Економічний та антикорупційний ефект від цифровізації перевищив 60 млрд грн. Зокрема, майже 7 млрд грн зекономлено завдяки електронним держзакупівлям. Україна увійшла до ТОП-5 країн за рівнем розвитку цифрових державних послуг. Про це свідчать результати цифрової трансформації в Україні за останні п’ять років згідно з дослідженням «Радар реформ», яке підготували Vox Ukraine та Global Government Technology Centre in Kyiv, про які повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, пише РrofВuild.
Вона наголосила: наразі йдеться не просто про «державу в смартфоні», а про реальну інфраструктуру довіри, яка робить державу швидкою, прозорою та підзвітною, особливо в критично важливих сферах: будівництві, відбудові та житловій політиці.За рейтингом Online services Index - міжнародного дослідження E-Government Development Index, що розробляється ООН, Україна з-поміж 193 країн світу посідає 5 місце за рівнем розвитку цифрових державних послуг при тому, що кілька років тому посідала 102 місце.
Згідно з дослідженням, загальний економічний та антикорупційний ефект цифровізації вже перевищив 66 млрд грн, зокрема 6,9 млрд грн заощаджено завдяки електронним держзакупівлям. Уперше більше ніж 3 тис. українських сіл отримало доступ до широкосмугового інтернету, а 40% громадян уже мають базові цифрові навички.
Також створено Індекс цифрової трансформації регіонів, який містить 8 субіндексів і 76 показників, - удвічі більше, ніж показники європейського DESI. За словами парламентарки, окремий акцент слід зробити на цифровізації сфери будівництва, житлової політики та відбудови. Зокрема, за п'ять років роботи
Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва (ЄДЕССБ) кількість її користувачів досягла 140 тисяч, збільшившись за останній рік на третину. А кількість виданих містобудівних умов і обмежень - одного з базових документів для початку будь-якого будівництва - за 5 років роботи е-системи склала понад 80 тис., що на чверть більше, ніж рік тому.
«Сьогодні завдяки ЄДЕССБ автоматизовано 13 ключових послуг у Дії, тисячі користувачів працюють із цифровими дозволами, реєстрами та техінвентаризацією. А головне - громади отримали відкриті дашборди для контролю кожного об’єкта. Від старту - до завершення», – пояснила вона. Олена Шуляк також наголосила, що цифровізація не лише пришвидшує процеси, а й мінімізує корупційні ризики. Йдеться про усунення чиновників від тих процесів, які наразі вже можуть бути автоматичними - від ліцензій у будівництві до електронних дозволів для бізнесу.
«Коли ми поєднуємо цифрові інструменти з інструментами відновлення, отримуємо синергію - і на рівні громад, і на рівні держави. Приклад - програма єВідновлення, яка дозволяє подати заяву на компенсацію за зруйноване житло в кілька кліків. Без фізичної присутності, без суб’єктивного втручання, без зайвих барʼєрів. Це і є справжня «держава у смартфоні», коли сервіс працює не на папері, а в житті», – переконана Олена Шуляк. Водночас, попри досягнення, в урядовій та нормативній системі все ще залишаються «білі плями», які гальмують темпи.
Однією з головних проблем досі залишається відсутність рамкового закону «Про основні засади відновлення», а також розбіжності в термінах між нормативними актами, що створює плутанину при реалізації проєктів. Як наслідок - дані, які генерує цифрова екосистема, не завжди інтегруються в планування відбудови.
«Щоб ця екосистема працювала на повну потужність, їй потрібне законодавче підживлення. Саме тому ми вже готуємо пакет правок до житлового й будівельного законодавства, а також рамковий закон про відновлення. Я наполягаю, щоб показники GovTech Reform Index були обовʼязковими в щорічних урядових звітах», – повідомила Олена Шуляк.