Як формується цифровий фундамент відбудови та розвитку будівельної галузі України
Коли говорять про відбудову України, найчастіше уявляють крани, бетон і нові будівлі. Проте справжня трансформація починається задовго до появи фізичних об’єктів — із системи управління даними, процесами та життєвим циклом нерухомості. Саме цей «цифровий фундамент» визначає ефективність інвестицій, якість будівництва і довгострокову стійкість міст та інфраструктури, що дедалі частіше стає предметом аналітики та професійних дискусій на сторінках ProfBuild.
Олена Бондар — доктор економічних наук, професор, член EU BIM Task Group та провідна експертка Офісу цифрового управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України — належить до ключових фігур, які формують нову модель управління будівельним комплексом країни. Її робота охоплює не лише державні інфраструктурні програми, а й ширшу екосистему будівництва: житловий сектор, комерційну нерухомість, міський розвиток та інвестиційні проєкти.
Prof Build: Пані Олено, за останній рік ваша діяльність суттєво змінилася — від академічної роботи до практичного управління процесами відбудови. Як ви оцінюєте цей перехід?
— Для мене це перехід від формування концепцій до їх реалізації на національному рівні. Раніше моя діяльність була пов’язана з наукою, освітою та міжнародними дослідженнями у сфері управління будівництвом. Сьогодні ці напрацювання застосовуються в умовах масштабної трансформації країни.
Я працюю провідним експертом Офісу цифрового управління при Державному агентстві відновлення — структурі, що формує підходи до сучасного управління будівельними та інфраструктурними проєктами на основі даних. Йдеться не лише про державні об’єкти, а й про створення моделі, яка може використовуватися у всьому будівельному секторі — від житлового девелопменту до великих інвестиційних проєктів.
Фактично ми переходимо від фрагментарного будівництва до управління повним життєвим циклом об’єктів нерухомості. Це зміна управлінської парадигми, яка визначатиме розвиток галузі на десятиліття вперед.
Читайте також: Олена Бондар: "Трансформуємо країну. Переосмислюємо ролі. Впроваджуємо майбутнє!"
Prof Build: Чому потреба в такій трансформації виникла саме зараз?
— Масштаб відбудови України фактично означає перезапуск усього будівельного комплексу. Йдеться не лише про дороги чи мости — це житло, промислові об’єкти, логістика, соціальна інфраструктура, міське середовище.
Керувати таким обсягом проєктів традиційними методами неможливо. Необхідна система, яка забезпечує прозорість, координацію учасників, контроль ресурсів і прогнозованість результатів.
Офіс цифрового управління створено як центр компетенцій, що акумулює світовий досвід і адаптує його до українських умов. Ми формуємо методологію, стандарти та інструменти, які можуть застосовуватися як у державних програмах, так і у приватному секторі. Це основа для довгострокового розвитку галузі та підвищення її інвестиційної привабливості.
Prof Build: Чи можна вже говорити про конкретні результати цієї роботи?
— Так. За відносно короткий час ми пройшли етапи, на які інші країни витрачали роки. Розроблено план імплементації BIM, сформовано базові підходи до цифрового управління, створено систему підготовки кадрів і запущено пілотні проєкти.
Але головний результат — поява професійної спільноти, здатної працювати за новими принципами. Без людей жодна технологія не працює. Сьогодні формується нова культура будівництва, орієнтована на дані, співпрацю та довгострокову ефективність.
Prof Build: Розкажіть про пілотний проєкт. Яку роль він відіграє для галузі?
— Пілотний проєкт — це не окремий кейс, а тестування моделі реалізації. На ньому відпрацьовуються вимоги до даних, взаємодія учасників, управлінські процедури та цифрові інструменти, включно із середовищем спільних даних.
Мета — створити підхід, який можна масштабувати на будь-які будівельні проєкти: державні, муніципальні чи приватні. Це дозволяє позбутися залежності від індивідуальних рішень і перейти до системної моделі, що мінімізує ризики, підвищує якість та забезпечує прозорість.
Prof Build: Ви багато говорите про освіту. Наскільки гостро стоїть кадрове питання?
— Кадри — це ключовий фактор трансформації. В Україні тривалий час не існувало системної підготовки фахівців цифрового будівництва, особливо для управління великими проєктами.
Ми розробили програми навчання для різних рівнів — від керівників до технічних спеціалістів. Уже сформовано перші команди, які впроваджують нові підходи у своїх організаціях. Це поступово змінює професійну культуру галузі.
Читайте також: Кадри для будмайданчиків: які освітні ініціативи упроваджуються у галузі
Prof Build: Яке значення має міжнародна співпраця?
— Вона є стратегічною, особливо у сфері стандартів і методології. Велика Британія — один зі світових лідерів цифрового будівництва, і співпраця з британськими експертами дає змогу адаптувати найкращі практики до українських умов.
Водночас Україна сьогодні створює унікальний досвід — впровадження сучасних підходів у масштабній програмі відбудови. Це робить наші напрацювання цікавими для міжнародної спільноти. Ми вже не лише запозичуємо, а й формуємо власні рішення.
Prof Build: Ви часто наголошуєте, що BIM — це не про технології. Що ви маєте на увазі?
— BIM — це система управління інформацією протягом усього життєвого циклу об’єкта. 3D-модель — лише її візуальна частина.
Справжня цінність полягає в можливості приймати обґрунтовані рішення на основі даних ще до початку будівництва і супроводжувати об’єкт протягом десятиліть експлуатації. Це однаково актуально для доріг, житлових комплексів, лікарень чи комерційної нерухомості.
Фактично BIM переводить галузь із реактивного управління до проактивного, де проблеми усуваються до того, як вони виникають на будівельному майданчику.
Читайте також: BIM-Форум: підсумки та висновки
Prof Build: У чому ви бачите свою особисту місію?
— Моя місія — зробити цифрову трансформацію будівельного комплексу України незворотною. Створити систему, яка працюватиме незалежно від окремих людей чи проєктів.
Якщо сьогодні закласти правильні стандарти та підходи, країна користуватиметься ними десятиліттями. Йдеться про ефективне використання ресурсів, прозорість і якість середовища, в якому житимуть майбутні покоління.
Prof Build: Якою ви бачите роль жінок у галузі?
— Сучасне будівництво — це передусім управління складними системами, і професіоналізм тут важливіший за будь-які стереотипи. Жінки дедалі частіше обіймають ключові позиції, привносячи системне мислення та здатність до діалогу.
У період трансформації галузі це особливо важливо, адже необхідно узгоджувати інтереси багатьох сторін і працювати на довгостроковий результат.
Prof Build: Що дає вам сили працювати в такому ритмі?
— Розуміння масштабу відповідальності. Ми фактично формуємо основу розвитку країни на десятиліття вперед. Це складно, але водночас надзвичайно мотивує.
Prof Build: Що б ви порадили молодим фахівчиням, які хочуть працювати у великих проєктах?
— Не боятися складних завдань і постійно навчатися. Будівельна галузь сьогодні — це простір великих можливостей для тих, хто готовий мислити системно і брати на себе відповідальність. Будуйте не лише об’єкти — будуйте майбутнє.
Prof Build: Що б ви хотіли побажати читачкам журналу Prof Build?
— Не уникати складних викликів і постійно інвестувати у власний розвиток.
Сфера інфраструктури сьогодні відкриває широкі можливості для професійного зростання й реального впливу на життя суспільства. Саме зараз формується нова якість цієї галузі. І кожен, хто готовий працювати системно та відповідально, може стати частиною цих змін.