Архітектура завжди була відображенням суспільних цінностей, прагнень та історичних етапів розвитку. У періоди післявоєнного відновлення архітектура набуває особливого значення, стаючи важливим інструментом не тільки відновлення зруйнованого, а й відродження культурної ідентичності, соціальної інтеграції та сталого розвитку. Про основні виклики, які сьогодні постали перед спільнотою архітекторів, та можливі шляхи їх вирішення розповів Олександр Кащенко, декан архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури.
Як Ви бачите роль архітектури в процесі відновлення після війни та в сталому розвитку міст і громад?
— Архітектура — це матеріальне і духовне надбання людства, кожної країни, регіону, що діалектично поєднує історію, сучасність і майбутнє. У період повномасштабного вторгнення ворог руйнує архітектурне середовище — його інфраструктуру, будівлі і споруди, пам’ятки історичної спадщини, ландшафт.
У повоєнний період перед архітекторами та інженерами постане завдання «відновлення — оновлення». Зберігаючи традиційне за принципом Genius loci, необхідно буде здійснювати реновацію територій і архітектурних об’єктів, доповнюючи середовище інноваційними рішеннями.
З якими викликами стикаються архітектори під час відновлення міст, зруйнованих війною?
— Основні виклики пов’язані з формуванням інформаційного простору, необхідного для розробки концепцій, методик і програм реставрації, реконструкції зруйнованих, пошкоджених об’єктів і цілих поселень.
Чи може архітектура допомогти у відновленні спільноти та відновленні соціальної структури після війни?
— Соціум, соціальна спільнота безпосередньо пов’язані з характером архітектурного середовища. Його відновлення, безумовно, стане основою ревіталізації життєвого простору оновлених населених пунктів і громад.
Які новітні технології та матеріали Ви вважаєте найбільш обнадійливими для використання в поствоєнній реконструкції?
— У процесі реконструкції, очевидно, актуальними стануть інформаційні технології збору, накопичення та обробки даних для проєктування і зведення, відновлення, реконструкції архітектурних об’єктів. Крім традиційних конструкцій, зокрема бетону, цегли та металу, імовірно, розшириться застосування конструктивних систем із деревини, місцевих матеріалів, енергоефективних та екологічних матеріалів і виробів, сучасних оздоблювальних технологій для створення гармонійного естетичного середовища. Доцільно було б, на наш погляд, вторинне використання будівельних матеріалів, які утворилися внаслідок руйнації будівель і споруд.
Які курси та програми в КНУБА готують студентів до роботи в умовах поствоєнної реконструкції?
— Для успішної роботи в поствоєнній реконструкції на архітектурному факультеті КНУБА реалізується програма підготовки фахівців із поєднанням традиційної, професійної складової зі спеціалізованими методиками, дисциплінами, спрямованими на вирішення специфічних архітектурних завдань відбудови:
• проєктування житла для вимушених переселенців;
• проєктування реабілітаційних центрів;
• створення об’єктів нових типологічних груп;
• проєктування об’єктів воєнного призначення;
• дизайн-проєктування мобільних модулів;
• реставрації пам’яток архітектури тощо.
Назвіть позитивні та негативні тенденції в сучасній українській освіті. Які виклики Ви бачите для сучасної архітектурної освіти?
— Орієнтація архітектурної освіти на європейський освітній простір дозволила оцінити переваги і перестороги національної архітектурної школи. Серед безумовних досягнень української архітектурної освіти — насамперед свідома профорієнтація вступників до університетів, розвиненість системи доуніверситетської підготовки, що сприяє підвищенню якості подальшого навчання. Визначним є феномен поєднання художньої, технічної і гуманітарної складових наших освітніх програм. Підтвердженням цього є традиційні успіхи студентів-архітекторів у міжнародних конкурсах.
Серед основних пересторог сучасної української архітектурної освіти (як, очевидно, і для інших спеціальностей) — складнощі з фінансуванням освітньої та наукової діяльності, тим більше у воєнний період, відтік за кордон частини талановитих студентів, комплектація науково-педагогічного складу.
Які проєкти післявоєнної відбудови Ви вважаєте найбільш успішними, і чому?
— Успішними проєктами післявоєнної відбудови, на наш погляд, мають бути креативні розробки, що враховують національні традиції будівництва в поєднанні з інноваційними технологіями, тобто «думати глобально — діяти локально», залучаючи світовий досвід поряд із національними досягненнями в галузі містобудування, архітектури, мистецтва, культури загалом.
Які Ваші думки про вплив цифрових технологій на архітектуру?
— Немає сумніву, що за цифровими технологіями — майбутнє розвитку всього суспільства і, зокрема, архітектури. Специфікою архітектурної творчості є гармонійне поєднання логіки та інтуїції. Активне використання інформаційних систем, цифрових технологій — штучного інтелекту в архітектурній сфері розширить і прискорить пошук та синтез ефективних, логіко-чуттєвих, композиційних, функціональних, техніко-економічних, естетичних, структурно-комплексних рішень.
Чи впливає сучасна архітектура на екологію?
— Під час створення об’єкта архітектури екологічні фактори є одними з основних формоутворювальних. У сучасній архітектурі поряд із тотальною увагою до екологічних аспектів природно-архітектурного середовища активно розвиваються такі специфічні напрями, як біокліматична, екологічна, параметрична архітектура тощо. Посилюється використання відновлюваних джерел енергії, використання традицій народної архітектури.
Серед Ваших випускників є досить відомі, талановиті та креативні особистості. Чи підтримуєте Ви зв’язок зі своїми випускниками та як взаємодієте?
— Архітектурна освіта охоплює об’ємний професійний простір, до якого органічно входять студенти університету, Мала академія наук із секцією архітектури та дизайну, викладачі, випускники різних років. Платформами спільної діяльності є університет, Національна спілка архітекторів України, Українська Академія Архітектури, архітектурні бюро. Формами діяльності є викладання дисциплін архітекторами-практиками, участь у конкурсах архітектурних проєктів, виставках, наукових заходах. Архітектурний факультет КНУБА є членом Європейської асоціації архітектурної освіти (ЕААЕ), що значно розширило простір нашого спілкування з архітектурною спільнотою Європи.