Після масштабних втрат інфраструктури та економічних ресурсів трансформація наукових інституцій в Україні стає надзвичайно актуальною. Адже на сьогодні розвиток науки – це впровадження інновацій, цифровий розвиток, адаптація кращих європейських стандартів через активну співпрацю з міжнародними партнерами для підвищення ефективності дослідницької діяльності та адаптації до сучасних викликів. Про сучасні тенденції та виклики, з якими стикаються наукові установи в Україні, а також їхні оптимальні напрями розвитку для забезпечення відновлення інфраструктури країни, підвищення конкурентоспроможності та створення умов для сталого розвитку в глобальному масштабі розповів Артем Безуглий, директор Державного підприємства «Національний інститут розвитку інфраструктури».
Пане Артеме, сьогодні Ви очолюєте наукову установу, що підпорядкована Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури, яке здійснює реалізацію багатьох інфраструктурних проєктів. Яка основна місія та роль Вашої установи у відновленні та розвитку інфраструктури України?
— Так, дійсно, Державне підприємство «Національний інститут розвитку інфраструктури» належить до сфери управління та підпорядковане Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України. Основна наша місія – це науковий супровід впровадження нових матеріалів, технологій, інноваційних підходів в практичну площину під час відновлення інфраструктури. Коли постачальники нових технологій і матеріалів виходять на український ринок, як правило, вони зустрічаються з нашою командою. Ми допомагаємо постачальникам зрозуміти: чи достатньо чинних нормативних документів для впровадження нових матеріалів і технологій у сфері інфраструктури, чи ні? Наша мета – прискорити впровадження інновацій у відновленні та розвитку інфраструктури шляхом широкого інформування зацікавлених фахівців, усунення консерватизму в проєктних рішенняхі можливих бар’єрів.
Ще донедавна всі знали нас як Державний дорожній науково-дослідний інститут ім. Шульгіна з майже 100-річною історією. Але виклики війни змусили нас займатися не лише питаннями дорожньої інфраструктури, а й науково-технічним супроводом будівництва фортифікаційних споруд для енергетичних об’єктів та на лінії оборони.
Ми є базовою організацію Мінінфраструктури за напрямами:
1. Науково-технічне, дослідне, методичне та інформаційне забезпечення нормування проєктування та будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, безпеки і доступності під час експлуатації;
2. Науково-технічне, дослідне, методичне та інформаційне забезпечення нормування з питань економіки та ціноутворення у будівництві.
Не можу не сказати і про те, що на базі ДП «НІРІ»:
згідно з наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури створено та успішно функціонує Фонд нормативних і технічних документів у сфері дорожнього господарства;
функціонує секретаріат Технічного комітету Національного органу стандартизації ТК 307 «Автомобільні дороги і транспортні споруди»;
успішно функціонують Головний випробувальний центр та Орган сертифікації персоналу та продукції, акредитовані Національним агентством з акредитації України.
Обсяг виконаних робіт / наданих послуг за 2023 рік – 98,2 млн грн (33 % – роботи на замовлення Агентства відновлення, 24 % – на замовлення Служб відновлення, 43 % – на замовлення приватних компаній).
Середній вік працівників складає 42 роки. А це говорить про те, що ми маємо не тільки злагоджену та ефективну команду, а й високий потенціал для розвитку. Адже головним активом будь-якого наукового підприємства є його колектив, команда однодумців, яка сміливо рухається вперед.
На сьогодні ми здійснили ребрендинг, змінили Статут, визначили нові завдання та пріоритети, окреслили траєкторію руху і сміливо рухаємося вперед. Зокрема, основними напрямками нашого інституту є:
• Розробка будівельних норм та нормативних документів (національних стандартів, у тому числі і EN) щодо розвитку та утримання дорожньої інфраструктури.
• Обстеження та паспортизація мостів (у тому числі пошкоджених внаслідок збройної агресії рф) та інших транспортних споруд.
• Науково-технічний супровід будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також фортифікаційних споруд на лінії оборони. Обстеження, науково-дослідні роботи, спостереження за технічним станом об'єкта, прогноз, пошукові, проєктні розробки технічних та будівельно-технологічних рішень, визначення характеристик будівельних матеріалів, перевірка відповідності вимогам будівельних норм та технічної документації окремих конструкцій та ухвалених конструктивних рішень, інженерні вишукування, аналіз технічних рішень щодо відповідності встановленим вимогам тощо.
• Аудит та перевірка безпеки дорожнього руху.
• Дослідження, випробування та перевірка якості матеріалів, що застосовуються під час відновлення та розвитку інфраструктури. Оцінка якості матеріалів, які застосовують для відновлення та розвитку об’єктів інфраструктури, надання рекомендацій щодо їхнього оптимального застосування. Перевірка якості влаштування шарів дорожнього одягу з незв’язних матеріалів, асфальтобетонних та бітумомінеральних сумішей, а також матеріалів, оброблених бітумним в’яжучим. Перевірка якості горизонтальної дорожньої розмітки в частині коефіцієнта зчеплення та опору ковзанню. Дослідження можливості використання вторинних продуктів промисловості для виготовлення будівельних матеріалів. Дослідження бетонів, зокрема оцінювання якості складників для виготовлення бетону, розчинів, сухих сумішей, підбір оптимальних складів бетонів різного призначення. Розробка технічних умов на продукцію та технологічних регламентів на її виробництво, технологічних карт на основні види дорожньо-будівельних і ремонтних робіт.
• Екологічні дослідження. Оцінка стану довкілля в зоні впливу автомобільної дороги (визначення забруднення ґрунтів, водних об'єктів, атмосферного повітря), моніторинг екологічного стану придорожньої території автомобільних доріг та виробничих баз галузі. Розробка та затвердження проєктів встановлення (скорочення) санітарно-захисної зони (СЗЗ). Розробка розділу проєктної документації «Оцінка впливів на навколишнє середовище».
• Економічні дослідження та ціноутворення. Розробка інвестиційних проєктів, техніко-економічних обґрунтувань. Економічне обґрунтування доцільності заміни застарілих світильників на LED. Розрахунок коштів на утримання служби замовника. Складання кошторисної документації.
• Цифровізація. Забезпечення функціонування та наповнення Аналітичної експертної системи управління мостами (АЕСУМ), яка необхідна для формування стратегічних і тактичних кроків щодо відновлення мостів, підтримання їх працездатності. Супровід роботи Бази даних цін на матеріали. Забезпечення функціонування галузевої Бази обліку і аналізу ДТП. Ведення електронної бібліотеки нормативно-технічної документації.
• Підвищення кваліфікації, що насамперед передбачає формування нових компетенцій, розвиток людського капіталу та створення умов для стійкого економічного зростання.
Наукова установа нового покоління — що це означає для Вас особисто та для підприємства, яке Ви очолюєте?
— «Наукова установа нового покоління» для мене особисто та моєї команди в цілому означає не просто адаптацію до сучасних викликів. Це активна участь у процесах трансформації, а саме вирішення через інновації, дослідження та розвиток компетенцій якісно нових завдань та викликів. Це інтеграція передових технологій для забезпечення найефективніших рішень реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.
Ми прагнемо стати тим осередком знань, що об'єднує науковий потенціал та практичний досвід, надаючи нашій команді та партнерам усі необхідні інструменти для впровадження інновацій протягом усього життєвого циклу проєктів — від початкового аналізу до моніторингу впровадження. Окрім того, для нас критично важливим є міжнародне співробітництво, обмін передовим досвідом і стандартами, що дозволяє інтегрувати найкращі світові практики в українські реалії.
Це також передбачає підготовку нових кадрів, навчання та постійне підвищення кваліфікації фахівців, щоб Україна мала потужний людський ресурс для відбудови, розвитку й модернізації своєї інфраструктури на засадах стійкості та сталого розвитку. Підсумовуючи, наша мета — створити наукову установу, яка не лише долає виклики, а й задає нові орієнтири, створює дорогу для сталого розвитку.
Які основні завдання та роботи виконує інститут під час війни?
1. Ну, перше, і головне, – це розробка державних будівельних норм, технічних стандартів та інших документів. За останні два роки наша команда розробила 13 державних будівельних норм та понад 100 національних стандартів України. Крім того, ми гармонізували понад 150 національних стандартів зі стандартами ЄС. Ми є розробниками Державних будівельних норм, що стосуються правил проєктування та будівництва доріг і мостів.
2. Науково-технічний супровід реалізації проєктів будівництва. Ми здійснюємо науково-технічний супровід (експертизу) інфраструктурних проєктів, таких як дороги, мости, фортифікаційні споруди, тунелі. За роки війни наш досвід поширився на 164 об’єкти дорожньої інфраструктури, 27 мостів, 2 тунелі, 5 фортифікаційних споруд.
Наприклад, ми здійснили науково-технічний супровід будівництва фортифікаційних споруд для енергетичних об'єктів у Чернігівській, Київській та Львівській областях.
3. Перевірка та випробування мостів і доріг. Внаслідок російської агресії було пошкоджено та зруйновано 16 тис. км доріг та 400 мостів. Сьогодні потрібно не тільки обстежити ці дороги та мости, а й розробити рекомендації щодо їхнього відновлення. Наші фахівці були першими, хто приїхав і побачив зруйновані мости в різних регіонах України. За останні два роки наші спеціалісти обстежили 325 мостів, пошкоджених під час збройної агресії. Наша команда надала ефективні рекомендації щодо подальшого функціонування цих мостів. Усі наші аналітичні висновки, рекомендації та результати були внесені до електронної системи управління мостами «АЕСУМ», яка містить технічну інформацію про всі мости на дорогах державного значення.
4. Безпека руху. Ми проводимо аудит безпеки дорожнього руху та перевірку безпеки дорожнього руху. Також ми здійснюємо моніторинг ДТП і готуємо рекомендації щодо підвищення безпеки дорожнього руху.
5. Екологія. Дуже важливе питання на десятки років вперед. Думаю, усі ми розуміємо, чому саме. У даному напрямку ми зосереджені на впровадженні інноваційних методів використання промислових відходів і відходів пошкоджених і зруйнованих будівель при будівництві доріг. Наприклад, у нас є практичний досвід використання металургійних шлаків.
6. Економічні дослідження та розробка цінової політики в будівництві. Тут ми зосереджуємося на доцільності реалізації інвестиційних проєктів, наприклад, впровадження електронних систем оплати проїзду або залучення додаткового фінансового ресурсу для розвитку автомобільних доріг. Також ми ведемо електронну базу даних цін на дорожньо-будівельні матеріали.
7. З метою просування нових матеріалів і технологій ми створили і реалізуємо два комунікаційних проєкти:
1) інноваційний портал: інтернет-ресурс із каталогом сучасних матеріалів, ресурсозберігаючих технологій та передових дизайнерських рішень; він служить орієнтиром при виборі ефективних технічних рішень для нових проєктів будівництва, реконструкції та ремонту;
2) інноваційна платформа: комунікаційна платформа, де зацікавлені спеціалісти можуть презентувати інноваційні продукти та налагодити ділові контакти; платформа є безкоштовною та працює онлайн через Zoom.
8. Розвиток людського капіталу. Ми створили Центр знань, де професіонали всіх рівнів можуть отримати сучасні навички та компетенції. Ця ініціатива має на меті сприяти системним, ефективним та інноваційним підходам до відновлення та розвитку України.
Таким чином, на сьогодні одним із головних завдань нашого інституту є підготовка наукової бази для подальшого швидкого відновлення пошкодженої та зруйнованої транспортної інфраструктури України. Для реалізації такого завдання ми активно співпрацюємо з міжнародними партнерами з метою обміну кращими практиками та просування інновацій.
Тож, усе-таки, чим Ваш інститут сьогодні відрізняється від інших наукових установ?
— Насамперед — своєю спрямованістю на практичне впровадженням інновацій у конкретні проєкти. Ми не лише розробляємо теоретичні підходи, але й активно займаємося їхньою апробацією в реальних умовах.
Окрім того, ми активно співпрацюємо з міжнародними партнерами, переймаючи передовий досвід і стандарти, що дозволяє нам інтегрувати найкращі світові практики в український контекст. Це дає нашому інституту можливість бути не лише науковим центром, але й потужним інноваційним практичним ресурсом для держави, який пропонує інноваційні, ефективні, адаптивні та системні рішення для реалізації проєктів відновлення та розвитку інфраструктури.
Не можу не запитати Вас про ключові виклики, з якими Ви стикаєтеся у впровадженні інновацій?
— Ключові виклики, з якими ми стикаємося у впровадженні інновацій, умовно можна розділити на кілька напрямків. Перший — це недостатнє фінансування, що часто уповільнює процес реалізації масштабних проєктів. Адже інноваційні технології та інструменти вимагають значних інвестицій як на етапі розробки, так і для повноцінного впровадження, а бюджетні обмеження, на жаль, у державному секторі нерідко стають перепоною.
Другий виклик — це консерватизм проєктувальників та небажання замовників, які побоюються, що контролюючі органи будуть фіксувати порушення через неунормованість інновацій. Багато інноваційних рішень, наприклад, таких як цифрові двійники чи технології BIM, поки не мають повної нормативно-правової бази, що ускладнює їхнє застосування на державному рівні. Ми активно працюємо над цим, ініціюючи розробку нових стандартів та нормативів, але цей процес потребує часу та співпраці з багатьма державними інституціями. Важливою у цьому процесі є підготовка кваліфікованих кадрів, які здатні працювати з новими технологіями. Саме тому ми активно займаємося навчанням та підвищенням кваліфікації наших фахівців і співпрацюємо з освітніми закладами для створення сучасних навчальних програм. Вирішення цих викликів є для нас пріоритетом, адже ми бачимо, що інновації — це не лише інструменти, але й ресурс, який здатен прискорити відбудову та розвиток України.
Які шляхи вирішення Ви бачите або, можливо, як уже вирішуєте ці питання?
— Для розв’язання цих викликів ми застосовуємо комплексний підхід. Що стосується фінансування, ми активно прагнемо залучати кошти від міжнародних партнерів та донорів, а також співпрацюємо з державною владою для створення гнучких механізмів фінансування, які дозволяють швидше запускати критично важливі проєкти. Ми прагнемо до прозорості у використанні коштів і регулярно надаємо звітність нашим партнерам, що зміцнює довіру та відкриває можливості для нових інвестицій.
Щодо модернізації нормативної бази, ми ініціювали низку проєктів для розробки стандартів і процедур, які дозволять ефективно інтегрувати сучасні технології у державні проєкти. Наші фахівці працюють у тісній взаємодії з міжнародними експертами, міністерствами та профільними установами, щоб стандарти й регламенти були адаптовані до реальних потреб галузі та відповідали міжнародним вимогам. До речі, цього року ми створили при інституті Міжнародну науково-експертну раду, одним із завдань якої є саме залучення провідних міжнародних експертів. Це дозволить нам впроваджувати інновації більш системно і з меншими перешкодами.
Що стосується кадрів, то ми створили власну освітню платформу, це – Центр знань, про який я сьогодні вже частково розповів. Головна мета – підготовка та перепідготовка фахівців із новими компетенціями, які необхідні для роботи з інноваційними технологіями з акцентом на практичні навички роботи з інноваційними системами, розробка власних міжнародних програм. Такий підхід.
На мою думку, наша сьогоднішня бесіда вимагає продовження. Адже все, про що Ви говорили, потребує подальшого висвітлення. Тож, що б Ви хотіли сказати на завершення цього інтерв’ю?
— Дякую за можливість поділитися нашими ідеями та проєктами. Я справді вважаю, що наша робота має важливе значення для майбутнього України, особливо у цей непростий період та період відновлення нашої держави. Кожне нове рішення, яке ми розробляємо та впроваджуємо, — має на меті створити безпечну та комфортну інфраструктуру. Попереду ще багато роботи, але ми впевнено рухаємося вперед і завжди відкриті до співпраці, нових ідей та підтримки від наших партнерів.
Я ще багато можу говорити на цю тему, але, думаю, що краще про наші надбання розкажуть також мої колеги, та сподіваюся, що наші подальші кроки знайдуть відгук як у науковій спільноті, так і серед громадян України. Ще раз дякую за розмову і з нетерпінням чекаю на продовження нашої співпраці.
Далі буде…