Проєктна галузь сьогодні опинилася у фокусі ключових рішень для відновлення України. Саме від якості проєктних рішень, відповідальності інженерів та рівня професійних стандартів залежать безпека, ефективність і довговічність майбутніх об’єктів. Про трансформацію НЕБАУ у Національну спілку проєктної справи, місію НСПС та роль проєктувальника у відбудові країни – у розмові з президентом НСПС, доктором юридичних наук Віктором Лещинським.
Prof Build: Вікторе Петровичу, Національна спілка проєктної справи (НСПС) є новою назвою у професійному середовищі. За нею стоїть глибший процес? Що таке НСПС за своєю суттю?
– НСПС – не просто професійне об’єднання. Це спроба повернути проєктній справі її справжній статус: інтелектуальний, відповідальний, стратегічний. Ми звикли говорити про будівництво через призму метрів, кошторисів, строків. Але ж будь-який об’єкт починається не з бетону, а з ідеї, інженерного рішення, проєкту. Суть НСПС полягає в тому, щоб об’єднати тих, хто створює цю, скажу так, первинну реальність: архітекторів, інженерів, проєктувальників, експертів. Тих людей, які мислять наперед та несуть відповідальність не лише за форму, а й за безпеку, функціональність, економіку.
Prof Build: Як саме виникла потреба трансформувати НЕБАУ у НСПС? Чому був важливим такий крок?
– Це була свідома і необхідна трансформація. НЕБАУ виконував свою роль у певний історичний період, але ж реальність змінилася кардинально. Повномасштабна війна оголила системні проблеми, і ми зрозуміли, що далі рухатися «за інерцією» означає втратити шанс. Тому НСПС – це не ребрендинг НЕБАУ, а дійсно зміна філософії з галузевого об’єднання до національної професійної спілки, де мислять категоріями держави, національного відновлення, стандартів та перспектив. Ми вийшли за межі «асоціації для своїх» і поставили собі набагато складніше завдання – стати інституцією, якій довірятимуть та з якою рахуватимуться на будь-яких рівнях.
Prof Build: Ви часто говорите про філософію НСПС. У чому конкретно вона полягає?
– У відповідальності. Проєктувальник – професія довіри, і помилки тут не абстрактні, а вимірюються людськими життями, мільярдами гривень збитків і роками втраченої перспективи. Тож філософія НСПС полягає у поверненні поваги до професії через високу планку вимог до себе, через саморегулювання, етику, постійний розвиток. Ми не боремося з державою, не протистоїмо нікому. Ми пропонуємо партнерство. Водночас ефективне партнерство можливе лише тоді, коли спільнота є зрілою, організованою та відповідальною.
Prof Build: Ви розпочали поїздки регіонами України, де проводите робочі зустрічі з представниками проєктних та експертних організацій, так?
– Саме так. НСПС не може бути «київським кабінетним проєктом». Проєктна справа живе у регіонах, де безпосередньо відбудовують лікарні після обстрілів, відновлюють житло, де громади шукають інженерні рішення в умовах обмежених ресурсів тощо. Це я чітко відчув за результатами, приміром, моїх недавніх поїздок до Дніпра та Житомира.
Prof Build: Які головні напрями обговорюєте з точки зору того, чим саме може бути у майбутньому корисна НСПС?
– Проєктна галузь стикається з комплексом системних проблем, і НСПС працюватиме над їх вирішенням.
Ключовий виклик сьогодні – дефіцит кваліфікованих кадрів, адже повноцінний проєктувальник, інженер чи архітектор формується роками. Це не лише п’ятирічна університетська освіта, а й щонайменше 5 років практичного досвіду роботи з об’єктами різної складності.
Читати також: Саморегуляція проєктного ринку: у Хмельницькому відбулася четверта регіональна зустріч НСПС
Не менш гострою залишається проблема оплати праці. Попри державне регулювання, чинні нормативи формування вартості проєктних та експертних робіт утримують ціну праці проєктантів на критично низькому рівні, що потребує перегляду в бік збільшення щонайменше у 1,5-2 рази.
Окремим болючим питанням є мізерна оплата авторського нагляду, яка, правду кажучи, демотивує фахівців здійснювати професійний контроль на будівельних майданчиках. Додатково ситуацію також ускладнює недобросовісна конкуренція, зокрема на державних тендерах. Демпінг там сягає 70%, що призводить до низької якості проєктної документації та затягування строків експертиз.
Саме тому НСПС бачить своє головне завдання у захисті проєктних компаній, підвищенні їхнього кваліфікаційного та технічного рівня й формуванні ринку, на якому замовник (як державний, так і приватний) отримуватиме якісний, професійний та відповідальний проєктний продукт.
Тому мої поїздки регіонами не є якимись протокольними зустрічами. Я маю живий діалог. НСПС має бути поруч з людьми, а не десь «над» чи «поза» нашою дійсністю.
Prof Build: Якою Ви бачите саму модель розвитку НСПС у найближчі роки?
– По-перше, це інституційне зміцнення: чіткі стандарти членства, експертні ради, реальний вплив на нормативну базу. По-друге,цеосвіта і розвиток. Ми плануємосистемні програми підвищення кваліфікації, обмін досвідом, залучення міжнародних практик тощо. По-третє, це адвокація професії. Проєктувальники мають бути учасниками ухвалення рішень, а не такими собі «технічними додатками до політичної волі». НСПС буде відстоювати ці принципи на всіх рівнях – від громад до центральних органів влади.
Prof Build: Часто роль інженерів і проєктувальників недооцінюють, порівняно із забудовниками або підрядниками. Чому так відбувається, на Вашу думку?
– Так, це одна із суттєвих проблем. У публічному дискурсі ми бачимо забудовника, інвестора, чиновника, постачальника, але не бачимо того, хто відповідає за логіку, безпеку і сталість рішень. Інженер не є «обслуговуючим персоналом». Він – автор системи, її творець. Без сильної проєктної школи Україна просто приречена на хаотичну забудову і… дуже коштовні помилки. НСПС прагне змінити цей ракурс і повернути проєктувальнику належну суб’єктність.
Читати також: Саморегуляція проєктного ринку: регіональний діалог НСПС відбувся у Рівному
Prof Build: Відбудова України після війни вже є і однозначно буде темою №1. Яку роль тут відіграватиме НСПС?
Переконаний, що ключову. Відбудова не є просто відновленням зруйнованого, а шансом побудувати інакше: безпечніше, розумніше, сучасніше. Такого шансу не можна втратити, тож рішення не повинні бути ситуативними. НСПС бачить тут свою роль у формуванні стратегічного підходу до відновлення нашої країни: адаптовані до регіонів рішення, єдині високі стандарти, пріоритет безпеки і енергоефективності. Ми хочемо, щоб Україна після війни не просто «латала рани», а зробила відчутний стрибок уперед. Без професійної проєктної спільноти це неможливо.
Prof Build: Сфера будівництва сьогодні перебуває у надскладному стані: війна, нестача кадрів, обмежене фінансування. Чи бачите Ви реальні передумови для її відновлення і розвитку?
– Стан дуже складний, але не критичний. Будівельна галузь завжди була чутливою до криз, але водночас вона є однією з перших, яка запускає відновлення економіки. Ми вже бачимо попит на проєктні рішення, особливо у громадах, які думають не лише про «відбудувати», а й про «побудувати правильно». Передумови є: міжнародна підтримка, запит суспільства на якісні та безпечні об’єкти і колосальний внутрішній професійний потенціал. Питання лише в організації цього потенціалу та зрозумілих правилах гри для всіх.
Prof Build: Яких ключових помилок, на Вашу думку, не можна припуститися під час відновлення України?
– Найбільшою помилкою може стати безсистемний поспіх, коли рішення ухвалюватимуться швидко, але без єдиної логіки та стандартів. У такому випадку можна отримати хаос, який доведеться виправляти роками. Другою помилкою може стати ігнорування професійної експертизи. Якщо проєктувальників залучатимуть формально, а не як партнерів, то результат буде, самі розумієте, відповідним. Третьою помилкою може стати відсутність довгострокового бачення. Відбудова – це ж не про сьогоднішній день чи бюджет, а про те, якою Україна буде через 20, 30, 50 років.
Prof Build: Що для Вас особисто означає НСПС?
– Відповідальність. І віра. Віра в людей професії, які звикли працювати тихо, але які заточені мислити масштабно. НСПС – це про майбутнє, яке ми проєктуємо вже зараз. Я щиро вірю, що саме в цьому, без перебільшення, і полягає наша головна роль.