З 1 вересня набула чинності Зміна №1 ДБН А.2.2-14:2016 “Склад та зміст науково-проєктної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування”.Відтепер сфера застосування даного ДБН викладено в новій редакції:
ці норми встановлюють вимоги до складу та змісту науково-проєктної документації на вид будівництва – “реставрація”, що складається з таких видів робіт і заходів: консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт (реставраційний), пристосування пам'яток, а також на невідкладні консерваційні та протиаварійні роботи.Викладено в новій редакції пункт 3.28 “Категорія складності робіт із розроблення науково-проєктної документації” та доповнено наступним:
“Архітектурні дослідження” - Дослідження, які виконуються на пам’ятці з метою вивчення матеріальної структури пам’ятки, визначення частин (елементів), первісного ядра, пізніх нашарувань шляхом влаштування зондажів та шурфів.“Частина пам’ятки” - Окремі взаємопов’язані структурні частини (елементи) що мають певне призначення - фундаменти, стіни, фасади, інтер’єри, перекриття, дахи або покриття дахів, сходи, вікна, двері, балкони, лоджії, окремі приміщення, підвали, мансарди.“Паспорт опорядження фасадів” - Складова науково-проєктної документації, яка розроблена на базі колористичного вирішення фасадів, виявленого в процесі натурних архітектурних та хіміко-технологічних досліджень.Також Зміна передбачає, що:
Розділи науково-проєктної документації спрямовані на санітарно-епідеміологічну, екологічну, пожежну та іншу безпеку пам’ятки, а також розділи, спрямовані на створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп (у тому числі і на розумне пристосування пам’яток для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп), не повинні призводити до зміни пам’ятки, втрати її автентичності та/або погіршення її історичної, естетичної, наукової або художньої цінності відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”.Замовник та генпроєктувальник (проєктувальник) приймають рішення щодо зміни кількості стадій або стадійності проєктування об’єктів будівництва (реставрації) незалежно від класу наслідків (відповідальності) об’єктів”.У випадку необхідності опорядження фасадів або інтер’єрів за наявності раніше розроблених паспортів опорядження можна розробляти лише розділ технології виконання робіт, із врахуванням фактичного технічного стану пам’ятки визначеного за результатами відповідних обстежень, а також кошторисну документацію”.До ремонту (реставраційного) належать роботи, спрямовані на ремонт покрівель, водостоків; ремонт вікон, дверей, печей, тиньку, скління віконних заповнень, пофарбування стін інтер’єрів та фасадів, влаштування систем інженерного забезпечення та інші роботи, що не змінюють існуючих конструкцій, матеріалів, деталей пам’яток тощо.Паспорт опорядження фасадів - є складовою науково-проєктної документації на стадії “Робоча документація”. Головна мета розробки Паспорту опорядження фасадів – закріплення за пам’яткою документально підтвердженої кольорової гами опорядження фасадів та інформації про її матеріальну структуру, що є обов’язковим для врахування для будь якої наступної реставрації фасаду.Науково-проєктна документація розробляється, зокрема, на реставрацію, консервацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт (реставраційний), пристосування пам'яток в різних поєднаннях цих видів робіт і заходів або окремо.Попередні роботи є обов’язковим розділом науково-дослідних робіт на пам’ятці. Розділ включає результати попередніх досліджень та вихідні дані.Техніко-економічні показники складаються у випадку, коли на стадії ЕП розробляються принципові рішення з пристосування пам’ятки. При проєктуванні за чергами будівництва, а також за необхідності виділення пускових комплексів, техніко-економічні показники зазначаються, в тому числі для кожної черги та пускового комплексу.Розділ 9 “Склад та зміст проекту” викладено в новій редакції, якою передбачено, що проєкт має включати:
а) пояснювальну записку;б) креслення;в) документацію з технології виконання ремонтно-реставраційних робіт;г) основні положення організації реставрації;д) відомості обсягів робіт;е) кошторисну документацію”.При проєктуванні за чергами будівництва, а також, за необхідності, із виділенням пускових комплексів, техніко-економічні показники зазначаються, в тому числі для кожної черги та пускового комплексу”.
Робочий проєкт розробляється на протиаварійні роботи, невідкладні консерваційні роботи та на ремонт (реставраційний). Робочий проєкт також може розроблятися на реставрацію пам’яток, які згідно з класифікацією відносяться до першої категорії складності, а також на реставрацію частини пам’ятки незалежно від категорії складності”.Робочий проєкт включає:
а) пояснювальну записку;б) креслення;в) документацію з технології виконання ремонтно-реставраційних робіт;г) основні положення з організації реставрації;д) відомості обсягів робіт;е) кошторисну документацію;ж) основні техніко-економічні показники (при проєктуванні за чергами будівництва, а також, за необхідності, із виділенням пускових комплексів, техніко-економічні показники зазначаються, в тому числі для кожної черги та пускового комплексу).Назва пам’ятки або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини зазначається згідно із Державним реєстром нерухомих пам’яток України або згідно з переліками (списками) пам’яток, які взяті на облік відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України “Про охорону культурної спадщини”, або Переліком об’єктів культурної спадщини.
Також викладено у нових редакціях:
Додаток Е (обов’язковий) Форма 5 “РЕСТАВРАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ”.Додаток И “КОМПЛЕКТУВАННЯ І СКЛАД ТОМІВ ДОКУМЕНТАЦІЇ”.Додаток Н Форма 8 “ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ”.ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Пресслужба КБУ
