Будівельні компанії Харківщини працюють під постійною загрозою обстрілів, втрачають фахівців і виробничі потужності, але водночас готуються конкурувати за великі проєкти відновлення.
Про спеціальні умови для прифронтового бізнесу, кадровий дефіцит, перехід на BIM і «зелені» стандарти, залучення міжнародного капіталу та роль КБУ в захисті регіональних компаній розповідає Prof Build віцепрезидент Конфедерації будівельників України, почесний президент Асоціації «Регіональне будівництво», голова наглядової ради АТ «Трест Житлобуд-1» Олександр Харченко.
Prof Build: Пане Олександре, чому Асоціація «Регіональне будівництво» обрала КБУ своїм стратегічним партнером і які переваги це дає сьогодні?
— Рішення про вступ до КБУ — це не протокольний крок, а вимушений стратегічний маневр. Наша Асоціація, яка консолідує понад 30 провідних гравців і академічну науку Харкова, ще до повномасштабної війни формувала до 75% будівельного ринку регіону. Але нині, коли йдеться про залучення міжнародних донорів і зміну державних підходів, локального голосу недостатньо.
Членство в КБУ — це наш міст до Києва та світових фінансових інституцій. Без цього ми ризикуємо залишитися осторонь великого планування відбудови, хоч і маємо унікальні компетенції — від технічних обстежень пошкоджених об’єктів до наукового супроводу будівництва критичної інфраструктури в умовах постійної загрози.
Prof Build: Які системні проблеми Харківщини неможливо вирішити локально, але можна подолати через інструменти КБУ?
— Поодинці ми не усунемо жодну з цих системних перешкод.
По-перше, це будівельні норми, які досі не враховують реалій війни, — нам потрібні ДБН, що регламентують швидке зведення захисних споруд і ремонт комунікацій в умовах обстрілів.
По-друге, дозвільна бюрократія у прифронтовому регіоні — це не папірці, а втрачені дні, коли інфраструктура руйнується далі.
По-третє, податкове поле: ми через КБУ ініціюємо звільнення від ПДВ першого продажу житла на постраждалих територіях — це єдиний спосіб зробити квадратний метр доступним для переселенців і повернути інвесторів, які сьогодні бояться податкових ризиків.
І головне — без підтримки галузевого об’єднання міжнародні фонди просто не розглядають Харків як пріоритет, хоч він і є символом спротиву.
Читайте також: Комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду: проблеми та перспективи
Prof Build: Що зараз найбільше паралізує будівельний бізнес на Харківщині? І чи є світло в кінці тунелю?
— Скажу жорстко: ми працюємо на межі виживання. Втрата людей, техніки, виробничих цехів і житла через прямі ворожі удари — це не статистика, а щоденна реальність. Але навіть у цих умовах «Трест Житлобуд-1» не зупинився — ми відновлюємо місто, попри те, що самі є мішенню.
Проте ключові гальма — кадровий колапс: мобілізація, відтік інженерів і працівників робітничих професій, закриті навчальні бази. Нам фізично бракує кранівників, зварювальників, бетонярів.
Додайте сюди нульовий платоспроможний попит: люди не купують житло через невизначеність.
Prof Build: Наскільки ефективною є взаємодія КБУ з урядом для потреб саме Харківської області? І де найбільші розриви?
— Уряд чує нас частково. Цифровізація в ЄДЕССБ, перехід на Єврокоди, пільгова іпотека — це позитивні кроки. Але для прифронтового регіону вирішальними є інші речі, які досі буксують.
Фіскальна політика ігнорує фактор безпеки — додаткові витрати на захист об’єктів, страхування ризиків, логістику в умовах обстрілів. Податкова законодавча база — єдина по всій Україні, проте підприємства працюють у кардинально різних умовах.
Усе це зумовлює потребу в певних податкових пільгах для Харківщини та інших прифронтових територій.
Ці питання часто вирішуються без реального голосу бізнесу, і КБУ якраз має бути тим важелем, який змусить владу почути наші аргументи.
Prof Build: Як харківським компаніям не опинитися на другорядних ролях у майбутній відбудові і що для цього потрібно вже зараз?
— Ми свідомо тримаємо курс на роль генеральних підрядників і лідерів консорціумів. Наша головна перевага — досвід роботи в екстремальних умовах: ми вміємо зводити модульні споруди за лічені дні, проводити аварійні ремонти під загрозою обстрілів.
Але цього замало для рівноправного партнерства з міжнародними замовниками. Нам необхідно негайно впроваджувати BIM-технології, «зелені» стандарти та використання енергоефективних матеріалів — без цього ми залишимося субпідрядниками на другорядних ділянках у компаніях Європейського Союзу та інших інвестиційних проєктах.
Технологічний стрибок — це наша єдина можливість стати не просто виконавцями, а співавторами великої відбудови.
Читайте також: Лев Парцхаладзе: "Не пристосовуватися, а змінювати — роль КБУ у трансформації будівельної галузі"
Prof Build: Яку роль КБУ має відіграти в найближчі роки для порятунку будівельного потенціалу Харківщини?
— Я бачу КБУ не як черговий офіс, а як реальну саморегулівну організацію з повноваженнями видавати допуски, сертифікувати кадри та контролювати якість. Це відсіче недобросовісних гравців і поверне довіру до галузі.
Для Харкова критично, щоб КБУ запустила дуальну освіту та створила програми навчання місцевих кадрів просто на будівельних майданчиках.
І, звісно, залучення міжнародного капіталу в наші проєкти — без цього ми не запустимо велике коло відновлення.
Підсумовуючи, відбудова Харківщини — це не просто відновлення квадратних метрів. Це екзамен на зрілість усієї української будівельної спільноти. Ми довели, що витримуємо найважчі умови.
Тепер наше завдання — перетворити цей бойовий досвід на конкурентну перевагу, стати повноправними партнерами, а не статистами. Для цього потрібні єдність, високі стандарти й активна позиція КБУ як сполучної ланки між нашим регіоном, владою та глобальними інвесторами.