У 2024 році у ТОП-3 сфер, посадовці в яких пропонували «вирішити питання» за грош, входять будівництво і земельні відносини, державна медицина і правоохоронні органи. Середній показник такого роду випадків, сформований на підставі корупційного досвіду громадян, – майже 30%.
Із значним відривом «лідирують» будівництво і земельні питання.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, посилаючись на результати дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», підготовленого на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції, пише РrofВuild.
«На жаль, у цьому переліку зі значним відривом лідирує, якщо можна так сказати, будівництво і земельні відносини, про що свідчить корупційний досвід респондентів – майже 39% з них відмітили це. Далі йдуть правоохоронні органи – 23,4%, медицина – 21,8%, здобуття вищої освіти – 22,5%, діяльність сервісних центрів МВС – 20,7%. Але, як ми бачимо, у сфері будівництва і земельних відносин показник майже вдвічі вищий ніж в інших сферах з цього переліку», – констатувала вона.
Ініціатори корупційних ситуацій, додала парламентарка, здебільшого саме посадовці, які або ж вимагають хабар, або ж пропонують з його допомогою вирішити те чи інше питання. Так, середній показник ініціаторів таких ситуацій серед отримувачів послуг у цих сферах становить лише майже 11%. Показник щодо ініціаторів- посадовців – майже 26%, тобто у минулому році такі випадки траплялись вдвічі частіше.
Сфера будівництва посідає перші місця у корупційних антирейтингах вже далеко не перший рік. В останні 4 роки відсоток корупційних проявів у ній дещо зменшився. Так, якщо у 2024 році це майже 39%, то у 2021-му – 52,5%. Найнижчий відсоток у цей період був у 2022 році, але тоді причиною стала війна.
Парламентарка також повідомила, що до найбільш корупційних елементів у сфері містобудування відносять, зокрема, надання містобудівних умов і обмежень, встановлення охоронних зон та видача будівельного паспорта забудови і контроль за дотриманням будівельних норм.
Щоб уникнути першого, наголосила вона, має бути запроваджена практика, коли формувати та реєструвати містобудівні умови та обмеження уповноважений орган буде з використанням ЄДЕССБ, відмову – з переліком підстав з посиланням на норми, а також рекомендацію, як виправити порушення. При цьому надсилати заявнику МУО/відмову він повинен буде у спосіб, яким була подана заява», – пояснила Олена Шуляк.
Крім цього, додала парламентарка, у законодавстві слід передбачити чіткі причини для відмови, порядок оскарження рішень органів місцевої влади та процедуру повторного звернення. Усе це має відбуватись обов’язково з використанням ЄДЕССБ, а не в ручному режимі.
Народна депутатка також вказала, що не менш значний корупційний ризик у будівельній сфері на сьогодні – розроблення та затвердження детальних планів територій (ДПТ). За допомогою них громади могли змінювати цільове призначення земельних ділянок і виділення їх під забудову.
«Цей корупційний інструмент роками використовували окремі будівельні компанії у змові з місцевою владою, оскільки законодавство це дозволяло. Але з 1 січня 2025 року почала діяти заборона щодо ДПТ, і відтепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку (ППР), що означатиме фактичний знак «стоп» для хаотичної забудови і різних видів земельного рейдерства», – резюмувала Олена Шуляк.