Ще донедавна важко було уявити жінку на керівній посаді в будівельній галузі, а тим паче — у цементній. Ця сфера довго залишалася «суто чоловічою територією», і навіть сьогодні, попри позитивні зміни, жінки в кріслах керівників тут радше виняток.
Чи складно бути тією самою «єдиною» на такій позиції? Звісно. Але тим цікавіше — спостерігати, як трансформується галузь, відкриваючи нові горизонти для жінок. Одна з таких жінок — виконавча директорка Асоціації виробників цементу України («Укрцемент») Людмила Кріпка.
Prof Build: Розкажіть про свою роботу в Асоціації — свій шлях до успіху.
— Трохи хронології. В Асоціації я працюю з березня 2013 року. До цього мала великий досвід роботи, пов’язаний з виробництвом та оцінкою якості будівельних матеріалів. Так, у 1999-2008 рр. це був орган сертифікації продукції «СЕПРОБУДКДТУБА» при КНУБА, де я працювала аудитором із сертифікації будівельних матеріалів і де набула досвіду перевірки щодо якості продукції та виробництва як вітчизняних, так і зарубіжних підприємств з виробництва будівельних матеріалів.
У 2008-2011 рр. працювала у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України, займалася формуванням та забезпеченням реалізації державної політики щодо застосування основних будівельних матеріалів та виробів при будівництві об’єктів, сировинної бази для їхнього виробництва. До слова, саме цей практичний досвід допоміг розібратися у Регламенті No 305 для впровадження його в українське законодавство. У 2011-2013 рр. обіймала посаду начальника санітарно-технічної лабораторії ТОВ «Київгума». Цей досвід допомагає розбиратися з екологічними вимогами та впроваджувати екологічні директиви ЄС. Тож, завдяки пройденому шляху, нині я маю різностороннє бачення — виробника, чиновника та аудитора, і це допомогло мені стати тим, ким я є зараз.
Prof Build: З якими труднощами Ви стикалися на старті кар’єри? Як вдалося їх подолати?
— Враховуючи мій попередній досвід, в Асоціації труднощів не було, тому що я зарекомендувала себе фахівчинею, яка має відповіді на професійні питання, і знає, як вирішувати проблеми.
Читайте також: Марина Величко: «Я завжди мріяла про власну справу, яка даватиме користь галузі»
Prof Build: Які принципи створення комфортної атмосфери в Асоціації? Що для Вас важливо в команді?
— Атмосфера в Асоціації «Укрцемент» базується на двох ключових принципах — професійності та командності. Для мене важливо, щоб команда працювала як єдиний організм — коли всі «на одній хвилі», розуміють спільні цілі та чітко комунікують між собою. Це дозволяє ефективно рухатися вперед, злагоджено вирішуючи навіть найскладніші завдання.
У 2021 році ми затвердили п’ятирічну стратегію розвитку Асоціації, яка стала дороговказом для всіх наших дій. Кожен член команди має свою сферу відповідальності, чітко сформульовані завдання та цілі у межах реалізації цієї стратегії. Такий підхід дає змогу не лише координувати зусилля, а й забезпечує простір для ініціативності й зростання.
Ми регулярно, щотижня, проводимо спільні зустрічі, на яких обговорюємо плани, прогрес і виклики. Це зміцнює командний дух і дає змогу оперативно реагувати на зміни. Адже успіх команди залежить від взаємодії, відповідальності, надійності, довіри, стійкості, забезпечення якості та адаптивності, можливості навчання і розвитку, а також допомоги та підтримки кожного. Усе це створює середовище, де кожен має значення, де важлива думка кожного і де спільна мета надихає досягати більшого.
Prof Build: Що для Вас є внутрішнім джерелом енергії? Де Ви черпаєте натхнення?
— Джерела енергії є у кожного з нас. Головне — віднайти всередині своєї душі власний шлях. Те, що буде надихати. Ніхто не зможе мотивувати нас, крім нас самих. Тут має значення лише наш спосіб мислення і сприйняття світу. Для цього потрібно виділити час (хоча б кілька хвилин у день), щоб подумати. Для мене — це прогулянка. Також важливо записувати те, чого ми хочемо від життя. Свої роздуми, плани. Фільтрувати інформацію, не має значення — це стрічка у Фейсбуці (Телеграмі) чи захід, який ми збираємося відвідати. Cтворювати гармонійне навколишнє середовище — починаючи від цікавих ідей та гарного настрою і закінчуючи приємними хорошими людьми. Природа, люди, мистецтво, подорожі, власні переживання та виклики — це все є джерелами енергії. Найголовніше — це наше внутрішнє прагнення до змін, до кращої версії себе.
Читайте також: Олена Дмітрієва: «Ми прагнемо не просто адаптуватися до нових умов, а бути на крок попереду»
Prof Build: Як вплинула війна на цементну галузь?
— Незважаючи на всі виклики повномасштабного вторгнення рф, ми змогли зупинитися за крок від прірви у 2022 році та почати відновлювальне зростання у 2023-2024 рр. (тут відіграла свою роль дуже низька база порівняння після обвалу у 2022 р.).
У 2024 році виробництво цементу в Україні склало 7,9 млн тонн, що майже на рівні виробництва 2023 року (7,4 млн тонн) і на 28 % менше довоєнного (2021 р.) обсягу виробництва цементу. Споживання цементу в Україні у 2024 році залишилося на рівні попереднього року — 6,3 млн тонн. Збереження і навіть зростання обсягів виробництва дозволяють не лише забезпечити фінансову підтримку для оборонних потреб, а й сприяти розвитку інфраструктури на місцевому рівні, що безпосередньо впливає на якість життя громадян.
Prof Build: Як Асоціація співпрацює з державою для забезпечення будівельних потреб?
— Основне завдання галузі — забезпечити якісним цементом потреби ринку. Якість — це контроль на кожному етапі виробництва. Тому і необхідна гармонізація українського законодавства із вимогами законодавства ЄС, прийняття нових стандартів на цемент, формування умов для використання заводами альтернативних видів палива. Цементна галузь одна з перших, яка прийняла регламентні стандарти EN. Виробники не тільки дотримуються встановлених норм, але також самостійно розробляють нові стандарти та впроваджують їх. Підприємства-учасники Асоціації «Укрцемент» мають відділи технічного контролю та сучасні акредитовані лабораторії для усіх випробувань вхідної сировини та готової продукції.
Також активно доносимо інформацію до споживача, щоб уникнути помилок при використанні цементу. Зокрема, ми розробили «Картки цементів» щодо складу, характеристик, властивостей та цільового застосування цементів (це одна з вимог стандартів EN), що випускаються за ДСТУ ЕN. Їх ми публікуємо на сайті, ютуб-каналі, у соцмережах. Запустили серію відео «Зроблено з цементу», плануємо, що у нас буде декілька сезонів.
Ми доносимо думку, що цемент — не просто сірий порошок, а основа всього, що нас оточує. Виробники цементу діляться досвідом, технологіями та розповідають про те, де і який цемент можна застосовувати. Таким чином ми вчимо споживача використовувати якісно цемент, виготовлений за європейськими стандартами. Окрім цього, розробили пам’ятку щодо маркування за новими вимогами українського законодавства.
Читайте також: Оксана Кулагіна: «Зараз — час зберегти все, що маємо, і працювати з тим, що є»
Prof Build: Не можу не запитати про Вашу оцінку Регламенту No 305 та готовності будівельної галузі до його запровадження. Адже сьогодні Ви серед головних експертів в будівельній галузі і досконало володієте інформацією.
— 2024 рік для виробників цементу став фінальним етапом підготовки для повноцінного використання нового технічного регламенту — Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку». ЗУ регламентуються не тільки вимоги до виробника продукції, а й впроваджується революція цільового застосування споживачем будівельної продукції. Прописані вимоги до конструкції і який саме цемент потрібен для забезпечення міцності такої конструкції — цільове застосування. Усі звикли, що марка 500 — найміцніший цемент, і мало хто приділяє увагу малоклінкерним цементам. Зараз є цементи, яких раніше не було на ринку, але які забезпечують високу міцність та довговічність готових виробів та зменшують «вуглецевий слід». Із впровадженням ЗУ зміниться позначення цементів — ПЦ на CEM, а марки цементів заміняться на класи.
Також споживач зможе отримати Декларацію показників, якою виробники цементу декларують якість своєї продукції. До кінця 2025 р. ще діють паралельно обидва регламенти. Але цементники вже готові і випускають свою продукцію за вимогами ЗУ.
Prof Build: Як галузь працює над зменшенням «вуглецевого сліду» у своєму виробництві?
— Тенденції зниження викидів парникових газів і перехід до більш екологічно чистих джерел енергії та стали практик, аби стримати зміну клімату, щороку стають все більш актуальними. Одним із головних факторів зниження викидів CO2 є зменшення частки клінкеру в цементі (клінкер-фактор), тому пошук шляхів підвищення ефективності компо зиційних портландцементів із високою ранньою міцністю є надзвичайно актуальним. У 2022 р. підприємства цементної галузі постачали на ринок 16 типів цементів. Упродовж 2023-2024 рр. — 11 типів. Стандарт EN 197-1 дозволяє до 32 типів цементів. Найбільш популярні типи цементів, які випускали всі виробники, — цементи зі шлаком: ПЦ ІІ/А-Ш 400, ПЦ ІІ/А-Ш 500. Також позитивною тенденцією для зниження викидів СО2 при випалі клінкеру та скорочення витрат на енергоносії є використання альтернативних видів палива з твердих побутових відходів (АП). Середній показник лише для ЄС використання АП становить уже 53 %. А відсоток біомаси у АП — 38 %. Оскільки українська цементна галузь не може собі дозволити дуже складну та дорогу технологію уловлювання, транспортування та зберігання вуглецю, ми можемо стати прикладом простих методів зниження викидів СО2, використовуючи біомасу при випалі клінкеру. Саме застосування методики згідно з Директивами 2003/87/ЄС та 96/61/ЄС дозволить досягти кліматичних цілей щодо екологічної та енергетичної ефективності на цементному виробництві, бути в рівних умовах з виробниками ЄС і впроваджувати екологічні технології та матеріали при відбудові нашої країни.
Читайте також: Юлія Шульгіна: «Ми будуємо компанію, яка має місію»
Prof Build: Яким Ви бачите майбутнє галузі? Які тенденції розвитку?
— Прогноз споживання цементу на 2025 рік досить стриманий. Ми мали відчутний стрибок у 2023 році. У 2024 р. ми вийшли приблизно на рівень 2023 року. Війна виснажує і в економічному, і в психологічному, і в ресурсному планах. Виснажуються всі сторони, тому берегти свої ресурси — саме така наша стратегія на короткострокову перспективу. 2025 рік буде непростим для будівельного сектору через такі фактори:
• дефіцит кваліфікованих кадрів, спричинений еміграцією та мобілізацією;
• залежність від енергоресурсів: хоча багато підприємств уже почали впроваджувати альтернативні джерела енергії, це потребує часу та додаткових
інвестицій;
• тиск регуляторних змін: адаптація до нових стандартів та екологічних вимог, зокрема пов’язаних із викидами СО2.
Prof Build: Як Ви оцінюєте потенційний попит на цемент в контексті відбудови України?
— Цемент, як основний будівельний матеріал, буде ключовим для відновлення України. Майбутнє цементного ринку в Україні залежатиме від багатьох факторів, найперше від здатності впоратися з внутрішніми викликами та ефективно реагувати на зовнішні загрози. Україна зазнала великих руйнувань. Цілі міста перетворились на руїни. І перед нами, як країною, постає багато питань — чи в змозі ми це все відбудувати? Очікується поступове відновлення ринку цементу.
Будівельна галузь відіграватиме ключову роль у відбудові країни, що стимулюватиме попит на цемент. Інвестиції у відбудову інфраструктури можуть створити додатковий попит на цемент. Керуючись оптимістичними прогнозами та припускаючи, що Україна буде мати щорічно близько $35 млрд, цементу буде потрібно 12,6 млн тонн. А це цілком реально для галузі. Учасники Асоціації вже сьогодні мають кілька рішень, аби уникнути ситуації з дефіцитом цементу. Приміром, якщо ми вийдемо на 10,5 млн тонн споживання, галузь готова модернізувати та розширювати наявні виробництва.
Цементна галузь готова мобілізувати свій ресурс для того, щоб заповнити ринок продукцією. Важливою буде роль держави в підтримці цементної галузі через політику субсидій, податкових пільг та інші форми підтримки для забезпечення стабільного розвитку. Найголовніше завдання — зробити так, щоб відбудова стала поштовхом до зростання країни. Це має бути нашою спільною метою: реалізувати чесний процес відбудови і максимально залучити у нього вітчизняне виробництво, щоб економіка України отримала максимально можливий ефект від процесу відбудови.