Повномасштабна війна докорінно змінила ландшафт українського підприємництва. Більшість компаній не лише адаптували операційні процеси, а й сформували фінансові резерви для довгострокового планування.
Про те, як працює механізм страхування воєнних ризиків, чому євроінтеграція стала драйвером модернізації та на яку підтримку розраховує бізнес — у розмові з Prof Build розповіла Вікторія Куликова, керівниця департаменту комітетів та Комітету EBA з питань відновлення України.
Prof Build: Пані Вікторіє, як би ви охарактеризували поточний стан ділової активності в Україні? Чи можна стверджувати, що бізнес остаточно перейшов від стратегії виживання до стратегії адаптивного зростання?
— Поточний стан справ у бізнесі можна описати як стабільну роботу в умовах тривалої адаптації до війни. Компанії переходять до більш системного планування розвитку, хоча все ще працюють у ситуації високої невизначеності. Це підтверджують результати регулярних досліджень, які проводить Асоціація серед своїх членів.
Опитування «Бізнес в умовах війни» показало, що в лютому 2026 року 76% компаній працювали в повному обсязі. Цей показник залишається стабільним із 2024-го, що суттєво відрізняється від ситуації 2022 року, коли повноцінно працювали лише 28% бізнесів. Це свідчить про те, що компанії змогли адаптувати операційні процеси, логістику та управління ризиками до воєнних реалій.
Також важливою ознакою переходу від виживання до адаптивного розвитку є і посилення фінансової стійкості. Сьогодні 67% компаній мають фінансові резерви на рік+ — це вдвічі більше, ніж на початку повномасштабної війни. Бізнес уже не тільки реагує на кризу, а й планує свою діяльність наперед.
Читайте також: Фінські технології для відновлення України
Prof Build: Згідно з даними ЕВА, які три виклики зараз є найбільш критичними для великих інвесторів?
— В Асоціації ми щороку вимірюємо Індекс інвестиційної привабливості України, щоб зрозуміти його динаміку, ключові позитивні та негативні фактори впливу на інвестклімат.Якщо говорити про три найкритичніші виклики для інвесторів за результатами останньої хвилі Індексу, то це війна, корупція та слабка судова система.
Воєнна агресія росії залишається головним джерелом ризиків. Безпекова ситуація напряму впливає на інвестиційні рішення, довгострокове планування, страхування ризиків та вартість капіталу, ситуацію в енергетиці.
Другий системний виклик — корупція. Попри поступові позитивні зміни, інвестори очікують більш передбачуваних правил гри, прозорості регуляторних процедур та справедливої конкуренції на ринку.
І, зрештою, — слабка судова система. Захист прав власності, ефективне виконання контрактів і незалежність судових рішень є базовими умовами для великих довгострокових інвестицій.
Водночас загальна оцінка інвестиційного клімату поступово покращується. Частка керівників компаній, які вважають його несприятливим, зменшується третій рік поспіль — із 84% у 2023 році до 71% у 2025 році. Попри війну, 72% бізнесів планують продовжувати інвестувати в Україну — йдеться про компанії, які вже присутні в країні та ведуть тут операційну діяльність. Якщо ж говорити про іноземні компанії, яким потенційно цікаво вести тут бізнес, то їм значно складніше прийняти рішення інвестувати в Україну вже зараз, і вони переважно очікують на завершення воєнних дій.
Prof Build: Які майданчики для комунікації між бізнесом та урядом сьогодні є найбільш дієвими? Чи відчуває бізнес, що його чують на етапі розробки законопроєктів, а не після їх ухвалення?
— Асоціація організовує регулярні зустрічі, бере участь у спільних робочих групах, надає рекомендації для напрацювання законодавчих змін, а також проводить галузеві обговорення і публічні консультації, представляючи позицію своїх членів у різних галузях економіки.
Саме завдяки постійному діалогу формуються більш передбачуване регуляторне середовище та можливість оперативно реагувати на виклики, з якими стикається бізнес. Асоціація розбудовує відносини довіри з державою та працює над подальшим посиленням цієї практики — щоб консультації з ринком ставали стандартною частиною законодавчого процесу, а врахування експертної позиції бізнесу було системним.
Читайте також: Відбудова, інвестиції, кадри: про що говорили на Раді директорів КБУ
Prof Build: Наскільки локальний бізнес готовий працювати за європейськими стандартами?
— Членські компанії Асоціації демонструють досить високий рівень готовності працювати за європейськими стандартами. За результатами нашого дослідження «Вплив євроінтеграційного руху України на бізнес», 95% компаній уже повністю або частково готові працювати на ринку ЄС. На це вказує також рівень обізнаності бізнесу з європейськими вимогами. Майже половина компаній добре розуміє регуляторні правила ЄС, ще 35% мають середній рівень підготовки.
До того ж, євроінтеграція сприймається компаніями переважно як можливість, а не як виклик. 71% компаній позитивно оцінюють її вплив на свій розвиток. Адже доступ до європейського ринку стимулює модернізацію, підвищення конкурентоспроможності та впровадження нових стандартів. Можна сказати, що євроінтеграція фактично стала одним із ключових драйверів якісної трансформації бізнес-середовища в Україні.
Prof Build: Якими є потреби з відновлення бізнесу на прифронтових територіях?
— Прифронтові області перебувають у принципово складніших умовах порівняно з іншими регіонами країни, тому вони потребують комплексних і водночас адресних інструментів підтримки, серед яких:
- Комплексна державна програма та/або закон для врегулювання викликів, а також забезпечення системної державної підтримки.
- Розширення доступу до кредитів і грантів, розвиток програм на кшталт «5-7-9%», а також механізми компенсації воєнних ризиків для бізнесу та інвесторів.
- Зниження податкового навантаження (військовий збір, ЄСВ), пільги на землю та нерухомість, спрощення окремих адміністративних процедур для зменшення простоїв.
- Компенсація логістичних витрат, розвиток транспортних маршрутів, створення логістичних хабів і тарифні пільги.
- Прозорі механізми бронювання працівників, повернення населення та розвиток підприємництва у регіонах.
- Підтримка енергостійкості бізнесу, а також системні програми з розмінування територій.
- Підтримка локального виробництва та інвестицій. Пріоритет для місцевих виробників у держзамовленнях, сприяння експорту та створення спеціальних економічних умов для залучення інвестицій.
Комітет Асоціації з відновлення України активно опікується цим питанням разом з регіональними офісами Асоціації в таких містах, як Харків, Одеса і Дніпро. Нещодавно ми надали третю редакцію пакета пропозицій щодо підтримки бізнесу у прифронтових областях представникам держави та ЄС і плануємо підготувати чергове оновлення до цьогорічної конференції з питань відновлення України, що проходитиме влітку в Польщі.
Prof Build: Наскільки доступними та надійними є інструменти страхування воєнних ризиків?
— З одного боку, такі програми вже існують як від міжнародних, так і від українських інституцій. Це важливий крок у напрямку зниження інвестиційних ризиків.
Проте на практиці ці інструменти мають обмеження, як-от:
- значна частина програм орієнтована переважно на іноземних інвесторів, тоді як український бізнес, особливо МСБ, часто залишається поза їхнім охопленням;
- страхові премії є значними, що робить інструмент економічно недоступним для багатьох компаній;
- обмежені ліміти покриття — обсяги компенсацій не завжди відповідають реальним масштабам ризиків;
- страхові компанії відмовляються страхувати військові ризики у прифронтових областях, де для бізнесу це є найбільш актуальним;
- складні бюрократичні вимоги ускладнюють швидке отримання страхового захисту.
У результаті ефективність цих механізмів поки що недостатня для масового використання бізнесом.
Певною мірою усунути зазначені обмеження покликана нова державна програма страхування військових ризиків через Експортно-кредитне агентство. Вона дозволяє частково компенсувати страхові премії, зробивши страхування військових ризиків більш доступним, та передбачає можливість виплати до 30 млн грн у разі, якщо страховий випадок настав у прифронтових областях, де класичне страхування поки що не працює.
Prof Build: Сьогодні спостерігається активність іноземних делегацій щодо участі бізнесу їхніх країн у проєктах відбудови. У яких сферах ви бачите найбільший інтерес міжнародного бізнесу та як залучити ще більше компаній?
— Іноземний бізнес сьогодні досить активно розглядає Україну в контексті відбудови. За даними опитування інвесторів, 79% міжнародних компаній зацікавлені в можливостях, пов’язаних із відновленням.
Найбільш привабливими сферами для міжнародного бізнесу є послуги (30%), інфраструктура, транспорт і логістика (25%), будівництво та відновлення (19%), енергетика й відновлювані джерела (17%), агросектор, виробництво та переробка (17%).
Для розширення участі інвесторів потрібні такі умови:
- завершення воєнних дій;
- посилення верховенства права та забезпечення стабільних правил гри;
- страхування і гарантії інвестицій, включно з покриттям воєнних ризиків;
- спрощення дозвільних процедур;
- податкові та митні стимули;
- доступ до місцевих партнерів і розвиток бізнес-нетворкінгу;
- прозора і передбачувана регуляторна політика;
- доступ до міжнародних фінансових інструментів.
Prof Build: Якими є мета та основні завдання Комітету з відновлення EBA?
— Комітет з відновлення України Європейської Бізнес Асоціації був створений у 2022 році як відповідь бізнесу на повномасштабну війну та потребу в системному підході до відбудови. Серед основних завдань Комітету — покращення регуляторного середовища, розвиток діалогу з державою і міжнародними партнерами щодо підтримки економіки.
Окремий фокус — компенсація збитків бізнесу, страхування воєнних ризиків, розвиток державно-приватного партнерства та захист прав власності.
Також Комітет напрацьовує рішення для підтримки бізнесу в різних областях України з урахуванням їхньої специфіки та потенціалу, готує гайди для бізнесу з порадами, як на практиці іноземні компанії/партнери можуть долучитися до відновлення України; який має бути алгоритм дій бізнесу в разі пошкодження їхнього майна внаслідок бойових дій тощо.
У ширшому сенсі Комітет є платформою, яка об’єднує бізнес і державу навколо спільної мети — швидкого відновлення економіки України та її інтеграції в європейський простір.
Prof Build: Питання людського капіталу — номер один для виробництва та будівництва. Яким є бачення ЕВА щодо вирішення проблеми з кадрами, що збалансувало б потреби фронту та життєздатність економіки?
— Бізнеси адаптуються і впроваджують зміни, спрямовані на утримання та розвиток працівників, розширення команди й бізнесу. Серед основних напрямів: збільшення кількості працівників — 36%, підвищення заробітної плати — 94%, збільшення бюджетів на навчання та розвиток — 25%, вихід на нові ринки й пошук нових партнерів — 18%.
82% компаній дозволяють працювати віддалено повністю або частково, що відкриває можливості для залучення кадрів з різних регіонів України, а також з-за кордону.
Спостерігаємо, що бізнес адаптується до нових умов через довгострокові інвестиції в людей: створює кадровий резерв завдяки співпраці зі школами та університетами, розвиває стажування, внутрішнє навчання та перекваліфікацію, залучає ветеранів, людей з інвалідністю, працівників старшого віку, а також створює більше можливостей для працевлаштування жінок.
На мою думку, поєднання інвестицій у навчання та перекваліфікацію, гнучких моделей зайнятості із прогнозованою системою бронювання дає змогу боротися з дефіцитом кадрів і балансувати між потребами економіки та оборони.
Prof Build: Як бізнес-спільнота справляється з накопиченою втомою та фінансовим виснаженням? Чи бачите ви тенденцію до релокації активів за кордон?
— Бізнес-спільнота, попри все, демонструє високий рівень стійкості й адаптації. Компанії перебудовують операційні моделі, фокусуються на ефективності витрат, утриманні ключових команд і підвищенні продуктивності.
Щодо релокації активів, дані ЕВА свідчать, що масового відтоку бізнесу немає. У 2025 році лише 10% компаній здійснювали релокацію, з них 8% — у межах України і 2% — за кордон. Натомість 83% бізнесів не релокувалися і не планують цього робити.
Український бізнес проходить фазу «виснаженої стійкості»: компанії працюють під значним тиском, але зберігають присутність на ринку та стратегічну орієнтацію на Україну як основний майданчик для діяльності.