Система державного архітектурно-будівельного контролю в Україні залишається однією з найкорумпованіших та потребує повного перезавантаження та реформування. На цьому наголосив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе у своєму інтерв’ю виданню “РБК-Україна”. “Зараз ми серйозно зайнялися повним реформуванням ДАБІ – Державної архітектурно-будівельної інспекції. Ця система все ще дуже корумпована – там зберігаються старі правила і процедури, немає ефективного механізму здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Ми створили робочу групу, куди увійшли одні з кращих фахівців неурядових організацій — BRDO, IDLO, TAPAS, Реанімаційного пакету реформ, Конфедерації будівельників та інших. По-перше, плануємо провести повний аудит повноважень і організаційної структури ДАБІ – повністю перезавантажити цю систему, створити ефективні електронні сервіси”, - сказав він. Відтак у рамках повного перезавантаження діяльності ДАБІ була розроблена концепція реформування цієї структури, а також план її реалізації. До нього увійшли такі пункти:
1 - запровадження ефективного е-кабінету замовника, через який швидко та зручно можна буде отримувати дозвільні документи у будівництві;
2 - модернізація Єдиного реєстру документів, який надаватиме право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчуватиме прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
3 - створення нового публічного порталу, через який надаватимуться е-послуги у сфері містобудівної діяльності;
4 - запровадження е-взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами для швидкості надання послуг у будівництві;
5 - розроблення і запровадження інформаційної кампанії ДАБІ з підвищення рівня поінформованості громадян щодо надання послуг у сфері містобудівної діяльності;
6 - вдосконалення отримання адміністративних послуг у сфері будівництва;
7 - посилення відповідальності виконавців робіт за порушення у містобудівній діяльності;
8 - запровадження дієвого механізму контролю за діяльністю експертних організацій;
9 - запровадження громадського контролю у сфері містобудівної діяльності;
10 - проведення аудиту повноважень та структури архбудконтролю;
11 - введення персональної відповідальності керівництва ДАБІ та її територіальних підрозділів за порушення у сфері містобудівної діяльності тощо.
“У частині електронних сервісів хочемо приблизно протягом півроку поетапно все змінити. Зараз є великі зловживання на місцях, в регіонах, оскільки отримання дозволу на будівництво традиційно було дуже корупційною сферою. Тому хочемо ввести персональну відповідальність керівництва ДАБІ і територіальних органів на місцях за правопорушення у сфері містобудівної діяльності – підвищити відповідальність посадових осіб”, - поділився планами Парцхаладзе. Він також наголосив, що сьогодні за статистикою у Держархбудінспекції понад 50% відмов у наданні тих чи інших дозволів у будівництві. При чому, без чіткої аргументації або пояснень. Разом з тим, чимало проектів видаються з реальними порушеннями і дозволи на них надаються. Тому ця проблема є також однією з першочергових для вирішення.
Довідково:
За дорученням віце-прем’єр-міністра та міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка наказом Мінрегіону № 8 від 31 січня 2019 року створена робоча група з реформування системи архітектурно-будівельного контролю. До неї увійшли представники Мінрегіону, Держархбудінспекції, Державного агентства з питань електронного урядування України, Офісу ефективного регулювання, IDLO, TAPAS, урядово-громадської ініціативи “Разом проти корупції” та Конфедерації будівельників України.
Спільно членами робочої групи напрацьовано низку проблемних завдань, які увійшли до концепції. Зокрема: відсутність єдиної е-системи у будівництві; видача дозволів з порушеннями;
відсутність систематизації інформації у будівництві;
непублічність держархбудконтролю і нагляду;
низький рівень інформованості громадян про надання послуг ДАБІ;
незначна відповідальність посадових осіб органів Держархбудконтролю тощо.