На відновлення житлового фонду, зруйнованого внаслідок повномасштабного вторгнення рф, Україні буде потрібно щонайменше 80 млрд доларів. Цей факт впливає як на загальну структуру ринку нерухомості, де нині спостерігається відкладений попит, так і на необхідність перегляду житлової політики.
Про це під час ХІІ Національного форуму "Ринок нерухомості як сегмент економіки держави", організованого Спілкою фахівців з нерухомого майна України, заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, лідерка партії "Слуга Народу" Олена Шуляк.
За її словами, за оцінками Світового банку, загальні збитки України від війни на кінець 2024 року становили щонайменше 536 млрд доларів, при цьому житловий фонд зазнав найбільших руйнувань.
"Це оцінка Світового банку за підсумками минулого року. Тому, враховуючи інтенсивність ворожих обстрілів цьогоріч, загальна сума коштів, необхідних на відновлення загалом, і, зокрема, на відновлення житлового фонду, буде на порядок вищою", – зауважила Олена Шуляк.
Вона додала, що масштабні руйнування житла фактично знищили обсяг, який Україна будувала протягом шести-семи років, що не могло не вплинути на ринок нерухомості та потребує змін у житловій політиці. Понад 4 млн українців стали вимушеними переселенцями, проте продажі нових квартир істотно не зросли.
"Навіть попри програму єВідновлення та зміни в програмі єОселя, купувати нове житло українці не стали більше, через низьку купівельну спроможність. Однак це не означає, що у цьому немає потреби: зараз на ринку спостерігається відкладений попит", – зазначила нардепка.
Читайте також: Житловий ваучер: як новий інструмент може вплинути на ринок нерухомості
Олена Шуляк наголосила, що на ринок нерухомості впливатимуть кілька факторів.
Перший – безпека: з 1 листопада 2023 року діють нові ДБН "Захисні споруди цивільного захисту", які передбачають обов’язкову наявність інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації та створення мережі сучасних укриттів, включно зі спорудами подвійного призначення.
"Не всім громадам і муніципалітетам вони подобаються, але безпека для нас сьогодні на першому місці. Тому все нове будівництво буде підпорядковуватися все більшим і більшим вимогам у цій царині", – наголосила вона.
Другий фактор – енергоефективність: нові будівлі повинні відповідати мінімальним стандартам енергозбереження, що залежить від призначення, висотності та виду споруди, а норми переглядатимуть кожні п’ять років.
"Ми часто опалюємо не свої квартири, а повітря, якраз через низьку енергоефективність наших домівок. Щоб цього уникнути, нам потрібно проводити комплексну термомодернізацію будівель, а нові будівництва мають вже зводитись енергоефективними. Відтепер це не потреба, а правило для всіх", – пояснила нардепка.
Читайте також: "Укрфінжитло" планує збільшити фінансування програми "єОселя"
Вона додала, що житлова політика сьогодні перебуває у пріоритеті держави, війна показала нагальні проблеми, що десятиліттями залишались невирішеними. Зокрема, йдеться про скасування Житлового кодексу 1983 року, через який на квартирному обліку перебувають понад 600 тис. громадян.
"Законопроєкт, який скасовує Житловий кодекс 1983 року і запустить житлову реформу, у першому читанні ухвалено ще у липні цього року, і я сподіваюсь, що на цьому тижні нам вдасться ухвалити його остаточно. Це дозволить нарешті перезапустити житлову сферу в Україні, що, безумовно, позитивно вплине й на ринок нерухомості загалом", – підсумувала Олена Шуляк.
Раніше повідомлялося, що законопроєкт "Про основні засади житлової політики" ухвалений у першому читанні. Він передбачає такі зміни, як соціальне житло для малозабезпечених сімей, передача його громадам із формуванням револьверного фонду, пілотні проєкти з підтримкою партнерів та запуск єдиної цифрової житлової системи.