Усі фахівці сфери сучасних технологій обміну інформацією очікують переходу до індустрії ери 5.0,коли зв’язок між машинним та людським світом буде на якісно іншому рівні, передусім — на більших швидкостях і в значно більших об’ємах. Звучить як фантастика, але цей напрямок дуже стрімко розвивається і розширює горизонти. Докладніше про впровадження цифрових інновацій і практичні приклади цифровізації — у свіжому інтерв’ю з Богданом Стасюком, заступником директора ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури», доктором філософії з економіки, членом-кореспондентом Транспортної Академії України.
Prof Build: Попереднє інтерв’ю із заступником директора з наукової роботи ДП «НІРІ» Володимиром Каськівим ми завершували на темі розвитку цифрових технологій та сучасних рішень для автоматизації процесів. Для Вас як для заступника директора тема цифровізації близька? Які напрямки роботи в ДП «НІРІ» Ви куруєте?
— Так, для мене теми цифровізації, діджиталізації і в цілому цифрової трансформації — ключові. У сфері моєї відповідальності ведення єдиної інформаційної політики під-
приємства, комунікація та взаємодія із засобами масової інформації, громадським сектором, впровадження новацій в управлінні та розвитку підприємства, визначення стратегічного напрямку розвитку галузі та шляхів цифровізації у галузі розвитку та відновлення інфраструктури, організація та проведення наукових, науково-технічних та інших публічних заходів підприємства для підвищення рівня професійної компетентності фахівців дорожнього господарства та спеціалістів Інституту. Також, оскільки в мене профільна саме економічна освіта, за мною закріплено кураторство напрямку економічних досліджень у дорожній царині та фінансово-економічної діяльності нашого Інституту. Якщо вам треба оцінити проєкт на предмет його інвестиційної привабливості з розрахунком ключових індикаторів (BCR, ENPV або NPV, IRR, DPP тощо) або оцінити економічну чи соціальну ефективність від впровадження сучасних інноваційних рішень для доведення замовнику доцільності їх урахування у поточному проєкті — ласкаво просимо, ми маємо колосальний досвід із цих питань. Наш колектив є співавтором Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг; розробником оновленої Методики визначення обсягів фінансування автомобільних доріг та Методики визначення соціально-економічних втрат від ДТП, тому ми допоможемо щодо економічних досліджень на вищому фаховому рівні. Ну і крім цього, усі внутрішні процеси документообігу, придбання, обліку та списання основних засобів, транспортне забезпечення, відеонагляд за приміщеннями та інші господарські питання також координуються мною. Працюю в ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури» вже 15-й рік, тому знаю і розумію всі внутрішні процеси підприємства, оперативно коригуючи організаційні моменти. Щодо сучасних цифрових проєктів — я є керівником комунікаційних проєктів «Платформа інновацій» та «Порталінновацій» (про них поговоримо дещо пізніше), автором піар-стратегії Інституту та організатором усіх науково-технічних заходів.
Prof Build: Цікаво, як Ви розділяєте поняття цифровізації та цифрової трансформації? Чому це різні речі?
— Цифрова трансформація — це наразі ключовий етап розвитку всього людства, я відчуваю, що ми стоїмо на порозі нових цікавих відкриттів у сфері сучасних технологій. Сьогодні ми активно взаємодіємо з технологіями індустрії 4.0: 3D-друк, хмарні середовища, обчислення та платформи в цілому, Інтернет речей, 5G-зв’язок, доповнена реальність, блокчейн, цифрові двійники, штучний інтелект, http(+аналоги) протокол, BigData, машинний «погляд», безпілотний транспорт, квантові обчислення, кібербезпека, моделювання, автономні та кооперативні роботи та ще багато інших технологій. Усі фахівці сфери сучасних технологій обміну інформацією очікують переходу до індустрії ери 5.0, коли зв’язок між машинним та людським світом буде на якісно іншому рівні, організований через підтримування обміну інформацією на більших швидкостях та об’ємі. Звучить як фантастика, але багато технологій, які я перераховував вище, — уже працюють, у ДП «НІРІ» зокрема. Скажу більше, багатьом вище перерахованим технологіям уже по 30, 40, 50 років, тобто їх складно назвати «новими», цей напрямок дуже швидко розвивається, створює нові стандарти та розширює горизонти. Отже, цифрова трансформація — це новий менталітет організації роботи та трудових процесів, який складається із цілісних структурних механізмів автоматичного та напівавтоматичного (скриптового) обробляння даних, постійна самооптимізація за підтримки штучного інтелекту, зменшення необхідності втручання людини у машинне обробляння інформації та надання можливостей зосередження людини на ухваленні ключових якісних рішень. Тобто це фінальний крок для індустрії 4.0 та перший — для нової ери 5.0. Цифровій трансформації передують два важливих окремих етапи, перший із який — оцифровування, який означає процес перетворення аналогової, сканованої та інших типів інформації в цифрову, тобто таку, яка може бути оброблена іншими програмами, датчиками, механізмами, людьми тощо. Коли процеси оцифровування налагоджені, у дію вступає другий етап, який називається діджиталізація (або ще його називають цифровізація), що має на меті процес створення окремих правил збору, обробляння, взаємодії, впливу та інтерпретації інформації, налаштування скриптових алгоритмів тощо.
Prof Build: Цікава позиція, дійсно, світ змінюється наразі дуже стрімко і ми маємо встигати за цим. Як ДП «НІРІ» справляється із цим нестримним рухом вперед?
— Ураховуючи місію нашого підприємства — впровадження інновацій для розвитку інфраструктури України, — наведу кілька практичних прикладів цифровізації, над якими працює команда ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури».
І. Портал інновацій
Унікальний проєкт, який не має аналогів. Ми власноруч створювали такий комунікаційний майданчик, де кожен охочий зможе завантажити інформацію про свою інноваційну технологію чи матеріал, а зацікавлені фахівці — матимуть безперешкодний доступ до актуальної та важливої інформації. Сьогодні в проєкті беруть участь 379 учасників із 243 різних компаній, яким доступні 66 публікацій про новації в дорожній сфері. Працювати на Порталі інновацій дуже просто, достатньо перейти за посиланням https://roadinnovation.org.ua/uk, зареєструватися, відповівши на 6 простих питань, і далі можна абсолютно безкоштовно переглядати інформацію. Колегам, які хочуть опублікувати свою інформацію, по суті нічого додаткового робити не треба, ми створили унікальну систему для внесення та організування великої кількості інформації через особистий кабінет користувача, що дозволяє легко та самостійно створювати публікації для публічного ознайомлення. Звичайно, усі публікації і в цілому реєстрація нових учасників на Порталі інновацій проходять активну модерацію, яку я здійснюю особисто, тому на Порталі тільки перевірена та актуальна інформація. Сподіваюся, що після цього інтерв’ю нашим Порталом інновацій зацікавляться колеги зі сфери будівництва, це для нас відносно новий після автомобільних доріг напрямок, ми чекаємо на долучення нових колег.
ІІ. Платформа інновацій
Іноді публікування інформації в онлайн-середовищі недостатньо і наші колеги потребують більше інтерактиву. Для таких активних постачальників ми пропонуємо також по своїй суті унікальний формат співпраці та комунікації — мінісемінар щодо одного конкретного питання: представлення матеріалу або технології. При цьому будь-який постачальник може презентувати свої матеріали або технології, які є новими для України, абсолютно безкоштовно, усі організаційні витрати щодо реєстрації, анонсування та організації онлайн-заходу ДП «НІРІ» бере на себе. Формат заходу доволі цікавий: один випуск триває до години — перші 30 хв доступні для виступу та презентації в будь-якому сучасному форматі (усні коментарі, слайди, фото, відео), після чого ще 30 хв надається для обговорення з авдиторією. При цьому на наші заходи зазвичай збирається близько сотні учасників: замовники, підрядники, проєктувальники, інженери та громадськість, тобто ми створюємо Платформу прямого обміну інформацією між постачальником новацій та їхніми безпосередніми користувачами. Також на кожному випуску чергує команда профільних експертів щодо даного питання з ДП «НІРІ». По завершенню випуску ми монтуємо відеозапис та розміщуємо його у відповідному списку відтворення на Інститутському каналі у ютубі, тобто навіть після етеру ви можете ознайомлюватися з матеріалами та контактувати з представником компанії (в описі до відео завжди лишаємо контакти спікера). І все це абсолютно безкоштовно після реєстрації тут https://bit.ly/pri_Registration. Завдяки участі у черговому випуску Платформи ви отримуєте можливість представити ключовим фахівцям свій інноваційний продукт, налагодити ділові контакти, намітити шляхи впровадження свого інноваційного продукту та виявити можливі перепони і ризики.
ІІІ. Корисні лінки
Дуже важливий інформаційний ресурс, де зібрані всі корисні лінки, які можуть знадобитися у повсякденній роботі. Вони завжди доступні за посиланням: https://bit.ly/useful_links_dndi. Тут максимально повна добірка всіх корисних покликань як на нашому каналі в ютубі, так і всі наші профільні чати, сайт, інстаграм та фейсбук, лінкедін та інші соціальні мережі, та що не менш важливо — посібники для саморозвитку та роботи в безкоштовному доступі. Звичайно, наш колектив може похвалитися також й іншими здобутками, такими як АЕСУМ, База даних ДТП та Геокалькулятор КМ+, але в умовах воєнного стану відкритий доступ до цих баз даних неможливий. Ми є офіційним дилером інформаційно-довідкової системи Будстандарт, яка налічує більше 60 тисяч різноманітних нормативних, технічних та інших рекомендаційних документів, ДБН-ів та ГБН-ів, нормативно-правових актів та інших документів. Що не менш важливо, сьогодні є унікальна можливість користуватися такою базою даних в онлайн-форматі з будь-якого пристрою, тільки маючи підключення до інтернет-мережі, за посиланням: https://online.budstandart.com/ua/. І на завершення цього питання не можу не згадати про Базу даних цін за посиланням https://prices.restoration.gov.ua/, яка юридично належить Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури, але наш колектив є технічним розробником цієї бази і наразі продовжує здійснювати відповідне технічне адміністрування цієї системи.
