Економічний розвиток країни, зниження інфляції та гарантії міжнародних партнерів про надання достатньої фінансової допомоги на 2026 рік можуть істотно вплинути на розвиток банківського сектору, зокрема на рівень ставок за депозитними та кредитними програмами.
Про це розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
Банкір зауважив, що першим виразником позитивних економічних зрушень та зменшення інфляційного тиску стане монетарна стратегія Національного банку України. Він припустив, що впродовж осені регулятор може знизити облікову ставку на 1–1,5 в.п. — до 14,5–14%. Відтак, на його думку, у банків з’явиться можливість дещо покращити умови за низкою кредитних програм.
За його словами, найбільша увага буде приділена кредитним програмам для малого та середнього бізнесу, автокредитам та іпотеці, адже їх частка в кредитних портфелях банків, без врахування споживчих кредитів як специфічного кредитного продукту, значно зростає. Також на кредитному ринку розвиватиметься консорціумне кредитування великих корпоративних клієнтів. Це зокрема видача кредиту одному клієнту декількома банками.
“Облікова ставка — це і гарантія міцності гривні, і ринкова вартість залучення коштів. Її зниження може стати важливим системним сигналом до покращення умов за цілою низкою кредитних програм: від іпотеки, автокредитів до спеціальних програм для малого та середнього бізнесу. За умов суттєвого зниження облікової ставки — до 14% — середні ставки за кредитами можуть знизитися щонайменше на 1 в.п. Відтак можуть бути створені сприятливі умови для зростання обсягів кредитування в середньому на 3–5%”, — прогнозує Сергій Мамедов.
Щодо ситуації в сегменті гривневих депозитів, то експерт вважає, що дохідність вкладів також зазнає змін, а середні ставки, залежно від терміну вкладу, можуть знизитися до 12–13% річних.
Посилаючись на прогнози НБУ, експерт вказав, що до кінця року інфляція у річному вимірі може знизитися до 9–9,7%, а у щомісячному вимірі вона не перевищуватиме 0,5–0,7%.
За його припущенням, восени, як і впродовж квітня–серпня, найбільш популярними будуть депозитні вклади терміном 6–9 міс., а також на 1 рік. Саме за такими депозитами банки запропонують найвищі ставки — близько 13% річних. А з урахуванням бонусних програм за відкриття вкладу громадяни зможуть отримати дохід до 14% річних.
“Низька інфляція означає більш потужну гривню, а відтак дохідність депозитів також може дещо знизитися. Однак у громадян з’явиться можливість не лише проіндексувати власні вклади на рівень інфляції, а й отримати невеликий пасивний прибуток у розмірі 2–3 в.п.”, — зазначив банкір.
Щодо ситуації на валютному ринку, то експерт переконаний, що на валютні курси впливатиме ціла низка факторів:
-
валютообмінна стратегія Нацбанку (дія режиму “керованої гнучкості”);
-
обсяг валютного виторгу через зовнішньоекономічну діяльність (основне джерело поповнення міжнародних валютних резервів країни);
-
розвиток економіки, передусім основних галузей економіки (ВПК, АПК, будівництво тощо);
-
формування Державного бюджету на 2026 рік та курс американського долара;
-
обсяг макрофінансової допомоги з урахуванням потреб на 2026 рік.
“Наразі аналітики схиляються до того, що у 2025 році Україна потребуватиме від $35 млрд до $40 млрд зовнішнього фінансування, яке буде спрямоване на покриття “шалених” видатків бюджету, спричинених війною. Наразі вже підтверджено отримання допомоги від партнерів на 2025 рік. Тому вкрай важливо отримати гарантії подальшої фіндопомоги, що здатна збалансувати держбюджет 2026 року”, — наголосив Сергій Мамедов.
Також непрямим, але вкрай важливим фактором, що може вплинути на валютний ринок, є перебіг війни та наслідки ворожої агресії. Разом з тим банкір вважає, що цей чинник впливатиме більш опосередковано і вкупі з іншими, суто економічними.
“Війна — це про непередбачуваність і ризики. Тому не можна виключати, що в певні моменти цей фактор може тиснути на валютний ринок передусім через поведінку громадян. Адже надмірний попит тією чи іншою мірою здатен “спровокувати” курси до зростання. Хоча здійснювана стратегія регулятора, як основного гравця на валютному ринку, залишається досить ефективною. Тому ми не очікуємо, що ситуація може вийти з-під контролю і стати загрозливою”, — підкреслив банкір.
Відповідаючи на питання, якими можуть бути курси долара та євро як основних іноземних валют в Україні, він відповів, що за оптимістичного сценарію до грудня курс американського долара перебуватиме в межах 41,8–43 грн. При цьому на ринку будуть збережені основні його виразники: це мінімальна різниця між курсами міжбанку і готівкового ринку, мінімальний спред між курсами купівлі/продажу, а поточні коливання, хоч періодично рухатимуться то вгору, то вниз, все ж не стануть сенсаційними.
“Курс долара, як основної іноземної валюти, залишатиметься більш-менш контрольованим: принаймні в разі виникнення загрозливих обставин регулятор може вдатися до збільшення обсягів валютних інтервенцій і “загасити”, наприклад, ситуативний покупецький ажіотаж”, — зазначив він.
Водночас курс євро, як це спостерігається впродовж останніх кількох місяців, залежатиме головним чином від світових торгів пари долар/євро та відповідних показників пари гривня/долар. На думку банкіра, чим менше розбіжностей і суперечок між США та ЄС, чим менший ступінь світової економічної невизначеності — тим більше шансів повернутися до тогорічних курсів, коли курс євро до долара дорівнював 1,05–1,1.
“Хоч долару та євро як основним світовим валютам не загрожує знецінення, наразі ми не можемо виключити періодичні курсові кульбіти, спровоковані тими чи іншими подіями у світі. Дуже багато залежить від низки як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, що можуть вплинути на вартість тієї чи іншої валюти. Однак цілком можливо, що в Україні курс євро не вийде за межі 50–51 грн. Однак, на мій погляд, хоч популярність євро в Україні як засобу збереження наявних коштів значно зростає, все ж таки я б не радив громадянам хаотично “вигрібати” з банків та обмінників всю єврову готівку. Восени євровалюта буде більш мінливою, аніж долар, тому шанси перемогти в цьому “двобої валют” дедалі меншають. Натомість саме гривневі депозити або ж гривневі ОВДП можуть стати більш вигідною альтернативою для громадян, щоб, як мінімум, не втратити на купівельній здатності наявних заощаджень та перекрити можливе зростання вартості валюти”, — підсумував Сергій Мамедов.
Кредитний портфель бізнесу зріс на 7,3%, а іпотека — на 39%: "Фінансовий пульс" про динаміку ринку
За даними Центру економічних досліджень та прогнозування "Фінансовий пульс", станом на 1 липня 2025 року обсяг банківських кредитів, виданих підприємствам в Україні, сягнув 839,08 млрд грн. З них понад 73% (616,6 млрд грн) припало на малий і середній бізнес. Від початку року корпоративний кредитний портфель зріс на 7,3%.
Вартість позик для підприємств залишається відносно стабільною: середньозважена ставка у гривні за новими кредитами, виданими в червні, складала 15,6%, в іноземній валюті — 5,8%. Найдешевші кредити — короткострокові (до 1 року), найдорожчі — овердрафти.
На роздрібному ринку кредитування зафіксовано ще вищу активність. Обсяг кредитного портфеля фізосіб сягнув 328,5 млрд грн, з яких понад три чверті становлять споживчі кредити. Іпотека від початку року зросла на 7,3%, а в порівнянні з довоєнним періодом — на 39%. Це зростання експерти пояснюють впливом державної програми “єОселя”.
Автокредитування відновлюється, але повільно. Портфель автокредитів з початку 2025 року зріс на 12,5%, але станом на початок липня він все ще на 18% менше від довоєнного (станом на 01.01.2022).
Депозитний портфель фізичних осіб досяг 1,46 трлн грн, продемонструвавши приріст на 5,9% з початку року. Основна маса депозитів — це залишки на рахунках "на вимогу", обсяги яких зросли на 6,2% від початку року та більш ніж удвічі — порівняно з довоєнним 2021 роком.
Ставки за гривневими вкладами також продовжують зростати. Найвищі відсотки банки пропонують за депозитами на понад 2 роки — у середньому 10,9% річних.
Аналітики "Фінансового пульсу" підкреслюють, що динаміка банківських портфелів свідчить про відновлення довіри до фінансової системи та готовність як бізнесу, так і населення активніше користуватися банківськими послугами.
Володимир Германов