В Будівельній палаті України обговорені питання організації відновлювальних робіт на зруйнованих будівельних об’єктах з використанням сучасних технологій і технічних засобів.
Масштаб пошкоджень в результаті російських обстрілів об’єктів будівництва та інфраструктури в Україні ставить перед будівельною галуззю завдання щодо їх відновлення. Вже зараз фахівці приступають до плануванню основних етапів цих процесів, уточнення деталей майбутніх проектів, розмірів необхідних інвестицій.
Для цього потрібен ґрунтовний аналіз пошкоджень об’єктів на основі ретельного обстеження.
Вирішити це завдання оперативно і якісно можливо із застосуванням сучасних технічних засобів, зокрема аерофотозйомки, безпілотних літальних засобів.
У контексті відновлення актуальним є завдання відбудови будівель за допомогою технічних засобів, включаючи 3-Д друк.
Практичне значення використання наукових напрацювань за рахунок використання сучасних технічних заходів дозволяє скорочувати терміни обстеження, підбирати раціональні технологічні схеми розбирання завалів, оптимізувати терміни зведення нових будівель і бомбосховищ. При цьому підвищується якість оцінювання майбутніх інвестицій, формується електронна база даних для подальшого впровадження ВІМ-технологій.
Обговорення відбулося в рамках Комітету з питань розвитку нових технологій у будівництві, який очолює віце-президент БПУ Марина Величко.
Учасниками засідання були представники центральних і місцевих органів влади, вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ, експерти.
Президент БПУ, Герой України П.С. Шилюк у своєму вступному слові окреслив основні завдання, які стоять зараз перед працівниками будівельного комплексу, щодо відновлення знищених в результаті російської агресії українських населених пунктів.
Перш за все, для організації відбудови потрібне розуміння де, скільки, якого житла і інших об’єктів потрібно будувати.
Уточнення деталей, оцінка розмірів руйнувань, необхідних інвестицій можливо лише після грунтовного ретельного обстеження та аналізу пошкоджень.
А це ефективно і швидко можна зробити із застосуванням сучасних технічних засобів.
Післявоєнне будівництво, на думку П. Шилюка, повинно фокусуватися на новітніх технологіях, які забезпечують енергоефективність, ресурсозбереження, екологічність споруд. Маємо значно збільшити питому вагу будівництва сучасного, доступного, індустріального житла.
Для цього потрібно відновити, реконструювати, там де це можливо, на сучасному рівні домобудівні підприємства, або побудувати нові.
Були наведені приклади такої реконструкції, зокрема Корпорації «ДБК-Житлобуд».
Президентом Палати була обгрунтована необхідність запровадження регулювання цін на будівельні матеріали, щоб не допустити різкого зростання вартості будівництва.
А враховуючи, що в даний час багато підприємств цієї галузі зруйновані, порушена логістика поставок, тут потрібна координація будівельного бізнесу і торгових мереж.
П. С. Шилюка підтримали учасники засідання – керівники Палати С. Сташевський, А. Дронь, П. Куліков, інші члени Ради БПУ, Президент Академії будівництва України І. Назаренко, Голова профспілки будівельників України В. Андреєв.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко подякував організаторів за обговорення надзвичайно актуального питання відновлення зруйнованих ворогом об’єктів та висловив готовність розглянути пропозиції, які будуть висловлені. Він також проінформував про законодавчі акти, які розглядаються Комітетом для створення необхідних умов учасникам відновлювальних робіт.
У виступі Марини Величко, яка вела засідання Комітету, йшлося про ключові питання, що стоять сьогодні перед будівельниками щодо відновлення країни.
Своїми напрацюваннями поділилися професор Придніпровської академії будівництва В. .Шатов, директор Дніпровського проектного інституту Д. Легеза, проректор КНУБА О. Ковальчук.
Корисними для учасників засідання були повідомлення про проблеми, які виникають на місцях, після варварських бомбардувань та практичні пропозиції, висловлені головним архітектором Миколаєва Андрієм Цимбалом та директором Сумського проектного інституту Миколою Гречаниченком.
Пропозиції інших учасників засідання були опрацьовані і включені в підсумковий документ, який буде запропоновано для урахування при розробці відповідних законодавчих і нормативних актів.
Презентація «Машини та обладнання для відновлювально-рятувальних робіт» – Професор Придніпровської академії будівництва Сергій Васильович Шатов.
Ознайомитись з відеозаписом окремих виступів на засіданні можно тут.
Пресслужба БПУ
Підсумковий документ
Засідання Комітету Будівельної палати України з питань розвитку нових інформаційних технологій в будівництві щодо «Організації та проведення відновлювальних робіт на зруйнованих будівельних об’єктах з використанням сучасних технологій і технічних засобів»
Одним з ключових питань,які сьогодні постають перед будівельною галуззю є відновлення країни. Вже зараз необхідно планувати головні етапи відновлення нашої держави.Уточнити деталі майбутніх проєктів,оцінити розміри необхідних для відновлення країни інвестицій можливо тільки після обґрунтованого аналізу пошкоджень, тобто після ретельного обстеження об’єктів. Вирішити завдання швидко можливо тільки із запровадженням нових достовірних і детальних методів оцінки з використанням сучасних технічних засобів аеро-фотознімання, які гарантують швидке і якісне обстеження пошкоджених об’єктів замість використання «ручних» обмірів,візуальних обстежень і приблизних відсоткових показників при визначенні об’єму пошкоджень і вартості відновлення окремих конструктивних елементів.Суттєву допомогу у вирішені питання щодо необхідності інструментального обстеження надасть використання супутникового моніторингу деформацій земної поверхні, будівель і споруд.
щодо підвищення термінів та якості обстеження
Покращити організацію та проведення відновлювальних робіт можливо за рахунок створених наукових розробок ДВНЗ ПДАБА з використанням безпілотного літального апарату (БЛА),які забезпечують підвищення продуктивності візуальних обстежень в 1,5…2 рази.
Використання новітніх методик «Оцінка геодинамічного стану деформації земної поверхні, будівель і споруд в межах за даними супутникового моніторингу» з класифікацією виду зазначених робіт як обстеження ((розробники підприємства Держаного космічного агенства -Державний науково-виробничий центр аєрокосмічної інформації, дистанційного зонування Землі та моніторінгу навколишнього середовища «ПРИРОДА» та Державне підприємство «Дніпровський проектний інститут»)) забезпечить проведення високоточної оцінки вертикальних зміщень об’єктів (будинків, мостів, автомобільних та залізничних доріг та ін..) з використанням супутникових даних за періоди,що дозволить надавати швидку відповідь щодо необхідності ліквідування пошкодженого об’єкта або можливостей його відновлення.
щодо пришвидчення відновлення
Для швидкої побудови будівель, об’єктів цивільного захисту, інфраструктури розглянути можливість використання високоефективних наукових напрацюваннь в сфері 3D-друку будівельних конструкцій та проєкту модульного захисного укриття (ДВНЗ ПДАБА), концепції виготовлення швидкозбірних комплектів модульних будинків з тришарових залізобетонних панелей (КНУБА).
щодо впровадження цифрових технологій
Розглянути можливість узагальнення результатів обстежень шляхом створення електронної бази даних з технічними параметрами будівель,яка необхідна для подальшого впровадження Єдиного електроного Реєстру будівель і споруд, як основи впровадження ВІМ-технологій.
З метою послідовного впровадження принципів цифровізації розглянути можливість включення інтерферометричної обробки супутникових даних до єдиної системи містобудівного кадастра.
Прийняти Закон України «Про дистанційне зонування землі» з урахуванням особливостей військового стану.
Створити інформаційну платформу по впровадженню сучасних цифрових технологій і технічних засобів для постійного моніторингу наукових напрацювань, комунікації всіх зацікавлених осіб (науковців,експертів,проєктувальників,фахівців служб замовника тощо).
щодо удосконалення системи ціноутворення
Звіт про результати обстеження пошкоджених (особливо бюджетних) об’єктів повинен включати висновок стосовно економічної доцільності відновлення пошкодженого об’єкта в порівнянні з витратами на нове будівництво.
Для об’єктивної оцінки розміру майбутніх інвестицій на період відновлення слід починати роботу над створенням актуальних баз даних матеріальних ресурсів. В рамках цієї задачи необхідно розглянути питання введення державного регулювання цін на основні будівельні матеріали на період військового стану.
У зв’язку з переглядом вартості людино-дня експерта з обстеження («Настанова з визначення вартості проведення робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності об’єктів будівництва»,затв. наказом Мінрегіону України від 30 квітня 2022 року № 67) необхідно переглянути вартість людино-дня проєктувальника. Внести додатковий коефіцієнт 1,4 для урахування складності проєктування при розробленні проєктів відновлення пошкоджених об’єктів.Внести зміни до «Настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації» з визначенням підвищуючого коефіцієнту зазначених робіт щодо об’єктів виду «відбудова».
Внести зміни до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» в частині зміни стадійності проєктування щодо об’єктів за видом «відбудова» що надасть можливість виконувати зазначені проєктні роботи в одну стадію – «Робочий проєкт», не зважаючи на клас наслідків (відповідальності) об’єкту згідно з ДСТУ 8855:2019.
Вважати за необхідне надіслати документ для використання в роботі Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Мінрегіону.
Голова Комітету М. Величко