Наші контакти: +38 044 361 92 79 | +38 067 912 89 29

Вплив економічної кризи на ключові сфери та ринки: оцінка BRDO

KMO 111307 22482 1 t218 151528Офіс ефективного регулювання аналізує основні сфери й ринки української економіки, тому ми згрупували оцінки впливу кризи, що наступає, за секторами.

ІТ

Завдяки специфіці ІТ, криза вплине на ринок найменше. Імовірно, ріст сектора вповільниться, оскільки підприємці заморозять масштабування проектів, якість ІТ-проекти можуть потрапити під ніж. Але в цілому у зв’язку з карантином і кризою багатьом підприємствам будуть потрібні нові рішення, відповідно, вони потребуватимуть послуг, у тому числі, ІТ-спеціалістів.

Телеком

Основні доходи ринку збережуться, оскільки споживачі не припинять користуватися послугами зв’язку. Але частина прибутку все ж таки “просяде” через скорочення користування послугами роумінгу і закриття магазинів.

Девальвація призведе до подорожчання розгортання мереж, у тому числі 4G в діапазоні 900 у кожному населеному пункті з населенням більше 2000 осіб, а також на міжнародних і національних автошляхах. Імовірно, таке подорожчання у найближчі роки позначиться на вартості продукту для споживача. Вибування частини населення через хворобу чи карантин із робочої сили, а також потенційні проблеми з ланцюжками постачання китайського обладнання можуть призвести до затримок у розгортанні мереж, хоча про це говорити поки зарано.

Сільське господарство

Попит на продукти харчування високий, аграрії готові до посівної кампанії, тому по аграрному сектору криза вдарить менше.

Українська сільськогосподарська продукція користуватиметься високим попитом на зарубіжних ринках. У цьому випадку важливо моніторити наявність продукції і робити запаси для українського споживача.

Інфраструктура

Через зниження попиту і виробництва усі види транспорту втрачають обсяги перевезень і, як наслідок, дохід.

Підприємства автомобільного вантажного транспорту мають можливість “законсервуватися”, оскільки мають відносно невеликі постійні зарплати, що дозволить пережити кризу і не понести критичних збитків. Але проблемою буде еміграція водіїв, які у випадку зниження доходу (навіть не звільнення) переїдуть працювати в ЄС (Польщу).

За найскромнішими підрахунками, втрати через скорочення залізничних вантажних перевезень складуть близько 10 млрд. грн за рік – приблизно 10% від річного доходу Укрзалізниці. З урахуванням девальвації гривні, у валютному еквіваленті це падіння на 20-25% від доходу, Потрібно пам’ятати, що паливо і нові локомотиви, вагони купують за долари, що ставить під сумнів можливості закупівлі і ремонту залізничних шляхів і рухомого складу. Пасажирські перевезення і до кризи були збитковими, тому їхнє скорочення на прибутку компанії не позначиться.

Заборона на перельоти негативно відобразиться на рентабельності авіакомпаній. Більше за всіх постраждають лоукостери. Але це світова проблема, і навряд чи Україна зможе змінити цю ситуацію лише зі своєї сторони.

Ринок таксі трохи “просяде” через карантин, але в цілому попит на послуги впаде набагато менше, ніж у інших видів перевезень.

Як і після кризи 2008-2009 років, відбудеться переформатування світового ринку, що змінить напрямок експортних потоків і викличе “перерву” у роботі портів. Можна сміливо говорити про падіння перевалки на 15-20% і перегляді ліній морського транспорту.

Енергетика

Негативні наслідки на ринку пов’язані не стільки з пандемією, скільки з фінансовою кризою і, як наслідок, падінням економічної активності в країні.

Пришвидшиться зниження споживання (а отже і виробництва) електроенергії, що почалося внаслідок теплої зими, і, відповідно, можливе подальше падіння цін на електроенергію.

Враховуючи зниження виробництва електроенергії традиційними виробниками, у першу чергу, АЕС і ТЕС, а також сезонне збільшення виробництва відновлювальними джерелами, збільшиться доля виробленої електроенергії з “зеленим тарифом”, що несе два ризики. Перший – технологічний, тобто складність диспетчеризації енергосистеми, другий – збільшення вартості електроенергії для споживачів.

Враховуючи збільшення долі збиткових підприємств, а також падіння доходів населення, зросте заборгованість споживачів за електроенергію, що позначиться і на виробниках.

Позитивним фактором у середньостроковій перспективі є падіння цін на нафту і природний газ. Таке зниження призведе до падіння цін на моторне паливо (скориговане на зміну курсу долара) ближче до червня, при цьому незначне, скоріше психологічне зниження можна спостерігати вже сьогодні. Зниження цін на природний газ призведе до зниження собівартості продукції, у якій його доля є суттєвою (мінеральні добрива, теплова енергія).

Будівництво

Девальвація гривні стимулює приплив грошей інвесторів у будівництво житла. Разом з тим, інвестиція бізнесу у розвиток значно скоротяться, що призведе до скорочення масштабу будівництва нежитлових приміщень.

Металургія

Ціна на продукти металургії тісно корелюється з ціною на нафту. Основні ринки збуту українського прокату і напівфабрикатів – нафтовидобувні країни, що ввійшли у кризу. За падіння ціни на нафту знижуються і ціни на прокат.

Рівень цін на залізну руду прямо залежить від експорту в Китай, який у зв’язку з пандемією і кризою скоротиться.

Відповідно, сектор значно “просяде”.

На сьогоднішній день є падіння обсягів випуску чугуна, сталі і прокату. За 2019 рік Україна виробила найменше чугуна, сталі й прокату за всі роки незалежності. На противагу збільшується видобуток і експорт руди. Це вже факт і передвісник української кризи.

Ринок праці

У всіх без виключення підприємствах, що постраждають як мінімум від запровадження карантину, як максимум – від економічної кризи (починаючи з барів, ресторанів, кінотеатрів, розважальних закладів, туроператорів і закінчуючи вантажними перевезеннями, енергетикою і металургією), виникне проблема з оплатою праці співробітників.

Підприємства постануть перед вибором: відправляти персонал у неоплачувану відпустку чи звільняти людей, які у розпал епідемії і відсутності засобів стояти у фізичних чергах центрів зайнятості.

У цьому випадку можна запровадити механізм, за якого роботодавець отримає право відправити співробітників у простій у зв’язку з карантином (самоізоляцією) з одночасною подачею онлайн документів у Державну службу зайнятості щодо призначення допомоги по безробіттю у зв’язку з карантином (самоізоляцією) із Фонду державного соціального страхування України. При цьому необхідно звільнити такі підприємства від обов’язку виплачувати зарплату співробітникам, що отримують вказану допомогу.

Це дозволить підприємствам, що змушені законсервуватися через пандемію, залишати співробітників, а вони, у свою чергу, гарантовано отримають виплати від держави під час простою свого підприємства.

Про позицію BRDO та інших фахівців читайте у матеріалі журналу “Фокус”.

Джерело: BRDO