В умовах тривалих енергетичних ризиків попит на енергокредити посилюється. Йдеться вже не тільки про реакцію на можливі відключення, а й про стратегічне рішення для бізнесу, житлових будинків, громад і приватних домогосподарств. Водночас розвиток енергокредитування став можливим завдяки державним програмам та ініціативам комерційних банків, які спільно створили фінансові стимули для різних категорій позичальників.
Як змінюється цей ринок, які напрями сьогодні є найбільш затребуваними та чому саме зараз час інвестувати в енергонезалежність — в ексклюзивному інтерв'ю Prof Build з першою заступницею голови правління ГЛОБУС БАНКУ Оленою Дмітрієвою.
Prof Build: Пані Олено, чи можна сказати, що енергокредитування в Україні вже сформувалося як окремий напрям банківського фінансування?
— Так, і зараз це вже цілком очевидно. Якщо спочатку такі кредити сприймалися радше як тимчасова відповідь, скажімо так — «реакція» на кризові обставини, то нині це вже системний сегмент банківського ринку. Ми бачимо, що і бізнес, і співвласники багатоквартирних будинків, і приватні домогосподарства дедалі частіше розглядають інвестиції в енергонезалежність не як антикризовий крок, а як практичну потребу.
Сьогодні енергонезалежність дає змогу працювати безперервно, забезпечує базовий комфорт для життя, а в деяких випадках — можливість заощаджувати на енерговитратах. Саме тому попит зміщується до більш комплексних проєктів: власної генерації, накопичення енергії, теплових насосів, енергоефективної модернізації будівель тощо.
Prof Build: Чому енергокредитування почало так активно розвиватися саме тепер?
— Тому що збіглися два ключові чинники.
Перший — це очевидний суспільний запит на енергонезалежність в умовах перебоїв зі світлом. Бізнес прагне працювати без зупинок, мешканці будинків потребують певного рівня автономності без критичної втрати комфорту і безпеки.
Другий чинник — активна роль держави. І це вкрай важливо. Розвиток енергокредитування значною мірою є результатом державної стратегії, яку підтримали провідні банки країни. Держава сформувала фінансові стимули, а банки стали провідником цієї політики. Тобто йдеться радше не про новий «кредитний продукт», а про спільну модель, у якій держава задає правила і здешевлює ресурс, а банки забезпечують доступ клієнтів до цих можливостей.
Prof Build: Яку саме роль держава відіграє в розвитку цього сегмента?
— Я б сказала, визначальну. Якщо говорити просто, то держава зробила енергокредитування не лише можливим, а й фінансово значно доступнішим. Основні інструменти стимулювання, безумовно, полягають у компенсації відсоткових ставок, грантових програмах, частковому відшкодуванню вартості обладнання чи робіт, а також запуску окремих програм для різних категорій позичальників.
Серед ключових механізмів залишається державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», яка охоплює як частину проєктів для бізнесу, так і рішення для ОСББ та ЖБК. Дуже важливими є програми Фонду енергоефективності — «Енергодім» і «ГрінДІМ», що дають змогу поєднувати банківський кредит із грантовою підтримкою.
Для приватних домогосподарств окремим стимулом стала програма «Енергонезалежність фізичних осіб — власників домогосподарств», яка розширила можливості громадян у придбанні різноманітного обладнання для автономного живлення. Для багатоквартирного житла велике значення має також програма «СвітлоДІМ», яка допомагає ОСББ та управителям отримати цільове фінансування для автономної роботи будинків.
Окремо слід згадати Меморандум щодо банківського кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури, який став поворотним сигналом для ринку. А подальше оновлення його умов фактично розширило перелік рішень для надання доступних кредитів. Саме це дало новий імпульс для кредитування купівлі генераторів, сонячних електростанцій, теплових насосів, установок зберігання енергії, когенераційних рішень та іншого обладнання, що підвищує енергетичну стійкість клієнтів. Тобто держава стимулює попит, робить кредити дешевшими, зменшує стартове навантаження і розширює перелік можливостей, а банки активно реалізують надані державою інструменти в конкретних кредитних проєктах.
Читайте також: Іпотечний ринок у дії: як банки розвивають кредитні стратегії під час війни
Prof Build: Які напрями енергокредитування сьогодні є ключовими для ГЛОБУС БАНКУ?
— Ми умовно поділяємо цей ринок на кілька великих сегментів. Перший — це фінансування енергетичних рішень для малого та середнього бізнесу. Другий — кредити для ОСББ і ЖБК для підвищення енергоефективності будівель та забезпечення їх автономної роботи.
Окремо варто виділити напрям фінансування енергосервісних компаній, які модернізують громадські будівлі.
І ще один важливий сегмент — це програми для приватних домогосподарств.
Prof Build: Якщо говорити про бізнес, які рішення сьогодні є найбільш затребуваними?
— Один із найзатребуваніших напрямів — це придбання генераторів. Бізнесу важливо мати резервне джерело живлення, яке дає змогу не зупиняти виробництво, торгівлю чи надання послуг. Кав’ярні, невеликі крамниці, навіть мережеві продовольчі магазини протягом зими працювали на генераторах. Але найголовніше: вони працювали, бізнес не зупинився, хоч і умови були надмірно складними. Не лише через масовані обстріли, а й через тривалий холод.
Для таких потреб діють умови в рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», за якими можна залучити до 10 млн грн на строк до 3 років з компенсаційною ставкою 0% річних. Такі умови можуть досить швидко розв’язати всі нагальні енергопотреби без надмірного кредитного навантаження.
Водночас дедалі більше компаній зацікавлені в системних рішеннях своєї енергонезалежності. Мова вже про інвестиції у власну стійкість і майбутнє зниження витрат. У таких випадках потрібні більші суми кредитів і на більший строк. Для таких рішень є інші умови в рамках державної програми. Згідно з цими умовами позика надається на строк до 10 років у сумі до 250 млн грн під 7% або 9% річних. А для бізнесу, що працює у зоні високого воєнного ризику, кредит на придбання енергогенеруючого та енергоефективного обладнання можна отримати з компенсаційною ставкою 1% річних. Тобто ринок поступово переходить від ситуативної реакції до системного переоснащення.
Prof Build: Наскільки важливим нині є напрям кредитування ОСББ та ЖБК?
— Це один із найбільш соціально значущих сегментів. Багатоквартирний будинок — це цілісна система проживання великої кількості людей. Усім потрібні світло, вода, робота насосів, ліфтів, базові елементи теплопостачання, безпека для мешканців. Саме тому попит на енергокредити закономірно зростає.
Для цього сегмента вже діють кілька державних програм. Програми «Енергодім» та «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності передбачають відшкодування до 70% вартості енергоефективного проєкту. Програма «Доступні кредити 5-7-9%» передбачає компенсацію відсоткової ставки для ОСББ та ЖБК за кредитами на придбання енергообладнання. У лютому 2026 року уряд оновив умови кредитування для ОСББ на придбання генераторів та енергоефективного обладнання. Тепер кредит можна отримати на строк до 3 років у сумі 3 млн грн з компенсаційною ставкою 0% річних на перший рік кредитування, 5% річних — на другий, 7% річних — на третій рік.
Окремо важливо згадати програму «СвітлоДІМ». Ця урядова програма передбачає виділення бюджетних коштів для ОСББ, управителів та житлових кооперативів у Києві та Київській області на придбання обладнання, що дає змогу забезпечити безперервне функціонування будинку навіть за відсутності централізованого електропостачання. У межах цієї програми учасники можуть отримати державну допомогу в розмірі від 100 тис. до 300 тис. грн.
Крім того, в багатьох регіонах діють місцеві програми підтримки енергонезалежності для ОСББ та ЖБК, як з грантової допомоги, так і завдяки компенсації відсоткової ставки за кредитом.
Програм, дійсно, дуже багато. Тому для ОСББ та ЖБК сьогодні важливо не розгубитись і встигнути підготуватися до наступної зими.
Читайте також: Іпотека на порозі змін: як державна програма перезапускає банківський ринок
Prof Build: Окремо хотілося б зупинитися на кредитуванні ЕСКО-компаній. Чим важливий цей напрям?
— Він справді дуже важливий, тому що йдеться про підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності, насамперед у невеликих містах і селищах.
Такі програми дають змогу модернізувати школи, лікарні, інші публічні об’єкти через поєднання банківського кредитування і міжнародної підтримки в межах програми ПРООН, яку реалізує Національна установа розвитку.
Prof Build: А що змінилося для приватних домогосподарств?
— Для родин тема енергонезалежності знову виходить на перший план. Йдеться про базову життєву стабільність: мати світло, зв’язок, воду, опалення і можливість нормально пройти періоди перебоїв в енергосистемі.
Оновлена державна програма для власників будинків «Енергонезалежність фізичних осіб — власників домогосподарств» значно розширила перелік обладнання, яке можна придбати в кредит. Якщо раніше основний акцент був передусім на сонячних електростанціях, то тепер йдеться також про генератори, системи накопичення енергії, вітрові установки, гібридні інвертори, акумулятори та комплексні системи автономного живлення будинку.
Кредит за цією програмою надається на термін до 10 років без початкового внеску. Максимальна сума фінансування становить 480 тис. грн. Оновлені умови фінансування передбачають ставку кредиту на перший рік — 0% річних, у другий — 5% річних, у третій — 7% річних. А починаючи з четвертого року клієнт сплачує повну ставку за кредитом, яка є плаваючою та визначається за формулою UIRD3м+7%. Крім того, після придбання та встановлення обладнання позичальник може отримати додаткову компенсацію частини суми кредиту — від 20% до 30%, залежно від типу придбаного обладнання.
Програма поширюється винятково на обладнання для приватного будинку. Для квартир такий механізм не діє. Позичальником може бути лише власник або співвласник приватного будинку, а площа житла, де планується встановлення обладнання, не повинна перевищувати 300 м².
Також діє вимога до рівня доходу: середньомісячний сукупний дохід позичальника та його чоловіка або дружини за останні 6 місяців не повинен перевищувати десятикратний розмір середньої зарплати в Україні, який зараз дорівнює 283 тис. грн.
Prof Build: Яких результатів ГЛОБУС БАНК уже досяг у сфері енергокредитування?
— ГЛОБУС БАНК активно працює в усіх чотирьох напрямах: ми надаємо кредити бізнесу на реалізацію проєктів з енергонезалежності, активно кредитуємо ОСББ, фінансуємо ЕСКО-компанії і видаємо кредити приватним домогосподарствам за програмою «Енергонезалежність фізичних осіб — власників домогосподарств».
За останні півтора року ми надали понад 350 млн грн кредитних коштів на цілі енергонезалежності. Хочу наголосити на високій якості цього портфеля: понад 30% виданих кредитів сплачуються дочасно, і наразі ми не фіксуємо жодного випадку прострочення за платежами. Отже, як бачите, енергокредити — це і практичні рішення, і надійні кредити, інакше кажучи, позики «поза зоною ризику».
У сегменті ОСББ ГЛОБУС БАНК загалом надав понад 160 кредитів на 250 млн грн. У сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу видано 50 кредитів на 51 млн грн, ще 18 заявок перебувають у роботі на загальну суму 42 млн грн. За напрямом ЕСКО-компаній банк оформив 9 кредитів на 16 млн грн для реалізації енергосервісних договорів на суму 82 млн грн. Крім того, у межах державної програми з енергонезалежності для власників приватних будинків банк оформив 80 кредитів на суму понад 33 млн грн.
Читайте також: Іпотека стає ключовим драйвером відновлення первинного ринку житла
Prof Build: І наостанок: пані Олено, яким ви бачите розвиток енергокредитування у 2026 році?
— На мій погляд, дуже важливо, щоб були додаткові державні стимули для активного розвитку енергокредитування, адже енергетична незалежність є значним фактором виживання нашої країни. Тому популяризація наявних програм є важливим чинником доєднання громадян, бізнесу, ОСББ, енергосервісних компаній до процесу децентралізації енергетики. А банки, які активно долучилися до цих програм, фактично будуть надійними партнерами держави у зміцненні енергетичної стійкості країни.
Саме в цьому і полягає головне очікування: енергонезалежність вже не дорога «опція» для обраних, а доступне рішення для значно ширшого кола позичальників.