Олександр Новицький, голова Державної інспекції архітектури та містобудування України, поділився важливими інсайтами про містобудівну галузь, описав поточний стан галузі, використовуючи статистичні дані, розкрив деталі мораторію на проведення перевірок та згадав про регламент №305 «Закону про надання на ринок будівельної продукції», в рамках якого на ДІАМ покладено функції з ринкового нагляду. На завершення пан Новицький висвітлив плани щодо інноваційних нововведень, які заплановані на цей рік.
Олександре Валерійовичу, як би Ви могли описати стан будівельного ринку в Україні сьогодні? Яка наразі динаміка введення в експлуатацію будівель і споруд, яка кількість заяв подається на початок будівництва?
— Хоча ми ще не досягли довоєнних показників активності ринку, бачимо позитивну тенденцію до зростання. Так, у 2023 році спостерігався приріст до 50% у сегменті виконання будівельних робіт у приватному будівництві. Приміром, декларації про введення в експлуатацію в цьому сегменті піднялися на 30%. Тобто люди вірять у майбутнє і продовжують будувати, попри виклики. Бізнес також активний та продовжує працювати. Компанії усвідомлюють соціальну відповідальність та виконують свої зобов’язання перед інвесторами. Як результат, приріст заяв на видачу дозволів на виконання будівельних робіт становив 22,5%. У 2023 році ми видали на 10% більше сертифікатів на готові об’єкти, ніж у 2022 році, хоча кількість поданих заяв на введення в експлуатацію зменшилася. Це стало можливим завдяки активній комунікації з бізнесом і зменшенню кількості відмов.
У першому кварталі 2024 року бачимо зростання майже за всіма показниками. Уже подано на 12% більше заяв і, відповідно, видано більше сертифікатів. Єдиний показник, який знизився, — це декларації про готовність, але це, швидше за все, сезонний показник. Але, загалом продовжуємо прямувати до відновлення, що є позитивним сигналом для ринку, та сприяти розвитку будівництва як галузі.
На Вашу думку, як скоро ми відновимо стан будівельного ринку до показників довоєнного періоду?
— Прогнозування завжди є викликом, особливо з урахуванням численних факторів, зокрема таких, як ситуація на фронті. Наразі ми спостерігаємо стійкий зріст від року до року і вважаємо, що за кілька років зможемо досягти довоєнних показників, якщо ситуація залишиться стабільною. Уже зараз ми активно займаємось відновленням, отримуючи фінансування для реконструкції об’єктів соціального значення — це стимулює галузь. Також бачимо велику зацікавленість іноземних інвесторів в Україні. Тож сподіваємося на найшвидшу перемогу у війні.
Чи існує якийсь відкритий реєстр пошкоджених будівель унаслідок військових дій агресора? Яка наразі кількість втрат житлових та інфраструктурних об’єктів?
— Так, реєстр пошкодженого майна, відомий як Система DREAM, — це реєстр пошкодженого майна, яким керує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. ДІАМ не має прямого стосунку до цього реєстру, але є взаємообмін даними з ЄДЕССБ. При цьому процедура дозвільної системи залишається незмінною для всіх об’єктів, окрім тих, що відповідають критеріям постанови №406. Вони можуть відновлюватися без дозвільних документів до стану за останньою актуальною технічною інвентаризацією. Реєстр містить дані про понад 200 тис. об’єктів станом на лютий 2024 року. Завдяки системі Аналітики можна вивчати дані за регіонами та проєктами відновлення. Ця інформація доступна на вебсайті.
Як Ви бачите подальший розвиток реформування у сфері містобудування? Які інновації плануєте запровадити задля продовження обраного шляху цифровізації у будівельній сфері?
— Наш основний пріоритет — цифровізація процесів. Ми прагнемо до того, щоб усі етапи будівництва були цифровізовані та доступні через смартфон. Це відповідає мрії, яку сформував президент, — «країна у смартфоні». На сьогодні наша робота зосереджена на етапах отримання та видачі дозволів на будівництво, але ми прагнемо цифрувати весь процес. Мета — зробити цей процес зручним, доступним і прозорим, зосередивши його в одному місці.
У цьому році ми плануємо втілити ще низку кроків із цифровізації. Першим кроком буде внесення нових послуг у застосунок «Дія», у тому числі повідомлення про початок будівництва та декларацію готовності. Завдяки технології авторешифрування коду будівельного паспорта подача заяв через ЦНАП спрощується. Тепер система має автоматично ідентифікувати та заповнювати заявку. Зокрема, після введення номера будівельного паспорта система заповнює інформацію для повідомлення про початок будівництва. Далі, після підтвердження даних електронним підписом, заявка надсилається на обробку. Це революційна послуга, яка дає змогу отримати підтвердження про будівництво, заповнивши лише один рядок у смартфоні. Такий механізм може бути впроваджений і через технічну інвентаризацію.
Другий крок — ми розробляємо застосунок «Прозоре будівництво» для прийняття в експлуатацію об’єктів класу СС2 і СС3. Інспектори будуть користуватися цим застосунком, який покаже, яку частину об’єкта фотографувати. Процес буде поділений на складові: пожежна безпека, інклюзивність, благоустрій, інші системи. Застосунок планується запустити в тестування цього літа. Інспектори зможуть робити фотофіксацію через застосунок і формувати довідку з публікації фотографій та звіту. Після введення застосунку буде встановлено обов’язкову публікацію, що дозволить провести громадський контроль.
Наш третій крок — створення витягу з журналу авторського нагляду, що дасть змогу забудовникам вносити дрібні корективи у проєкт без повторного узгодження й експертизи. Наприклад, якщо у проєкті передбачено радіатори, але мешканці вирішили встановити теплу підлогу, головний архітектор може внести ці зміни, використовуючи свій електронний підпис. Це сприймається як частина коригування проєкту, що дозволяє економити час і ресурси та полегшить процес здачі об’єктів в експлуатацію і скоротить цикл будівництва.
Які ризики, пов’язані з цифровізацією, можуть виникнути? Як ви плануєте убезпечити цей процес?
— Система пройшла тести, зокрема краш-тести, і цей процес триває. Також удосконалили безпеку, перемістивши сервери та інше. Загалом ми впевнені у стабільності системи, незважаючи на постійне оновлення. Так, це може призвести до тимчасових перерв, але вони короткочасні. Ми довіряємо системі прийняття рішень, де це безпечно, але контролюємо ризикові фактори. Перевірки, які виявляють ризик, перекидають прийняття рішення на фахівця. Також постійно моніторимо всі автоматичні реєстрації системи і не маємо випадків незаконних реєстрацій. Люди звикли до цифрового документа з QR-кодами. Якщо в системи є баги, ми вирішуємо проблему, щоб запобігти її повторенню. Тому я довіряю системі.
Наскільки ринок готовий до цифровізації? Який термін йому може знадобитися, щоб адаптуватися до таких інноваційних технологій, пропонованих державою?
— Так, нові технології можуть бути складними, але люди адаптуються. Наша система постійно вдосконалюється для зручності користувачів. Ми працюємо над поліпшенням алгоритмів та інтерфейсу. Система, створена у 2020 році, вже стала більш «user-friendly». Також надаємо якісну техпідтримку для комфорту користувачів. Впевнений, що ми йдемо в правильному напрямку.
Наразі ми бачимо, що останнім часом ДІАМ проводить резонансні позапланові перевірки. Як Ви вважаєте, чи настав уже час для повної відміни мораторію на проведення перевірок, накладеного постановою КМУ №303 від 13.03.2022 р., та, на Вашу думку, які будуть наслідки?
— Наша перша реакція на мораторій була позитивною, оскільки вона допомогла вирішити проблему зловживань у будівельному секторі. Мораторій знищив корупційну годівницю, повʼязану з необґрунтованим проведенням позапланових заходів контролю та надуманими порушеннями, які ми часто виявляли під час нагляду за органами держархбудконтролю на місцях. Ми вдячні Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке надало нам можливість фільтрувати і надавати аргументовані висновки на всі випадки винятків під час мораторію. Ми враховуємо фактичні дані, які свідчать про прямий негативний вплив на права, інтереси, життя і здоров’я людини, а також на захист навколишнього природного середовища та державної безпеки. Якщо йдеться про фактичний наслідок, наприклад, руйнування майна громадян, ми враховуємо це і реагуємо. ДІАМ не підтримує абсурдні звернення, але завжди намагаємося бути об’єктивними. На сьогодні ми не бачимо критичної ситуації на ринку, пов’язаної з відсутністю контролю. Натомість є позитивні аспекти в тому, що місцеві органи обмежені і працюють в узгодженні з нами. В умовах війни і високого тиску на бізнес це — виправданий захід. Це політичне питання, яке належить до компетенції Кабміну. У свою чергу ми реагуємо там, де це реально потрібно.
Ринок будівельних матеріалів багато років очікував на запровадження 305 регламенту «Закону про надання на ринок будівельної продукції». Наразі на ДІАМ покладено функції з ринкового нагляду відповідно до цього закону. На Вашу думку, чи на часі вже розпочати проведення таких перевірок?
— Ситуація з ринковим наглядом спричиняє проблеми через відсутність інструментів для контролю. Закон про реалізацію регламенту 305 «Закону про надання на ринок будівельної продукції» прийнято, але умов для його виконання немає. У нас є обмежена кількість органів з оцінки відповідності, які не покривають усі види продукції. Виробники стикаються з проблемами через відсутність електронного кабінету виробника та неможливість складання декларації. Технічні специфікації доступні лише англійською, що створює перешкоди. Процедура акредитації випробувальних лабораторій триває, але вони можуть випробовувати лише деякі види продукції, наявні лабораторії не покривають усі категорії продукції. Нам потрібні альтернативні лабораторії для повного покриття всіх видів продукції. Ми продовжуємо працювати з міжнародними партнерами, шукаємо гранти на створення нових лабораторій і намагаємося отримати доступ до технічних регламентів. Наша мета — якісно підготуватися до моменту, коли вся технічна база буде готова.
Часто ми чуємо про сталий розвиток будівельної сфери. Які конкретні кроки потрібно зробити, щоб забезпечити цей розвиток?
— Бізнес прагне стабільності в законодавстві та регуляції. По-перше, ми пропонуємо експериментальні проєкти, де нові правила застосовуються протягом 3 років. Якщо результат позитивний, це стає законодавством. Другий аспект стабільності — знищення корупційних монополій. Ми плануємо механізми, що виключають зловживання. Це буде об’єктивний, регламентований і цифровізований процес. Цифровізація, стабільність законодавства та ефективні антикорупційні механізми сприятимуть сталому розвитку з постійним зростанням інвестицій.
Назвіть реальні кроки, які зможуть поліпшити ситуацію в галузі архітектури та містобудування в Україні.
— Першим кроком є цифровізація містобудівної документації, зокрема внесення всієї інформації в цифровий формат та оновлення застарілих документів. Другим кроком є реформа монополій операторів мереж задля перетворення їх на сервісні органи, які працюють у рамках загальної цифрової логіки. Ці кроки сприятимуть створенню оптимального середовища для будівництва.
Розкажіть про Ваші подальші плани на посаді голови ДІАМ. І яких нововведень слід очікувати будівельній спільноті у цій сфері?
— Наразі в публічній площині вже оприлюднені плани реформи, у тому числі нововведення, які дозволять суб’єктам отримання адміністративних послуг обирати орган контролю, уникаючи монополії місцевих органів. Одним із нововведень є автоматична видача дозволів, що поліпшить процес отримання послуг.
Ми розбили ці нововведення на етапи. Монополія місцевого самоврядування може призвести до несправедливих рішень. Пропонується альтернатива — дати можливість іншим органам, таким як ДІАМ, переглядати та оцінювати ці рішення. Це нововведення може стати важливим кроком в антикорупційних процесах. Зауважую: це не означає, що ДІАМ буде видавати всі містобудівні умови, але зможе виступати як альтернативний до суду орган оскарження.