На фінансування експериментального проєкту із будівництва, реконструкції та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів паливно-енергетичного комплексу протягом 2023–2024 років було використано лише 18,71 млрд грн із передбачених 35,9 млрд грн, із яких фактично надійшло 29,97 млрд грн.
Таку інформацію надала Рахункова палата за результатами проведення аудиту відповідності на тему "Реалізація експериментального проекту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору", пише РrofВuild.
Проєкт, мета якого подолання наслідків атак росії на енергетичну структуру України і забезпечення стійкості енергосистеми у 2023–2024 роках реалізував Кабміе. Координатором і виконавцем якого виступило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Аудитори встановили, що проєкт мав належну нормативно-правову основу та визначену мету, але неповною мірою відповідав вимогам сучасного проектного менеджменту, мав недосконалу систему моніторингу та звітування. У звіті зазначено, що проєкт містив прогалини на етапі формування бізнес-кейсу: не були оцінені вимоги до проекту, не були визначені обсяги людських, фінансових та матеріальних ресурсів, необхідних для реалізації проекту, не визначені показники, яких необхідно досягти; не визначено ролей учасників та механізми їхньої координації, а також проєкт мав фінансове забезпечення з непрогнозованих та несталих джерел.
"При цьому Державнеагентство відновлення, не будучи профільним органом у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури, не мало досвіду у розробці спеціалізованих інженерних рішень. Аналогічний брак досвіду наявний і у службах відновлення в регіонах, що виступали замовниками робіт, а також у підрядників", – йдеться у повідомленні.
У звіті зазначено, що проєкт реалізовувався за спрощеною процедурою "проектуй – будуй", яка не має належного законодавчого врегулювання.
"Підхід, коли функції забезпечення проведення проектування, експертизи та здійснення авторського нагляду покладаються безпосередньо на підрядника, суттєво знизив рівень прозорості та конкуренції. Закупівлі здійснювались через прямі договори без відкритих торгів. Незважаючи на спрощені процедури, на кінець 2024 року роботи з захисту об’єктів критичної інфраструктури залишилися незавершеними, а більшість фортифікаційних споруд – недобудованими", – зазначено у повідомленні.
Так за результатами аудиту було встановлено, що за весь час реалізації експериментального проекту було забезпечено середній рівень готовності захисних споруд від безпілотних літальних апаратів менш, ніж на три чверті від запланованого, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту – менше, ніж на чверть.
Також аудитом було виявлено такі наслідки недостатнього контролю з боку замовників – Служб відновлення та розвитку в областях, як: завищення договірної ціни; завищення виду, обсягу та вартості робіт; невідображення в обліку сум боргових зобов'язань.
Також було виявлено, що частина міжнародної технічної та гуманітарної допомоги залишилася невикористаною. Частину такого майна було поновлено на балансі та передано на відповідальне зберігання.
Водночас варто відзначити, що під час аудиту було усунуто окремі виявлені недоліки. Зокрема, відкоригована завищена вартість виконаних робіт на суму 2,38 млн грн та договірна ціна на суму 27,5 млн гривень.
За результатами аудиту Рахункова палата надала рекомендації. А також наголосила при реалізації нового експериментального проекту, затвердженого постановою Уряду від 7 лютого 2025 року № 142, який стосується захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, необхідно врахувати всі висловлені раніше зауваження аудиторів і уникнути повторення таких системних помилок.