Українське будівництво вже пройшло шлях від державного замовлення до ринкового девелопменту, однак система регулювання, контролю та містобудівного планування досі залишається незавершеною.
Під час масштабної відбудови ці суперечності лише загострюватимуться: країні доведеться одночасно будувати швидше, гарантувати якість, залучати інвестиції та долати критичний дефіцит кадрів.
Про те, як має змінитися галузь і яку роль у цьому процесі повинна відігравати Конфедерація будівельників України, розповідає ProfBuild перший віцепрезидент КБУ Олександр Ротов.
Prof Build: Яку трансформацію українського будівництва ви вважаєте найглибшою?
— Безумовно, перехід від державного замовлення до ринкового девелопменту. Головним рушієм став приватний капітал, а замість держави, яка визначала, що і для кого будувати, з’явився покупець зі своїми вимогами.
Саме конкуренція змінила продукт. Від однотипних житлових масивів ринок перейшов до різних форматів: житлових комплексів, клубних будинків, таунхаусів, багатофункціональних просторів. З’явилися концепції дворів без автомобілів, власна інфраструктура та енергоефективні рішення.
Але ця трансформація завершена лише наполовину. Бізнес уже живе за законами конкуренції, а система регулювання, контролю й містобудівного моніторингу ще не стала повністю сучасною.
Цифровізація зменшила простір для ручного втручання, однак не розв’язала всіх проблем. У багатьох містах містобудівна документація залишається застарілою, хаотична забудова не завжди отримує належну правову оцінку, а захист покупців первинної нерухомості й досі потребує посилення.
Prof Build: Як за цей час змінилася сама Конфедерація будівельників України?
— КБУ починала передусім як майданчик для об’єднання великих учасників ринку та захисту їхніх інтересів. Згодом вона стала системним представником української будівельної спільноти у взаємодії з державою та європейськими партнерами.
Після 2022 року додалася ще одна функція — координація рішень щодо відновлення, робота з міжнародними донорами, аналіз потреб і формування пропозицій для державної політики.
Нині КБУ об’єднує понад 1000 компаній, має регіональних представників, представництво в Польщі та готує відкриття офісу в Німеччині. Вісім профільних комітетів під керівництвом лідерів ринку працюють над актуальними питаннями галузі.
Це вже не клуб за інтересами. Масштаб відбудови вимагає, щоб Конфедерація стала ще більш практичною інституцією.
Prof Build: Якою саме має бути ця наступна трансформація?
— Потрібно перейти від переважно адвокаційної моделі до реального саморегулювання. Професійне середовище має не лише критикувати державні правила, а й створювати власні — у питаннях якості, екологічності, цифровізації, підготовки фахівців тощо.
Держава не завжди здатна бачити ринок на 10–15 років уперед, адже її горизонт планування часто обмежений політичним циклом. Саме тому бізнес і професійні об’єднання мають запропонувати власну довгострокову стратегію.
Водночас саморегулювання не може означати закритий клуб, у якому учасники оцінюють самі себе. Якщо держава делегує професійним об’єднанням сертифікацію чи контроль якості, критерії мають бути публічними, рішення — перевіреними, а конфлікти інтересів — виключеними. Інакше замість довіри ми отримаємо нову монополію.
Другий напрям — регіони. Основний обсяг відновлення реалізовуватиметься не в центральних офісах, а в громадах. Тому представники КБУ мають допомагати місцевій владі готувати проєкти, залучати інвесторів і працювати за єдиними стандартами .
Третій напрям — цифрова прозорість: інтеграція з державними системами, відкриті критерії доброчесності та підтверджена репутація компаній.
Читайте також: Відновлення України за новими технологіями
Prof Build: Галузь постійно закликає до спрощення процедур. Де закінчується дерегуляція і починається небезпечний хаос?
— Межа дуже чітка: спрощувати потрібно бюрократію, а не вимоги до безпеки.
Паперовий документообіг, дублювання довідок, ручні погодження мають зникнути. Дозвільні процедури повинні максимально перейти в ЄДЕССБ, а там, де державний орган безпідставно затримує відповідь, може діяти принцип мовчазної згоди. Для шкіл, лікарень та інших типових об’єктів варто ширше використовувати заздалегідь перевірені проєктні рішення.
Водночас не можна скасовувати незалежну експертизу складних об’єктів, легалізовувати самочинне будівництво без оцінки його технічного стану чи відмовлятися від екологічних вимог до потенційно небезпечних виробництв. Швидкість не є виправданням для зниження стандартів міцності, сейсмостійкості або пожежної безпеки.
Правильний баланс ґрунтується на персональній відповідальності . Замість тисячі довідок потрібні сертифіковані фахівці, страхування їхньої професійної відповідальності та невідворотні санкції — аж до позбавлення права на професійну діяльність і кримінальної відповідальності, якщо порушення спричинило тяжкі наслідки.
Помилка не повинна оплачуватися покупцем житла чи громадою.
Prof Build: Що на практиці означає принцип Build Back Better?
— Не відтворювати те, що було зруйновано, у тому самому вигляді. Кожен новий об’єкт має відповідати новим реаліям.
Це сучасні укриття та споруди подвійного призначення, безбар’єрність не як декоративний елемент, а як умова введення в експлуатацію, перехід на європейські стандарти та підвищення вимог до енергоефективності.
Комунальні об’єкти мають отримувати локальну генерацію і системи накопичення енергії. Відходи руйнувань після належної перевірки та перероблення потрібно повертати в економічний обіг, використовуючи їх у дорожньому будівництві та виробництві матеріалів.
BIMмоделювання має забезпечувати контроль вартості й ресурсів на всьому життєвому циклі об’єкта, а DREAM — прозорість використання коштів.
І головне: відбудова не може бути набором окремих будівель. Потрібне просторове планування громад з урахуванням нової демографії, релокації бізнесу, логістики, доступності послуг і зелених зон.
Якщо ми просто швидко забудуємо території без відповіді на питання, хто і як там житиме через десять років, це буде не модернізація, а дорога помилка.
Читайте також: Показники будівельної галузі: цифри без ілюзій
Prof Build: Що сьогодні є більшим обмеженням для відбудови — нестача фінансування чи людей?
— Уже зараз — людей. Фінансування можна залучити й розподілити за кілька місяців, а підготовка кваліфікованого інженера займає роки. Міграція, мобілізація та демографічне скорочення суттєво звузили ринок праці.
Тому може виникнути парадокс: гроші на проєкти будуть, а реалізувати їх у потрібні строки не буде кому.
Відповідь має бути спільною. Держава повинна фінансувати потрібні для відбудови спеціальності, оновлювати профтехосвіту, створювати програми перекваліфікації для ветеранів і ветеранок та стимулювати повернення фахівців.
Бізнес — інвестувати в дуальну освіту, обладнання коледжів, легальні конкурентні зарплати, механізацію й модульне виробництво.
Освіта — швидше оновлювати програми, запроваджувати короткі кваліфікаційні курси, навчання BIM, роботі з дронами та інструментами штучного інтелекту.
Не менш важливо розширити сам ринок праці: залучати більше жінок і людей старшого віку до професій, які традиційно вважалися чоловічими.
Кадрову кризу не подолати однією державною програмою. Потрібна нова модель співпраці освіти, роботодавців і професійних об’єднань.
Prof Build: Якою в цій моделі має бути роль КБУ?
— Бути не коментатором, а архітектором довгострокових рішень. Конфедерація повинна жорстко й професійно відстоювати прозору конкуренцію, безпеку інвестицій та зрозумілі правила гри.
Водночас вимагати потрібно не лише від держави. Галузь сама має бути готовою працювати прозоро, інвестувати в людей, підвищувати якість і відповідати за результат.
Відбудова дає Україні шанс не просто відновити втрачене, а створити іншу якість міст, інфраструктури та економіки. Але цей шанс не реалізується сам собою.
Потрібні довга стратегія, професійні інституції та персональна відповідальність кожного учасника — від чиновника й проєктувальника до підрядника та інвестора.