Отримувачі потенційних компенсацій за єВідновлення, попри удосконалення програми, мають складнощі як з поданням заяв на компенсацію, так і з використанням отриманих коштів. Йдеться як про кошти для проведення ремонтів пошкодженого житла, так і про використання житлових сертифікатів єВідновлення.Про це розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк у коменарі щодо результатів моніторингової частини дослідження «Національний компенсаційний механізм за пошкодження та знищення обʼєктів нерухомого майна: досвід, виклики та перспективи вдосконалення», пише РrofВuild.
За її словами, жодна сучасна країна ще не стикалася з кейсами, подібними українському механізму компенсацій за пошкоджене і знищене житло. Відтак релевантного досвіду, який можна було б запозичити і адаптувати, у України немає. Тому реалізація програми, яку створювали не за готовим лекалом, а з нуля, може відбуватися з певними недоліками.
«Потрібно ці недоліки відстежувати та виправляти. З моменту запуску єВідновлення у травні 2023 року держава цим займається на постійній основі, розширюючи та запроваджуючи опції, на які є запит і врегульовуючи проблемні моменти», – розповіла Олена Шуляк.
Нині проблемні моменти виникають, зокрема, під час використання компенсації за знищене житло - житлових сертифікатів єВідновлення. Як свідчать дані опитування, серед респондентів, які вже отримали компенсацію, кожен четвертий (25%) повідомив про труднощі на етапі її використання.
Так, для власників знищеного житла ключовими викликами стали складнощі з пошуком житла в межах номіналу житлового сертифіката та обмежені строки, передбачені для використання заброньованих коштів.
«Середня сума сертифіката коливається у межах 1,5 - 1,7 млн гривень. І дійсно, не завжди вдається втиснутися у цю цифру. Так, середня по Україні вартість 1-кімнатної квартири у новобудові - 1,8 млн гривень. На вторинному ринку – 2,4 млн гривень. Але Київ, зрозуміло, дорожчий: однокімнатні від 2,2 млн гривень. І більшість угод - саме вторинний ринок», – повідомила Олена Шуляк.
Вона додала, що громадяни мають можливість докладати власні кошти до суми сертифікату, а також є можливість використати сертифікат єВідновлення як перший внесок за житло за програмою єОселя.
Окрім цього, труднощі виникають і у громадян, які отримати кошти на ремонт пошкодженого житла. Нині є два варіанти виплат: до 200 тис гривень на терміновий поверхневий ремонт (на кшталт встановлення вікон тощо), а також до 350 тис на капітальний ремонт - у випадку, якщо квартиру або будинок було пошкоджено.
Водночас респонденти, житло яких було пошкоджено, повідомили про такі труднощі:
- можливість завищення цін з боку підрядників, які працюють за програмою єВідновлення, а також дефіцит виконавців робіт на місцевому рівні;
- строки для використання компенсації можуть бути є недостатніми, особливо з огляду на безпекову ситуацію, несприятливі погодні умови (дощі, холод).
Ці фактори уповільнювали або унеможливлювали виконання ремонтних робіт у встановлені строки;
- незрозумілість порядку використання коштів - частина отримувачів компенсації не має чіткого розуміння, як саме і де можна використовувати компенсацію;
- обмеження в способах оплати. Неможливість розрахунку готівкою створювала труднощі з придбанням певних будівельних матеріалів, зокрема деревини.
«Держава працює зі всім фідбеком, який отримує, оскільки розуміє, що програму треба доопрацювати і цей процес триває постійно», – додала Олена Шуляк.
За її словами, з моменту запуску єВідновлення громадянам виплачено компенсацію на загальну суму в більше ніж 30 млрд гривень. Європейські партнери України зазначають, що кейс єВідновлення потрібно адаптувати на інші країни - на випадок стихійних лих.