним циклом будівництва та повертати в державний бюджет отриманий прибуток, не маючи на меті надприбутку. Але найголовніше тут те, що Україна переходить до нової якості управління державними компаніями і майном.

Список Інтерв'ю