Уряд України разом із партнерами запустив RDNA5 — п'яту оцінку завданих збитків від руйнувань. Її особливістю стане увага прифронтовим регіонам і формування оцінки для комплексного відновлення.
Про це йшлося під час 15-го засідання Керівного комітету Платформи донорів, яка була створена для координації міжнародної допомоги, забезпечення нагальних потреб і довгострокового відновлення України, повідомляє РrofВuild з посиланням на Мінрозвитку.
Рік тому RDNA4 оцінила загальні збитки більш ніж у $524 млрд. Віцепрем’єр-Міністр з відновлення України - Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба підкреслив, що попри щоденні атаки на нашу інфраструктуру — від залізниці й портів до енергетики та житлових кварталів — Україна продовжує відбудову та реформи.
Читайте також: На Хмельниччині створять індустріальний парк "Нова Синерджи"
Під час зустрічі Віцепрем’єр-Міністр з відновлення України також акцентував увагу на основних пріоритетах та потребах.
- Безперебійна робота систем тепла та енергетики під постійним навантаженням в умовах щоденних ударів по критичній інфраструктурі.
Щоб утримувати стабільність, Міністерство формує резерви обладнання для швидких ремонтів і розвиває децентралізовану генерацію.
Ця робота найбільше потрібна в регіонах, де тривають обстріли, тому обладнання спрямовують в громади прифронтового поясу. Когенераційні установки, модульні котельні та генератори підтримують роботу лікарень, пунктів тепла та інших критичних об’єктів. Міністерство залучає допомогу міжнародних партнерів.
- Робота Координаційний центр із фізичного захисту критичної інфраструктури.
У середині жовтня 2025 року Уряд створив спеціальний Координаційний центр із фізичного захисту критичної інфраструктури. Мінрозвитку разом з Агентством відновлення, військовими інженерами, обласними адміністраціями, профільними міністерствами та службами напрацювали 16 варіантів технічних рішень для захисту об’єктів критичної інфраструктури. Кожне враховує специфіку різних типів об’єктів та можливості українських виробників.
Уже стартували роботи на близько 100 обʼєктах першої черги. Вони впорядковані за критичністю та технічними параметрами, з пріоритетом на прифронтові області. Масштаб потреб значний, тому Міністерство координує ресурси з партнерами, щоб посилювати захист системно.
- Прифронтові регіони – у центрі політики відновлення.
Саме туди спрямовується найбільше ресурсів. Пріоритети незмінні: укриття, вода, тепло, освіта, медицина. Там, де громади працюють в умовах постійних руйнувань, держава має підсилювати органи місцевого самоврядування.
- Мінрозвитку створює Recovery Fund – швидкий, стабільний і прозорий інструмент, який акумулює державні та донорські ресурси.
Він дозволить фінансувати відбудову, спираючись на Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій (Single Project Pipeline). Кошти спрямовують туди, де вони потрібні найбільше – у регіони, що зазнали найбільших руйнувань.
Читайте також: Україна продовжує втрачати генерацію кожні 10 днів
Другий критично важливий крок – запуск Recovery Task Force.
Це має бути об’єднана команда донорів і урядовців, яка координуватиме роботу всіх сторін, забезпечить однаковий темп ухвалення рішень, синхронізує дії та унеможливить дублювання.
Українська платформа донорів об’єднує 25 постійних і тимчасових членів та спостерігачів, 7 учасників, серед яких міжнародні фінансові організації та ОЕСР.
Керівний комітет Платформи складається з вищих посадових осіб з України, країн G7 та Європейського Союзу. Міжнародні фінансові установи та організації також беруть участь у засіданнях Керівного комітету як активні учасники.
Раніше повідомлялося, що уламки зруйнованих будівель можна використати для виробництва бетону.