В Україні для публічного контролю за закупівельними цінами на будівельні матеріали для зведення інженерного захисту вже другий тиждень працює аналітичний дашборд, який відображає перелік закуплених матеріалів та вартість у розрізі областей.
Дані вже внесені по Сумській, Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях. Дашборд доступний до перегляду на сайті Агентства відновлення, повідомляє РrofВuild.
У переліку закупівель — арматура різних діаметрів, бетон, пісок, щебінь, фортифікаційні блоки та інші позиції.
-
закупівельні ціни на арматуру коливалися в межах 31 950 – 34 000 грн/т, залежно від регіону, обсягів та терміновості поставок. Прогноз – не перевищуватиме 32 000 грн/т у грудні за умови великих закупівель.
-
вартість бетону та бетонних сумішей відповідно до класу становила 3 450 – 4 580 грн/куб.м;
-
ціна фортифікаційних блоків у Харківській області – 7 200 грн за великий блок і 3 900 грн за малий.
Читайте також: Скільки коштують матеріали для фортифікацій: держава відкрила дашборд закупівель
Моніторинг цін проводиться з урахуванням поточної безпекової ситуації, виробничої спроможності регіонів, логістики та вимог будівельних норм.
Паралельно тривають підготовчі та основні будівельні роботи: на більшості об’єктів заливають фундаменти та проводять інші ключові процеси. Темпи робіт зростають, хоча рівень виконання в різних областях відрізняється.
Агентство відновлення наголошує: через масштаби будується значна кількість об’єктів інженерного захисту, тому критично важливо забезпечити низьку ціну без втрати якості матеріалів. Серед ключових завдань — об’єднати державні інвестиції, виробничі спроможності бізнесу та прозоре ціноутворення.
Читайте також: Обсяги будівельних закупівель в Україні у 2025 році не перевищать 4% ВВП
Прозоре формування закупівельних цін, прямі контракти з виробниками та зниження ризиків завищення вартості мають забезпечити ефективне використання бюджетних коштів і пришвидшити зведення інженерного захисту критичної інфраструктури.
Вартість арматури, бетону та фортифікаційних блоків держава моніторить у режимі реального часу, а закупівлі здійснюють виключно напряму у виробників, аби уникнути посередників та необґрунтованих витрат бюджетних коштів.
Регулярні засідання координаційного центру інженерного захисту критичної інфраструктури покликані аналізувати динаміку закупівель, поточні потреби областей та стан будівельно-монтажних робіт.
Раніше повідомлялося, що аудит проєкту з захисту об’єктів енергетики у 2023–2024 роках виявив системні порушення.