Повномасштабна війна росії проти України принесла чимало горя та випробувань українським родинам, а також значні руйнування житлової, промислової інфраструктури та багатьох міст, містечок, селищ.
Відбудова, яка триває сьогодні, попри війну, поставила чимало викликів, які потрібно подолати саме зараз. Серед найгостріших питань — це збереження будівельних кадрів та підготовка нових, низька оплата праці будівельників, безпечна праця на будівельних майданчиках, вплив небезпечних речовин, загроза життю тощо.
Про виклики під час відбудови України та можливі шляхи вирішення розповів Василь Андреєв, голова Профспілки будівельників України.
Давайте почнемо з проблематики будівельних кадрів. Скільки їх на ринку праці?
— Перед початком війни, згідно з показниками Державної служби статистики України, у будівельній галузі працювало 690,8 тис. осіб (зайняте населення за видами економічної діяльності за регіонами у 2021 р.), а середньооблікова кількість штатних працівників становила 226,3 тис. осіб (2022 р.).
Різниця у 464,5 тис. осіб між зайнятими працівниками у галузі та штатними працівниками демонструє застосування різних форм працевлаштування будівельників, що, відповідно, впливає і на неформальну зайнятість серед будівельників, яка на сьогодні, за різними неофіційними оцінками, продовжує зростати.
При цьому слід враховувати, що нині офіційна частка будівельників зменшується під впливом мобілізації і міграції. Отже, постає питання дефіциту робочої сили.
За оцінкою Міністерства економіки, протягом наступних 10 років Україні доведеться додатково залучити 4,5 млн співробітників на ринок праці. Хоча, згідно з підрахунками Міжнародної організації праці, на відновлення України потрібно буде 8,6 млн додаткових працівників, а це вдвічі більше, ніж за підрахунками уряду.
Уже сьогодні на тлі цих показників ми чуємо, що після закінчення війни слід очікувати масового повернення біженців. Можливо, дехто повернеться працювати за 300 євро, але більша частка все-таки залишиться працювати за кордоном, отримуючи європейські зарплати. Щодо трудових мігрантів, тут узагалі щось складно прогнозувати — якщо вони і приїдуть до нас, то це будуть будівельники з найбідніших країн, які згодні працювати у важких умовах.
До речі, щодо зарплати будівельників, яка тут ситуація?
— Середньомісячна заробітна плата працівників у будівельній галузі за останні 3 роки становила 11 289 грн (2021 р.); 9781 грн (2022 р.); 12 634 грн (2023 р. та на початок 2024 р.). Хоча в багатьох оголошеннях із пропозиціями роботи ми бачимо оплату праці будівельників від 20 000 до 30 000 грн. Самі будівельники підтверджують, що така зарплата існує, але в реальності їм нараховують трохи більше 12 000 грн, а інша частина зарплати пропонується «на руки», тобто в конверті, і не факт, що працівник її отримає (така собі лотерея).
На жаль, сьогодні питання безпечної праці на будівництві має інше звучання. Якщо раніше це стосувалося переважно правил безпеки на будмайданчику, то зараз існує багато додаткових факторів.
— Так, обстріли, заміновані електроопори, незнешкоджені вибухові предмети (у тому числі залишки ракет) — це все, що нині оточує нас, а також є реальною загрозою життю будівельників.
На сьогодні більшість будівельників працюють на відновленні пошкоджених будівель і об’єктів — зрозуміло, що ці місця є вкрай небезпечними, адже праця під обстрілами дуже ризикована. Додатково існує загроза азбестового зараження, про яке всі ми маємо чути щодня та знати, що азбест — це високонебезпечний матеріал, вдихання якого може призвести до онкологічного захворювання.
Нині це є великою проблемою, оскільки, маючи велику кількість руйнувань, ми одночасно маємо проблему з утилізацією азбесту.
Будівельники, як і пожежники та працівники рятувальних служб, мають бути захищені так, ніби вони проводять роботи з вірусом Ебола, адже сьогодні азбест у вигляді пилюки розноситься скрізь.
Водночас є ще одна проблема, поширена на будівельних майданчиках, де триває відбудова чи будівництво житла, об’єктів соціальної інфраструктури, дитячих садочків, шкіл, лікарень у зруйнованих війною містах та селах, — це нехтування самими будівельниками використанням засобів захисту на риштуваннях, на дахах будинків тощо.
Ви запитаєте: чому так відбувається? Тому що немає контролю з охорони праці.
На Вашу думку, скільки грошей потрібно для відновлення та відбудови?
— Сума прямих збитків, нанесених інфраструктурі України під час війни, станом на січень 2024 року сягнула майже 155 млрд доларів. Ця оцінка враховує також збитки, завдані Україні через підрив країною-агресором Каховської ГЕС 6 червня 2023 року (оцінку прямих фізичних пошкоджень здійснила аналітична команда Київської школи економіки (KSE).
На першому місці за сумою збитків залишається житловий фонд. Серед регіонів, де зафіксовано найбільше зруйнованих житлових будівель, — Донецька, Луганська, Київська, Харківська, Чернігівська та Херсонська. Наступною іде інфраструктура (втрати промисловості та підприємств), енергетична галузь, АПК.
Попри обстріли та руйнування, будівельна галузь продовжує працювати та будувати. Як Ви оцінюєте її стан на сьогодні і що є драйвером росту?
— Індекс виконаних будівельних робіт в Україні за підсумками січня-червня (I півріччя) 2023 року зріс на 18,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Обсяги виконаних будівельних робіт за цей період у грошовому виразі сягнули 53,2 млрд грн.
Драйвером росту будівництва у січні-червні стали інженерні споруди — показник у цьому секторі збільшився на 34%. Водночас обсяги житлового будівництва скоротилися на 5,9%, а нежитлового зросли на 9,5%. У грошовому виразі показники житлового будівництва сягнули 8,92 млрд грн, нежитлового — 13,7 млрд грн, а будівництва інженерних споруд — 30,6 млрд грн.
Зростання інженерного будівництва пов’язане з відновленням зруйнованих через російську воєнну агресію транспортних та промислових споруд, а також мостів, естакад, доріг, залізниці, трубопроводів, комунікацій, ліній електропередач та інших інфраструктурних та інженерних споруд. При цьому велика частка нового будівництва відповідає масштабам руйнувань, які не підлягають частковому ремонту або реконструкції.
Як бачимо, роботи для будівельників багато, а що з підготовкою кадрів?
— Сектор будівництва вже зараз потребує різних категорій працівників, які б відновлювали українські міста та села. У цьому питанні слід звернути увагу на збереження, підтримку та розвиток закладів професійно-технічної освіти будівельного напряму, які на сьогодні є базою з підготовки кваліфікованих робітничих кадрів.
Також важливо виокремити роль безоплатних двотижневих короткотермінових курсів ПРОФБУД — йдеться про Хаби неформального професійного навчання мікронавичок у будівельному секторі. Хаби орієнтовані на навчання ВПО, які втратили роботу, домівку, переїхали до іншого регіону і потребують негайної перекваліфікації, щоб отримати оплачувану роботу та мати можливість забезпечувати свої родини. Іншими цільовими категоріями є особи з числа незайнятого населення, працівники з інших секторів економіки та учнівська молодь, які хочуть набути нових професійних навичок з певних професій будівельного напряму.
На сьогодні на базах закладів професійно-технічної освіти проведено курси за професіями: монтажник металопластикових конструкцій, санітарно-технічних систем і устаткування, гіпсокартонних конструкцій, лицювальник-плиточник, маляр-штукатур. Реалізується проєкт спільно з роботодавцем з підготовки спеціалістів за професією «складальник металопластикових конструкцій».
Наразі серед помітних змін на ринку праці — збільшення чисельності жінок у традиційно чоловічих професіях. Прокоментуйте, будь ласка.
— Нині, під час війни, у закладах профтехосвіти спостерігається тенденція до зацікавленості серед дівчат такими професіями, як зварювальник, сантехнік, електрик, столяр та ін.
На будовах ми дедалі більше помічаємо жінок, які поступово заміщують чоловіків під час мобілізації. Хоча і до цього жінки працювали на будівництві, прикладом є жінки-кранівниці. Важливо, щоб на сьогодні, з огляду на цей аспект, відбулась адаптація умов праці. І це має відбуватися не тільки у будівельній галузі.
Що потрібно зробити, щоб покращити поточну ситуацію в галузі?
— З 9 по 10 квітня 2024 року в м. Варшаві (Польща) відбулася Міжнародна конференція «Ukraine Reconstruction
Conference 2024». Захід, організований Інтернаціоналом будівельників та деревообробників (BWI) спільно з Профспілкою будівельників України (ПРОФБУД), об’єднав представників 27 профспілок із 19 країн світу, а також представників Європейського банку реконструкції та розвитку, офісу Міжнародної організації праці для країн Центральної та Східної Європи, Центру Солідарності в Україні, Німецької кредитної установи для відбудови (KfW), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, Європейського парламенту, представників роботодавців. Основною метою цієї конференції було обговорення ключових викликів, з якими стикається будівельний сектор України в нинішніх умовах, визначення потреб у інвестиціях та умов для їх залучення, забезпечення безпечних та гідних умов праці для будівельників і соціальних гарантій, а також розгляд завдань співпраці для відновлення та розвитку будівельного сектору.
Багато дискусій було зосереджено на питаннях, як найкраще досягти того, аби Україна могла розробляти та реалізовувати проєкти реконструкції в такий спосіб, щоб забезпечити участь профспілок та повагу до прав працівників. Акцентовано увагу на включенні законодавчих норм про працю в законодавчі та договірні рамки проєктів реконструкції. Також говорили про важливість безпеки та гігієни праці в будівництві і необхідність забезпечення наявності кваліфікованої робочої сили для зусиль із реконструкції.
Звичайно, складно знайти слова, щоб описати всі виклики, які зумовлює війна для народу України, працівників і профспілок. ПРОФБУД продовжує робити все можливе для об’єднання та підтримки будівельників та їхніх сімей, а також для відбудови України. На сьогодні в Україні стоїть питання щодо забезпечення обов’язкового дотримання багатьох Конвенцій МОП про основоположні принципи та права у сфері праці, таких як: «Про примусову чи обов’язкову працю» №29, «Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів» №98, «Про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище» №155, «Про положення про працю в договорах, що укладаються державними органами влади» №94.
Також слід запровадити механізм, за якого б фінансування та закупівлі всіх будівельних та інфраструктурних проєктів передбачали бюджетні асигнування на перевірки, професійне навчання та заходи з охорони праці й безпеки.
Під час процесу гармонізації законодавства України у сфері публічних закупівель з відповідними директивами ЄС необхідно враховувати Директиву Європейського Парламенту і Ради 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року про публічні закупівлі.
Варто також взяти до уваги, що національна політика та законодавство мають захищати права працівників і сприяти веденню колективних переговорів відповідно до Конвенцій МОП та законодавства ЄС для подальшої підтримки прагнення країни стати членом ЄС.
Отже, діяти треба прямо зараз і впроваджувати всі необхідні зміни у законодавчі та нормативні акти, покращуючи умови праці будівельників.
Дякуємо Профспілці будівельників України за допомогу у підготовці матеріалу