Олексій Сергійович Дніпров нещодавно обійняв посаду голови Наглядової ради Київського національного університету будівництва і архітектури, і в ексклюзивному інтерв’ю він розкриває свою візію майбутнього освіти та науки в галузі будівництва. Його глибокий аналіз та прогностичні думки щодо розвитку цієї важливої галузі стануть цінними для всіх, хто зацікавлений у сучасних тенденціях та перспективах будівництва.
ProfBuild: Вас нещодавно було призначено на посаду голови Наглядової ради КНУБА. Розкажіть, чи співпрацювали Ви раніше?
Мої зв’язки з Київським національним університетом будівництва і архітектури (КНУБА) сягають далеко в минуле. Я був членом Наглядової ради цього престижного закладу. Моя співпраця з керівництвом та колективом університету тривала багато років, на різних посадах та за різних життєвих обставин. Ми з Петром Мусійовичем Куліковим, ректором університету, та його проректорами були колегами протягом багатьох років. Співпрацювали над різними питаннями, але найважливішим з-поміж них був розвиток університету в різних напрямах. Завжди підтримували зв’язок і намагалися вирішувати проблемні питання, які виникали в роботі університету.
ProfBuild: Розкажіть про діяльність Наглядової ради Київського національного університету будівництва і архітектури.
Наглядова рада вищого навчального закладу — це консультативно-дорадчий орган, що складається з авторитетних осіб у різних галузях, зокрема в освіті, будівництві, архітектурі, фізичній культурі та спорті. Члени ради не є працівниками університету, але вони допомагають розробити і втілити в життя стратегію розвитку університету. Цей орган відповідає за створення, обговорення та допомогу в реалізації стратегії. Я б назвав його органом стратегічного управління, оскільки його основна функція — не операційне управління, а розробка стратегічних напрямів для подальшого розвитку університету. Це ключова роль Наглядової ради.
ProfBuild: Якими напрацюваннями в розвитку КНУБА Ви пишаєтесь?
Інфраструктурним розвитком університету. За цей час була значно примножена матеріальна база, реконструйовано спортивний комплекс. З території університету було прибрано всі незаконні об’єкти. Я пишаюсь тим, що зараз університет виглядає, як справжній університет. Це завдяки нашій колективній роботі, але в першу чергу завдяки ректору Петру Кулікову. За всі ці роки він зберіг та примножив матеріальну базу університету і продовжує її розвивати
ProfBuild: Чому це стратегічно важливо — зберегти і розвивати освіту?
Освіта є основою для набуття знань, які, у свою чергу, є базою для розвитку. Без знань суспільство не може розвиватися і конкурувати на світовій арені. Знання відкривають вікно в цивілізований світ. Ми прагнемо стати членами Європейського Союзу та НАТО, але без високоосвіченого суспільства ми не зможемо стати повноправними членами цих організацій. Знання — це безпека. Те, що ми вже два роки незламно вистоюємо перед величезною армією нашого противника, є результатом того, що наші захисники більш освічені та підготовлені. Вони можуть без проблем використовувати іноземну техніку, створювати нові технології, використовувати дрони та інше.
ProfBuild: З якими основними викликами зараз стикається освіта в Україні?
Ситуація, з якою ми зараз стикаємося, вимагає негайних дій щодо адаптації наших освітніх закладів до умов війни. Насамперед це стосується забезпечення безпеки — йдеться про створення укриттів, адаптацію навчального процесу до умов війни. Це потребує значних витрат, коштів на які, на жаль, часто бракує в бюджетах освітніх закладів.
Фінансування — це другий важливий аспект. Державний бюджет не може повністю покрити всі потреби наших закладів, тому необхідно зосередитися на пошуку позабюджетних коштів для інфраструктурних та безпекових проєктів. Є багато різних програм, але вони часто дуже розосереджені. На мою думку, завданням держави, зокрема й Міністерства освіти і науки України, має бути концентрація цих програм в одну, спрямовану на підтримку інфраструктури освітніх закладів в умовах війни. Це допоможе уникнути розпорошення коштів і забезпечить більш ефективне використання міжнародної фінансової допомоги. Можливо, варто розглянути створення коаліції донорів і розробку єдиного механізму фінансування. Якщо ми це зробимо і зможемо забезпечити безпеку для наших працівників, учнів та студентів, це стане потужним стимулом для їх повернення.
ProfBuild: Розкажіть, будь ласка, про переваги та недоліки дуальної і змішаної форм освіти.
Моя думка, яка ґрунтується на власному досвіді та спілкуванні з колегами-викладачами з різних вищих навчальних закладів, полягає в тому, що онлайн-освіта, хоча і зручна, не завжди забезпечує високу якість навчання. Я вважаю, що високої якості освіти можна досягти лише в аудиторії, коли викладач безпосередньо передає свої знання студентам, які їх сприймають, засвоюють, вивчають та аналізують. На жаль, цього не можна досягти через онлайн-навчання. Онлайн-формат врятував освіту під час пандемії COVID-19. Вона дозволила людям продовжувати навчання, попри обмеження, пов’язані з карантином. Однак якість освіти все ще залежить від аудиторного навчання, живого спілкування з викладачем та соціалізації з одногрупниками. Я вважаю, що ми повинні створити умови для безпечного офлайн-навчання, щоб максимальна кількість закладів могла повернутися до цього формату.
Дуальна форма навчання, яка передбачає підготовку студентів та одночасне навчання кваліфікованих спеціалістів на виробництві, є дуже ефективною формою освіти.
ProfBuild: Наскільки будівельний ринок в Україні готовий та зацікавлений у співпраці з навчальними закладами? Наскільки компанії готові надавати свої потужності для дуальної освіти?
Великі, міжнародно визнані компанії активно приваблюють студентів, пропонуючи їм роботу. Вони розуміють важливість підготовки професійних фахівців з раннього віку, що надає їм переваги. Однак є компанії, які ще не усвідомлюють свою роль та місію і націлені лише на отримання прибутку. Компанії, які спрямовують свою роботу на розвиток та майбутнє, мають великі перспективи. Я сподіваюсь, що таких компаній ставатиме ще більше.
ProfBuild: Як голова Наглядової ради КНУБА, які плани та завдання Ви вбачаєте першочерговими?
У сучасному суспільстві активно обговорюється потреба в радикальних змінах у вищій освіті, у тому числі змінах у законодавстві та структурі вищої освіти. Однак ця дискусія не завжди допомагає досягти об’єктивних і справедливих результатів. Часто публічні гасла заважають професійній дискусії, що може призвести до втрати унікальних заходів, які є важливими для кожної галузі.
У цей період турбулентності головне завдання Наглядової ради — зберегти КНУБА як унікальний дослідницький університет для галузі будівництва і архітектури. Ми маємо зберегти його унікальність, не допустити його ліквідації або об’єднання з іншими навчальними закладами. Навпаки, ми маємо зробити з нього центр освіти у сфері будівництва і архітектури.
На сьогодні підготовкою кадрів у цій сфері займається безліч навчальних закладів, і це створює проблему. Ліцензії на підготовку спеціалістів у цій сфері мають десятки навчальних закладів, зокрема і на фахову передвищу освіту, вищу освіту. На жаль, у багатьох випадках цей процес відбувається хаотично і непрофесійно, без координації. Як результат, на ринку праці є безліч спеціалістів, які мають лише диплом, але не мають необхідних навичок.
Я би хотів, щоб у майбутньому КНУБА став єдиним центром підготовки спеціалістів у сфері будівництва і архітектури. Цей центр має стати координаційним центром, науково-методичним центром у цій галузі на всеукраїнському рівні. Він має об’єднати всі заклади не юридично, а науково-методично, створивши консорціум цих закладів. Це дозволить відкрити їх можливості, лабораторії, бібліотеки один для одного і координувати зусилля для підвищення якості надання знань у цій сфері для майбутніх спеціалістів. Ми маємо забезпечити, щоб на ринку праці були висококваліфіковані спеціалісти після завершення їх навчання. Невеликі заклади освіти не зможуть вижити в такому конкурентному середовищі самі по собі, але вони потрібні для нашої економіки. Я переконаний, що сфера будівництва стане основною після нашої перемоги, і всі ці спеціалісти будуть надзвичайно запитуваними, а їх робота матиме високу вартість.
ProfBuild: Яка роль науки в майбутньому країни? Як Ви вважаєте, які напрями будуть затребуваними?
Наука є важливою складовою безпеки держави, так само, як і освіта. Без потужної наукової бази ми не можемо вважатися сильною державою. Якщо ми не зробимо ставку на розвиток науки, ми не зможемо бути конкурентоспроможними у світі.
Наш пріоритет — це наука у сфері оборони. Нам потрібно створювати зброю, системи протиповітряної оборони, засоби ураження, а також будувати фортифікаційні споруди. Це вимагає від нас розвитку науки у сфері оборони та безпеки. Також важливими напрямами є кібербезпека, біотехнології, нанотехнології та космічні дослідження. Я вважаю, що ми повинні зосередитися на цих трьох напрямах: наука у сфері безпеки і оборони, кібербезпека та біотехнології.
ProfBuild: На Вашу думку, як можна покращити взаємодію між наукою і промисловістю в Україні?
Впровадження наукових розробок у практику промисловості є важливим завданням, але це також велика проблема. Наука і практика часто існують паралельно, але не завжди перетинаються. Компанії, які усвідомлюють свою мету та розвиток, зазвичай зацікавлені у створенні платформ для науковців, проведенні конкурсів стартапів та інших заходів, що сприяють розвитку.
Один із найкращих прикладів такого поєднання — це створення технологічних парків, де університети та промислові компанії можуть співпрацювати. Такий досвід уже є, наприклад, технологічний парк Київського політехнічного інституту імені Сікорського.
Держава має формулювати чітке завдання для науковців з погляду потреб економіки. Це може бути державне замовлення на наукові розробки, які потрібні економіці. Таким чином, я бачу три основні напрями: свідомий бізнес, технологічні парки та чітке державне замовлення.
ProfBuild: Як зацікавити людей займатися наукою в Україні?
Найбільшим стимулом є фінансовий та матеріальний аспекти. Молодий вчений, якого ми хочемо зберегти в науці, має бути впевнений у своїй фінансовій стабільності та матеріальному забезпеченні. Наші PhD програми в певних галузях визнаються та цінуються, але ми маємо розуміти, що всі добре знають, де є якісні випускники. Коли ви намагаєтесь влаштуватися на роботу за кордоном з нашим PhD, роботодавці перш за все дивляться на ваші наукові статті, а не на диплом.
Ми маємо створити стимули для молодих вчених на рівні держави, щоб вони могли спокійно працювати. Є приклади, коли не держава, а самі науковці змогли створити умови для отримання достатніх доходів і залучення молодих спеціалістів. Наприклад, науковій частині Сумського державного університету вдалося комерціалізувати свої напрацювання та створити ефективний науковий центр. Такі приклади є і у Львівській політехніці, де на базі університету створено потужний бізнес-інкубатор. На основі цих прикладів ми можемо розробити державну програму.
ProfBuild: Як Ви бачите майбутнє будівництва в Україні? Які технології або інновації, на Вашу думку, будуть ключовими в цій галузі?
Інформаційні технології, які активно впроваджуються в будівництво. Використання дронів під час будівельних робіт, комп’ютерних систем управління будівництвом, а також технологій «розумного будинку» вже на етапі будівництва — це лише кілька прикладів. Однією з ключових тенденцій є застосування комп’ютерних технологій. Інша важлива тенденція — це використання 4D-друку для створення легких будівельних об’єктів та повноцінних будинків. Ця технологія дає змогу значно економити на будівництві, зокрема на використанні робочої сили. В Україні вже є перші спроби застосування цих технологій. Наприклад, в одній зі шкіл Київської області вже використовують 3D-друк. Це дуже цікавий досвід, який варто вивчити. У будівництві також відбувається пошук нових, надлегких матеріалів, що дозволяють створювати більш легкі та швидкісні будівлі. Це також сприяє розвитку екологічного тренду в будівництві.
ProfBuild: Які Ваші думки про роль України у світовому співтоваристві? Як Ви бачите майбутнє України на міжнародній арені?
Вірю, що Україна стане однією з найрозвиненіших держав світу. Але для цього нам потрібно докласти багато зусиль. Усе залежить від нас: від нашої праці, від нашої освіти. Ми маємо підготувати підґрунтя в різних сферах життя для нашого прориву після перемоги. Ми маємо показати свою зацікавленість у розвитку нашої країни. Впевнений, що коли ми покажемо свої результати, світ повірить у нас, і інвестори прийдуть.