Прогрес антикорупційної програми у містобудівній та земельній сферах залишається надзвичайно низьким —виконано лише 21,6% передбачених заходів.
Попри окремі позитивні зрушення більшість реформ рухається із суттєвим запізненням, а відсутність повної цифрової інтеграції кадастрів і реєстрів продовжує створювати ризики для прозорості управління земельними ресурсами.
Про це йдеться у звіті щодо виконання Державної антикорупційної програми (ДАП) у сфері земельних відносин та містобудування на 2023–2025 роки, пише РrofВuild.
Дані оприлюднила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.
Документ підготовлений ГО "Разомпроти корупції" за підтримки програми "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні".
За словами нардепки, серед досягнень у межах ДАП експерти виокремлюють створення ІТ-прототипу для масової оцінки земель сільськогосподарського призначення, проведення незалежної технічної перевірки Національної кадастрової системи, а також часткове передання повноважень із професійної акредитації саморегульованим організаціям.
Окрім того, перезапущено пілотний проєкт, що дозволяє не лише державним кадастровим реєстраторам, але й приватним інженерам-землевпорядникам вносити дані про земельні ділянки до Держземкадастру.
"Однак, автори звіту прямо вказують, що попри певні успіхи, більшість антикор-заходів у сфері земельних відносин виконуються відповідними державними органами та ОМС із запізненням або не виконуються взагалі. Звіт показує,що наразі виконано лише 21,6% від запланованого", – наголосила Олена Шуляк.
За підсумками звіту, жоден із 17 антикорупційних заходів у земельній сфері не був виконаний вчасно та в повному обсязі, а шість залишаються фактично на початковому етапі. Серед ключових проблем – відсутність обов’язкових антикорупційних інструментів під час формування земельних ділянок, відсутність законодавчих вимог щодо використання ринкового підходу під час операцій із державною та комунальною землею через Prozorro.Продажі, а також загальна затримка цифровізації процесів управління земельними ресурсами.
"Цифровізація напряму впливає на реалізацію тих чи інших реформ в Україні, оскільки сприяє збільшенню прозорості й підзвітності процесів, мінімізуючи корупційні прояви. Зокрема, ще в 2019 році розпочалася цифровізація української сфери будівництва, коли запрацювала державна електронна система в сфері будівництва (ЄДЕССБ) і в яку постійно додаються нові сервіси. Загалом робота ЄДЕССБ у сфері будівництва має антикорупційний ефект у розмірі 1,5 млрд грн на рік. Тому її надважливо продовжуватий в інших супутніх сферах, оскільки вона – один з головних актикорупнійних запобіжників", – наголосила Олена Шуляк.
Додатковими ризиками є затримка реформи безоплатної приватизації, брак фінансування на підготовку стратегічної та містобудівної документації громад, обмежений запуск цифровізації реєстрів у сферах містобудування та культурної спадщини, а також відсутність автоматизованих сервісів. Станом на сьогодні не розпочато автоматизацію видачі містобудівних умов та обмежень, а також немає належної інтеграції Містобудівного кадастру з
"Чиновники й досі можуть вимагати хабарі на більшості етапів проєкту з будівництва. Зокрема, за видачу містобудівних умов і обмежень –документа, без якого не можна почати будівництво і це може “коштувати” мільйони доларів. Ми неодноразово намагалися змінити цей порядок: зробити видачу містобудівних умов і обмежень автоматичним. Звісно, за умови, якщо в забудовника в порядку всі документи і немає причин для відмови. Але через спротив поки ці зміни не вдається рухати", – зазначила парламентарка.