Громадам заборонили використовувати для планування своїх територій і, зокрема, для зміни цільового призначення земельних ділянок і виділення їх під забудову детальні плани територій (ДПТ).
Про це повідомляє РrofВuild з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.
За її словами, цей корупційний інструмент роками використовували окремі будівельні компанії у змові з місцевою владою, оскільки законодавство це дозволяло.
З 1 січня 2025 року вступила в силу заборона щодо ДПТ і відтепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку (ППР), що означатиме фактичний знак “стоп” для хаотичної забудови і різних видів земельного рейдерства.
Вона пояснила, що понад половина українських міст не має актуального Генерального плану - стратегічного документу розвитку будь-якого населеного пункту. Столиця - не виключення, оскільки Київ живе за Генпланом, ухваленим ще у 2002 році, тобто він дуже застарілий.
“Цим користувались недобросовісні забудовники, які у зговорі з місцевою владою проштовхували ДПТ, які "уточнювали" генплан так, що прямо суперечили йому. У подальшому, саме на підставі таких ДПТ визначалось цільове призначення земельних ділянок, які відводились під забудову та отримувались відповідні дозвільні документи. Як наслідок - постійна авральна боротьба з хаотичними забудовами, перевантаженими автошляхами, комунальними колапсами і т.д”, - зауважила Олена Шуляк.
Але з 1 січня використання ДПТ стало неможливим - набрав чинності закон №711 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель". Згідно з ним, щоб змінити цільове призначення землі, або виділити ділянку під забудову громада відтепер має керуватись комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або актуальним, а не застарілим генпланом планом населеного пункту. І план просторового розвитку має бути у кожної громади.
"Новий документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись садок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки", - пояснила пані Олена.
Комплексний план ділить територію громади на функціональні зони - житлова забудова, промисловість тощо. Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який, на його думку, є найбільш перспективним. Це правило стосується як приватних власників, так і органів, уповноважених розпоряджатись земельними ресурсами.
Ще один надважливий у контексті антикорупційних механізмів - публічність планів просторового розвитку. Їх створення буде можливим лише з урахуванням громадської думки мешканців громади. Такий план має обовʼязково пройти незалежну експертизу. Ця інформація буде абсолютно відкритою для всіх.
Згідно Закону №71, плани просторового розвитку поширюються не лише на населені пункти громади, а і на території поза її межами. Тобто, будувати у передмістях також можна буде лише за умови, якщо це узгоджується з ППР.