Ліфти вже давно перестали бути лише технічним елементом будівлі — сьогодні вони визначають комфорт, безпеку та навіть статус житлових і комерційних об’єктів.
Про трансформацію ринку, стандарти якості нового покоління та роль технологій у формуванні сучасного міського середовища — розповіла Тетяна Вороніна, співвласниця та директорка «МІЦУЇ Україна» в ексклюзивному інтерв'ю виданню Prof Build.
У контексті відбудови України та поступової інтеграції до європейських стандартів вимоги до інженерної інфраструктури стрімко зростають, а разом із ними змінюється і сам ринок ліфтового обладнання.
За останні роки в Україні сформувався новий баланс сил: поряд із локальними гравцями посилюється присутність міжнародних брендів, а конкуренція дедалі більше зміщується у площину якості, технологій та сервісу.
Показовим є той факт, що понад 30% ліфтів, імпортованих в Україну протягом останнього року, припадає на рішення, представлені компанією «МІЦУЇ Україна» — ексклюзивним дистриб’ютором ліфтів Mitsubishi в Україні.
Prof Build: Як формувався ваш бізнес протягом останніх 7 років і яку роль сьогодні відіграє компанія «МІЦУЇ Україна» на ліфтовому ринку України?
Сьогодні ми працюємо повним циклом: від підбору певного типу обладнання, подальшої його поставки, монтажу і до сервісу. І для нас це принципово, тому що саме на етапі експлуатації проявляється реальна якість рішення.
Ми представляємо технології Mitsubishi Electric на виробничій базі Shanghai Mitsubishi Elevator, яка є одним із найпотужніших виробництв ліфтів у світі. А для українського ринку це означає доступ до перевірених рішень, а не експериментів.
І ми пишаємось своїм результатом: з майже 2000 ліфтів, встановлених на будівельних майданчиках України в минулому році, більше 600 одиниць — це наші ліфти MIZUI та Mitsubishi. Окрім ліфтів, це ще й підйомники та ескалатори.
І ви точно їздили на одному з наших об’єктів — Центральний вокзал у місті Києві, де встановлені ескалатори та ліфти MIZUI на першому пероні.
Читайте також: Ліфти «Міцуї»: привілей висотного підйому
Prof Build: Що для українського девелопера означає працювати з вами?
— Це про спокій, якщо чесно, і прогнозований результат. Бо девелопер або забудовник розуміють, що купують ліфтове обладнання, яке буде працювати 20–30 років і не стане проблемою.
І тут важливими є не тільки сучасні технології та стандарти заводів-виробників, а й стабільність нашої компанії. Саме тому ми маємо довготривалі партнерські відносини з великими та потужними забудовниками на ринку.
Також це про гарантії, які забезпечуються нашим власним сервісом, можливістю швидкого реагування завдяки великій складській програмі, штату працівників та автомобільному парку машин.
Це вже суто українська послуга, і ми пишаємось тим, що, за відгуками наших замовників, її надання — на найвищому рівні.
Prof Build: Чи змінився запит ринку за останні роки?
— Так, змінився, і це видно майже в кожному проєкті. Бо, якщо раніше головне було — щоб ліфт просто працював, то зараз з’являється розуміння, що ліфт — це візитна картка об’єкта.
Тому забудовники звертають увагу не тільки на технічні параметри, такі як вантажопідйомність та швидкість, а й на габарити і оздоблення кабін, особливо на їхню висоту та матеріали оздоблення.
Тому спільно із забудовниками ми розробляємо дизайн кабін і підбираємо матеріали відповідно до дизайну ліфтового холу і навіть матеріалів фасаду.
І я можу впевнено зазначити, що сьогодні девелопери вже думають про ліфти як про частину свого продукту, а не тільки як про технічну необхідність.
Prof Build: Як це впливає на архітектуру та проєктування?
Окрім того, є системи, які розподіляють потік пасажирів поміж ліфтами, а це вже впливає на те, як будівля функціонує в цілому.
Тому питання, який саме буде ліфт, зараз закладається в концепцію, а не додається в кінці.
Читайте також: "Міцуї Україна" виступає ексклюзивним представником ліфтового обладнання Mitsubishi в Україні
Prof Build: Сьогодні в Україні тема ліфтів стала більш гострою через відключення електроенергії. Наскільки ця ситуація змінила ринок?
— Кардинально, тому що всі раптом зрозуміли, що ліфт — це доступ до нормального, звичного життя, яке ми мали раніше, особливо якщо ми говоримо про будинки вище 10–15 поверхів.
І коли немає електроенергії, люди фактично відрізані від комфортного способу дістатися до своїх квартир. На жаль, ця ситуація швидко змінила запит ринку — з’явилася потреба в автономності.
На практиці це вирішується через встановлення резервного живлення: генератори, акумулятори, інвертори; також пропонується інтеграція з альтернативними джерелами — ліфт просто переключається на інший режим роботи.
І разом з цим з’явилася нова тема, про яку раніше не так часто говорили, — це доступ до ліфта за допомогою карток, ключів, мобільного додатка. Тобто йдеться про використання системи контролю доступу.
Технічно це нескладно реалізувати, але це вже не тільки про технології, а й про соціальні відносини в будинку.
Prof Build: Про що важливо говорити в контексті теми інклюзії?
— Зараз дуже важливо розуміти, що інклюзія більше не є опцією — це вже вимога до ліфтового обладнання, тому що донори, банки, міжнародні партнери дивляться на це дуже прямо: якщо проєкт не дає доступу всім групам користувачів, він просто не має права на існування і не отримує фінансування.
І це змінює правила гри для всіх.
Prof Build: Які рішення тут є ключовими?
— Це комплекс рішень: адаптовані ліфти, підйомники, платформи, які дозволяють рухатися людям з візками або на кріслах колісних.
І якщо подивитися на світ, наприклад Tokyo або London, там це вже норма — людина не думає, як їй пересуватися, вона просто це робить.
І от до цього нам потрібно прийти.
Prof Build: Чи може Україна стати прикладом у цьому?
— Може, і саме зараз, тому що ми багато будуємо з нуля. І це шанс одразу закласти правильні підходи, не повторюючи чужі помилки.
Якщо це зробити системно, ми можемо показати дуже сильний приклад.
Prof Build: Як війна змінила вимоги до інфраструктури?
— З’явився дуже чіткий фокус на безпеці й автономності, тому що ми всі прожили ситуацію, коли система може просто не працювати.
І це змушує по-іншому дивитися на проєктування, адже тепер потрібно враховувати сценарії, які раніше здавалися «крайніми». Це підвищує вимоги до всього — і до обладнання, і до підходу загалом.
Одним із ключових завдань стає формування стандартів доступу до підземних укриттів та до поверхів для людей з особливими потребами.
Prof Build: Дуже часто після встановлення ліфта починається найскладніше – обслуговування. Як це працює у вас і чому це важливо?
— Насправді найважливіше починається саме після встановлення, і це те, що часто недооцінюють на етапі вибору.
Ліфт — це не продукт, який просто встановили і забули. Це система, яка працює щодня і потребує постійного професійного обслуговування.
Ми завжди говоримо, що продаємо не ліфт, а довгострокове рішення, бо від сервісу залежить усе — і безпека, і комфорт, і термін служби.
У нас є власна сервісна служба, регулярні огляди, і ми працюємо з обладнанням, яке дозволяє відстежувати стан системи і реагувати ще до того, як виникає проблема.
Це кардинально змінює терміни експлуатації.
Читайте також: З ліфтами MITSUBISHI та MIZUI – надійно як у фортеці
Prof Build: Чому для девелопера або ОСББ важливо обирати саме такого партнера?
— Тому що через кілька років після введення об’єкта в експлуатацію саме сервіс визначає, чи все працюватиме нормально, чи, навпаки, стане постійною проблемою. Коли ти працюєш із системним партнером, ти розумієш, що в тебе є підтримка на всіх етапах, зрозумілі стандарти у виконанні робіт і прогнозований результат.
Для керуючих компаній та ОСББ це взагалі щоденна відповідальність перед людьми, і тут дуже важливо мати партнера, який реально включений у процес і реагує на всі виклики, а не з’являється лише тоді, коли вже є проблема.
Prof Build: І на завершення: ви працюєте у сфері, яка традиційно вважається чоловічою. Чи впливає це на бізнес? Чи все ж таки визначальним є професіоналізм?
Однак з часом це вже не має значення, оскільки в цій сфері дуже швидко все перевіряється практикою.
Тут неможливо довго втриматися в ролі, якщо ти не розумієш продукт, процеси і ступінь відповідальності. Тому в якийсь момент питання гендера просто зникає, а залишаються тільки рівень професіоналізму і здатність доводити справи до кінця.
Я б сказала, що сьогодні ринок стає більш відкритим. Замовники, партнери, девелопери дивляться не на те, хто ти, а на те, чи можеш ти забезпечити результат, особливо в умовах, в яких зараз працює наша країна.
І, можливо, саме через ці виклики формується більш зріле середовище, де довіра будується не на формальних ознаках, а на досвіді, відповідальності та якості роботи.
Я вважаю, що не гендер визначає успішність бізнесу, а місія, яку наш бізнес реалізовує. Це і вибудовує довготривалі партнерські відносини між нами та інвесторами й різними компаніями та організаціями, які протягом подальших років експлуатації ліфтів можуть змінюватися.
А що не змінюється — то це якість наших ліфтів та ефективність сервісу, бо ми працюємо з технологіями Mitsubishi, що мають найвищий рівень оцінки експертів у ліфтовій індустрії і перевірені роками.