Будівельна галузь України переживає складний, але надзвичайно важливий етап трансформації.
В умовах воєнного часу ринок потребує не лише фінансової підтримки, а й професійного саморегулювання, підвищення якості проєктування та прозорості ціноутворення.
Про те, як формуються нові правила гри у сфері проєктних послуг, чому на часі створення громадського об’єднання проєктних і архітектурних компаній, а також як Національний експертно-будівельний альянс України розробляє сучасну систему моніторингу цін на будівельні матеріали, – у розмові з Віктором Лещинським, президентом НЕБАУ, доктором юридичних наук.
ПРО САМОРЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРОБЛЕМИ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
Prof Build: Пане Вікторе, питання саморегулювання у будівельній галузі часто називають базовою передумовою розвитку. Як ви оцінюєте нинішню ситуацію в Україні?
— Дійсно, проблеми саморегулювання сьогодні стоять особливо гостро. Навіть під час війни галузь продовжує розвиватися – з’явилися сертифіковані фахівці майже в усіх напрямах будівництва. Вони працюють через саморегулювальні організації, які поступово замінили застарілу систему ліцензування та зробили професійну діяльність більш відкритою і відповідальною.
Але залишаються питання сертифікації виконробів і представників будівельних компаній – адже державного ліцензування нині немає, а сертифікація таких фахівців носить добровільний характер.
Водночас варто говорити і про саморегулювання компаній, які працюють у сфері проєктування, технічного нагляду та експертизи.
Експертні організації – це професійні об’єднання, що пройшли акредитацію профільного міністерства і отримали допуск до ринку відповідно до класу наслідків та напрямів діяльності.
Однак саме у сегменті проєктування сьогодні спостерігаються найсерйозніші проблеми.
Prof Build: У чому саме полягає слабка ланка в системі проєктних компаній?
— Ринок проєктування дуже великий і охоплює як критичну інфраструктуру, так і соціальні, промислові чи житлові об’єкти. Але після скасування ліцензування у 2013-2014 роках діяльність архітекторів і проєктантів фактично залишилася без контролю.
Сьогодні якість проєктної документації часто викликає сумніви. Експертні організації регулярно стикаються з проєктами низької якості, що створює ризики для безпеки, бюджету та строків реалізації. Через банкрутства або закриття компаній проєкти передаються іншим виконавцям, а коригування здійснюють сторонні фахівці без участі авторів.
На моє переконання, потрібно створити громадське об’єднання проєктних і архітектурних компаній, яке зможе взяти на себе функції регулювання ринку. Це не про монополію, а про запровадження рейтингової системи – щоб замовник бачив, кому можна довіряти, а компанії підвищували власну репутацію.
Таке громадське об’єднання має стати не лише майданчиком для професійного діалогу, а й лобістом інтересів галузі на рівні уряду та парламенту. Воно повинно виступати ініціатором змін до законодавства і регуляторних актів, брати участь у підготовці проєктів нормативних документів, пропонувати сучасні стан дарти і механізми саморегулювання.
Фактично це буде голос професійної спільноти, здатний впливати на державну політику у сфері будівництва, проєктування, архітектури та експертизи.
Ми говоримо про рух до європейських стандартів прозорості, де якість і професійна відповідальність мають бути визначальними критеріями.
КРИМІНАЛЬНІ РИЗИКИ ТА ЄДИНА СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ЦІН
Prof Build: Окремо хотілося б торкнутися питання ціноутворення у будівництві. Чому воно сьогодні викликає стільки конфліктів і навіть кримінальних справ?
— Так, однією з найбільших проблем останніх років стало постійне кримінальне переслідування замовників, проєктантів і будівельників через нібито завищенняцін. Законодавство зобов’язує замовника проводити моніторинг вартості матеріалів, але на практиці цим займаються директори шкіл, лікарень чи заводів, які не мають ані спеціальних знань, ані власних технічних служб.
Проєктні компанії намагаються моніторити ціни самостійно – через інтернет, запити до виробників, комерційні пропозиції. Проте багато позицій взагалі не виробляються в Україні, їх доводиться імпортувати. У результаті журна лістські розслідування або окремі правоохоронці часто помилково трактують ціни як завищені, не враховуючи технічних специфікацій і кодів товарів.
Prof Build: Яке рішення пропонує Національний експертно-будівельний альянс України?
— Наша команда розробляє єдину інтегровану систему моніторингу вартості будівельних матеріалів та обладнання, яка дозволить отримувати фахові висновки щодо реальної ціни. Це не буде «державна довідка» – йдеться про професійний сервіс, який замовник зможе використовувати при підписанні відомості ресурсів.
Система зараз готується до тестового запуску, бо потрібно інтегрувати багато джерел і перевірених постачальників. Ми ведемо консультації з економічними підрозділами, державними підприємствами, контролюючими структурами.
Крім того, плануємо запровадити програму підвищення кваліфікації для проєктантів, щоб вони могли грамотно формувати кошторисну документацію і захищати себе та замовників від безпідставних звинувачень.
Prof Build: Якою має бути ідеальна модель державного контролю у цій сфері?
— Якщо ми рухаємося у напрямку європейської економіки, то вартість матеріалів і робіт – це сфера господарських відносин між замовником і виконавцем.
Контроль має стосуватися не ціни, а якості виконання. У майбутньому потрібно ввести страхування ризиків неякісного будівництва, щоб захистити замовників без криміналізації процесу. Коли кожна школа чи лікарня стає приводом для справи – це не контроль, а хаос.
Prof Build: Отже, головне на найближчий час?
— Найважливіше зараз – повернути будівельному ринку стабільність та професійність. Ми повинні сформувати прозорі механізми роботи, у яких кожен учасник процесу – від проєктанта, архітектора і до замовника – несе чітку відповідальність і має реальні інструменти захисту.
Саме через професійне об’єднання, системність і довіру ми зможемо створити умови для відновлення країни на сучасному, європейському рівні.