Стандартизація та оновлення нормативної бази у сфері дерев’яного домобудівництва можуть стати одним із ключових інструментів швидкого забезпечення житлом українців після завершення війни.
Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему "Сертифікація сталого будівництва: міжнародний досвід та локальні рішення в контексті декарбонізації» заявив народний депутат Богдан Кицак, пише РrofВuild.
За його словами, дерев’яні конструкції здатні суттєво прискорити відновлення зруйнованого житлового фонду та забезпечити внутрішньо переміщених осіб швидким і якісним житлом. Водночас галузь потребує модернізації стандартів.
"Дерев'яне будівництво — це один із напрямків, який може стати важливим інструментом для відновлення житла в Україні, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, які після війни захочуть повертатись. Але для цього необхідно привести українське законодавство до європейських стандартів, зокрема щодо пожежної безпеки та оновлення Державних будівельних норм (ДБН) для дерев'яних конструкцій", — зазначив пан Богдан.
Нардер зауважив, що чинні ДБН не містять чіткої та сучасної стандартизації дерев’яних матеріалів, що гальмує розвиток швидкомонтованих дерев’яних будинків. На його думку, оновлення цих норм та запровадження європейських вимог дозволить розширити сектор дерев’яного житла та зробити його конкурентним у процесі повоєнної відбудови.
З 1 січня 2026 року Україна повністю переходить на європейське регулювання будівельної продукції. Про це під час круглого столу нагадала директорка департаменту технічного регулювання у будівництві Мінрегіону Олена Воскобійник. За її словами, відтоді саме виробники будуть відповідальні за контроль якості матеріалів, а цифровізація стане ключовим інструментом для забезпечення прозорості та ефективності процедур.
Упровадження сертифікації та нових стандартів напряму залежить від зміни підходів у законодавстві та підвищення відповідальності виробників — на це звернула увагу президентка ВГО "Жива планета" Світлана Берзіна. Експертка наголосила, що проблема полягає не у небажанні бізнесу переходити на європейські норми, а у нестачі належних механізмів контролю та відповідальності.
З іншого боку, у сфері зелених сертифікацій та енергетичного моделювання відчувається дефіцит кадрів. Як зазначив співзасновник Ukrainian Green Building Council Роман Грищенко, нестача таких фахівців створює ризики формального, а не реального впровадження екологічних стандартів.
"Брак експертів — це реальна проблема. Ми стикнулися з дефіцитом спеціалістів у таких напрямках як циркулювання матеріалів та енергетичне моделювання. Без цих фахівців, на жаль, зелена сертифікація може залишитися просто формальністю", — наголосив він.
Учасники круглого столу дійшли висновку, що для стійкого розвитку будівельної галузі необхідно комплексно оновити нормативну базу, розвивати професійний потенціал, залучати інвестиції та активно співпрацювати з міжнародними партнерами. Це дозволить відновлювати житло на сучасних екологічних та технологічних засадах і забезпечити якісну повоєнну відбудову країни.
Раніше повідомлялося, що Україна значно відстає у питаннях сертифікації та цифровізації від європейських країн.
Читайте також: У Німеччині стандартизація будівництва здешевить будівництво удвічі.