До великої війни валова додана вартість у будівництві зростала на більше ніж 20% щорічно, однак у 2022-му цей показник скоротився на 60%. Наразі ринок будівництва поступово відновлюється, але є фактори, які його стримують.
Як пише РrofВuild про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, посилаючись на дані звіту "Відбудова під ризиком: чи потрібні зміни в будівельній політиці?", проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
За її словами, ринок поступово оживає: кількість великих компаній, які в нього заходять, додає щороку 5%, а малого й середнього бізнесу - понад 50% щорічно. Однак цей процес дуже сильно гальмують дефіцит кваліфікованих кадрів і надзвичайно висока корупційна складова.
Реальна валова додана вартість у будівництві впродовж 2020-2021 років зростала більше ніж на 20% щорічно за рахунок проєктів програми "Велике будівництво". Після падіння на більше ніж 60% 2022 році впродовж наступних двох років цей показник зростав на більше ніж 20% щорічно - за рахунок будівництва передусім для відновлення, реконструкції, будівництва захисту та фортифікацій.
При цьому кількість підприємств і підприємців у секторі зростала в 2023-2024 роках: 5% - великі, 57% - МСБ.
Перешкодою для розвитку став дефіцит кадрів за фактично всіма професійними групами. З одного боку, система професійної та вищої освіти не встигає за потребами ринку, з іншого - мобілізація, виїзд спеціалістів за кордон та загальні наслідки війни.
На думку Олени Шуляк, професія архітектора та інженера недооцінена, а рівень зарплати не відповідає величезній адміністративній та кримінальній відповідальності. Крім того, забюрократизована система отримання сертифікатів, особливо для інженерів-проєктувальників. Існує величезна прірва між "старою школою" радянського проєктування й талановитою молоддю. Також більшість випускників не бачать перспектив у будівництві.
"Як вказують автори звіту, для сертифікації архітекторів поки не розроблено професійний стандарт. Сертифікованих мало, оскільки відповідальність велика, а оплата праці ні. Крім цього, навчання архітекторів можливе лише в Києві вузьким колом викладачів. Ще одна причина - наявність проблемних об’єктів, наслідком яких не було відкликання сертифікатів у їхніх архітекторів-авторів", - пояснила Олена Шуляк.
Трохи краща ситуація для інженерів: для них вже розроблені окремі професійні стандарти, а за сертифікацію відповідають самоврядні організації - сертифікація лише послідовно за кожним класом ризику. Однак, як і у навчанні архітекторів, воно не відповідає потребам сьогодення - часто це лише формальне навчання без справжнього підвищення кваліфікацій.
Разом з тим, ринок уже дуже багато років гальмує корупційна складова на всіх етапах будівництва, починаючи з дозвільної документації. Містобудівні умови та обмеження, йдеться у звіті, є свого роду корупційним шлагбаумом при тому, що саме цей документ є найбільш критичним, який потрібен забудовнику - без домовленості з чиновниками його отримати дуже складно.
Не менш гальмують ринок і затягнуті та непередбачувані терміни - всі процеси залежать від міської влади, депутатів та комунальних підприємств, а також відсутність сучасної містобудівної документації, складність підключення до інженерних мереж і виклики в експертизі проєктів. Так, через порівняно низьку оплату експертизи на складні об’єкти, експерти не вчитуються в документацію, а їхня відповідальність є мінімальною або відсутньою.
Автори дослідження вказують на ключові проблеми, які можуть гальмувати процеси з відбудови. Йдеться про складні, дубльовані та суперечливі норми щодо регулювання в сфері, нестабільність законодавства й слабке виконання рішень на місцях, надмірну зарегульованість і простір для корупції у видачі дозволів.