З 1 січня 2026 року набирає чинності Зміна №1 до ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" та Зміна №3 до ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення". Оновлення вплинуть на економіку земельних ділянок, конфігурацію житлових комплексів, стан безпеки в містах та стандарти інклюзивності, повідомляє Рrof Вuild.
З першого дня нового року вступає в силу нова норма щодо щільності забудови для висотних будинків. Якщо раніше для споруд від 11 поверхів діяв єдиний ліміт у 30% забудови ділянки, то тепер для будинків від 16 поверхів встановлено окреме обмеження лише 25%. Це чітко визначено у Зміні №1 до ДБН Б.2.2-12:2019.
Такий крок змінює економічні моделі ділянок. Надвисокі комплекси стають менш вигідними, адже менша площа забудови означає меншу кількість комерційно привабливих квадратних метрів. Водночас середньоповерхова забудова отримує новий імпульс для розвитку як більш збалансований варіант планування міста.
Читайте також: ДБН про інклюзивність оновлено: що змінилося з 1 вересня 2025 року
У нових правилах з’являються або уточнюються наступні терміни: ревіталізація, рекреаційне житло, реновація історичної забудови, комплекс проєктно-планувальних робіт (КППР), точка зарядки, ЕЗС, а також ряд екологічних і інженерних визначень.
Нові ДБН вперше встановлюють нормативну частку паркомісць з точками зарядки. Так, не менше 10% машиномісць на стоянках і в гаражних комплексах мають бути обладнані точками зарядки стандартної потужності, із резервом для майбутнього розширення.
У контексті безпеки актуальними стають уточнення у сфері цивільного захисту. ДБН В.1.2-4:2019 передбачає деталізацію підходів до проєктування укриттів, споруд подвійного призначення, евакуаційних маршрутів. Це фактично змінює логіку проєктування міжквартальних просторів: тепер двори, проходи, проїзди та розриви між секціями формуватимуть не лише за класичними містобудівними формулами, а й відповідно до вимог безпечної евакуації. Змінюється і підхід до розташування секцій будинків, оскільки простір між ними мусить забезпечувати адекватні евакуаційні потоки.
Замість старих методичних рекомендацій тепер використовується актуальна методика МОЗ-2023. Сам розділ про радіаційні ризики не новий, але джерело оцінки — оновлене. Це означає, що при проєктуванні підземних частин будівель питання радону доведеться враховувати вже за новим підходом.
Читайте також: Інфраструктура довіри: як змінюється культура управління житлом в Україні
Паралельно з цим Україна готується до оновлення інклюзивних норм. Зміна №3 до ДБН В.2.2-40:2018, яка набуде чинності з 1 квітня 2026 року, деталізує вимоги до організації земельних ділянок, доступності пішохідних доріжок, бордюрних пандусів, пішохідних переходів, а також планувальних рішень усередині будівель. Йдеться про параметри дверей, сходів, пандусів, санітарно-гігієнічних приміщень, про правила використання тактильних і візуальних засобів навігації, а також про норми пожежної безпеки для евакуаційних шляхів.
Документ є частиною системної роботи з оновлення будівельних норм у сфері інклюзії. До його підготовки були залучені профільні державні органи, науково-технічна рада, громадські організації та експерти. Це перший крок у серії оновлень, які мають забезпечити широке впровадження принципів безбар’єрності. У відомстві підкреслили: зміни почнуть діяти у 2026 році, «надаючи галузі достатньо часу для впровадження».
Раніше повідомлялося, що в Україні вже презентовано Мапу безбар’єрності онлайн-інструмент моніторингу доступності об’єктів у громадах, який має стати орієнтиром для архітекторів і місцевої влади.